За словами нейрофізіолога Павла Балабана, секрет дежавю в зв'язках між якимись сенсорними подіями:
образами, звуками, запахами і всієюобстановкою в цілому.
"Коли цих образних звуків або запахів десь 70% від того, що може бути в якійсь ситуації, то ви раптом починаєте вважати, що ви тут вже були", – пояснює він.
За словами співрозмовника видання, коли людина опиняється в незнайомій ситуації, мозок намагається щось "дізнатися", по шматочках відновити ціле.
"Іноді відновлює те, чого не було. Це цілком зрозуміло, і якщо розібрати в деталях, то виходить, що 60-70% того, що було, хоча ви тут точно не були, збіглося", – вважає Балабан.
При цьому в якомусь сенсі людський мозок набагато сильніший найпотужнішого комп'ютера.
"Була порахована інформаційна ємність мозку. Вона більше, ніж у суперкомп'ютерів, в мільярди і трильйони разів. Тобто варіантів настільки багато, що ця ємність ніколи не буде досягнута за час життя людини. Але можливість користуватися пам'яттю обмежена. Тобто є жорсткий диск і файли, але ми до них найчастіше не маємо доступу. Взагалі, велика частина порушень пам'яті – це, судячи з усього, не стільки стирання пам'яті, скільки зникнення можливості доступу до неї або втрата зв'язку між різними її компонентами", – говорить він.
Як у справжньому комп'ютері, пам'ять може раптово дати збій, продовжив експерт.
"Це пов'язане саме з порушенням зв'язку якихось двох подій. Наприклад, коли ви набрали пін-код банківської картки, а вас відволікли раптовим дзвінком. Наступного деня з'ясовується, що ви цей пін-код не пам'ятаєте. Емоційно важлива подія стирає активовану наразі пам'ять, тому що у формуванні пам'яті і в емоційному відгуку біохімічно беруть участь приблизно ті ж молекули", – розповів учений.
Як раніше повідомляв сайт "Сегодня", за однією з версій, природа дежавю на кшталт здібності мозку викликати помилкові спогади, проте вчені під керівництвом Акіри О'Коннор із Сент-Ендрюського університету довели, що це не так.
Головні теми