Зберегти обличчя: як Київ планує захистити пам’ятки архітектури. Частина 1

Сьогодні у Києві близько 45 унікальних історичних будівель є аварійними і знаходяться під загрозою знищення. Більшість з них ще в 90-ті перейшли у приватні руки, подекуди недобросовісних власників. Останні руйнують архітектурні пам’ятки цілеспрямовано – навмисно доводять будинки до знесення.

Найбільш розповсюджена схема – підпал з подальшим знесенням. Тільки за останні два місяці у Києві горіли три будинки-пам’ятки. Не беруся стверджувати, що це були навмисні підпали. Істину мають встановити правоохоронні органи. Але деякі ситуації, як то було з історичними будинками на вулиці Волоській 5/14 та на вулиці Щекавицькій 19/33, змушують замислитись. Власник не раз відмовлявся укладати охоронний договір із Управлінням охорони культурної спадщини. Обидва будинки горіли. Висновки робіть самі.

Після низки таких подій Міністерство культури забило на сполох і звернулося до київської міської влади з проханням вплинути на власників, аби унеможливити знищення архітектурних пам’яток місцевого значення.

Що пропонуємо?

Ситуація, без перебільшення, критична. Нами вже прийняте принципове рішення. До власників історичних будинків, котрі неналежним чином за ними доглядають, порушують умови охоронного договору, або взагалі відмовляються його укладати, місто буде вживати всіх можливих законних заходів. Ми вже підготували пропозиції змін до законодавства, щоб отримати можливість повертати аварійні об’єкти у комунальну власність.

Питання складне і потребує комплексного підходу та втручання держави. Річ у тім, що нинішнє законодавство охороняє приватну власність більше, ніж пам’ятки архітектури, то ж зробити це буде не так просто.

Юридичні механізми повернення

Стаття 21 Закону України "Про охорону культурної спадщини" дозволяє примусове повернення або викуп історичних будинків через суди, але тільки у власність держави. Можливість викупу пам’яток у комунальну власність на законодавчому рівні не передбачена. З урахуванням такого стану речей, спільно з Управлінням збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини ми вже підготували зміни до законодавства, які дозволять повертати аварійні об’єкти у власність міста. Зокрема, пункт 4 статті 21 пропонується доповнити можливістю повернення пам’ятки "у власність територіальної громади міста, села, селища".

Ціна викупу пам’ятки визначатиметься нормативами та методиками, затвердженими урядом. Крім того, вартість викупу аварійних об’єктів хочемо зменшувати пропорційно розміру шкоди, завданої пам’ятці діями недобросовісного власника. Тобто, якщо історична будівля оцінена, приміром, у 5 мільйонів, а шкоди їй завдано на 2 мільйони, то такий об’єкт обійдеться місту у 3 мільйони.

Ми також пропонуємо суттєво підвищити штрафи за порушення закону про охорону культурної спадщини. Наразі вони мізерні і не змінювались з дня прийняття Закону: від 1700 до 170 000 грн на юридичну особу-порушника, і від 1700 до 2650 грн на фізичну особу-порушника. Загалом хочемо підвищити фінансові санкції у 5 разів.

З 2014 року у парламенті зареєстровано три законопроекти, автори яких пропонують посилити відповідальність у сфері охорони культурної спадщини. Минулого тижня уряд подав схожий проект закону, але з акцентом на криміналізацію діянь, пов’язаних із знищенням чи пошкодженням пам’яток, включених до списку ЮНЕСКО.

Аби Верховна Рада почала по суті вирішувати дане питання, ми спільно з депутатом Київраді Сергієм Гусовським, головою постійної комісії з питань культури Вікторією Мухою та Управлінням збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини підготували комплекс рішень, які допоможуть не лише унормувати пам’яткоохоронне законодавство, але й конкретно підвищити відповідальність за знищення історичного скарбу Києва.

Скільки коштуватиме місту повернення занедбаних історичних будинків, де брати гроші на їх реставрацію і хто контролюватиме їх подальшу експлуатацію – читайте у другій частині блогу.