Справа про "криваву бійню": як "Свобода" скоїла політичне самогубство

Напередодні місцевих виборів партія "Свобода" опинилася в епіцентрі скандалу, який загрожує обернутися серйозними наслідками для цієї політичної сили, аж до її заборони.

На лідера "Свободи" Олега Тягнибока і його партію глава МВС Арсен Аваков поклав відповідальність за організацію протестів під Верховною Радою 31 серпня, які призвели до загибелі трьох нацгвардійців і поранення понад 100 силовиків.

Саме "свободівець", як стверджує міністр, кинув в кордони Нацгвардії бойову осколкову гранату. За словами глави МВС, "Гранатометником" виявився Гуменюк Ігор Володимирович, який "назвався "свободівцем" і бійцем батальйону "Січ", які у відпустці з 3 серпня по 3 вересня".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"У ситуації, з якою ми зіткнулися, я вважаю, що ми не маємо справи з проявом політичної позиції. Я прямо звинувачую Олега Тягнибока і його партію "Свобода". Я вважаю, що це злочин, а не політична позиція. Тягнибок не привів протестуючих під Верховну Раду, він навів бандитів, які вбивали й калічили наших солдатів. Ось моя позиція", – заявив міністр.

Олег Тягнибок, у свою чергу, стверджує, що те, що трапилося під Радою – це спланована провокація влади. "Тепер про організаторів сутичок: смикання почалася після того, як "орли Авакова" пішли в наступ, розтоптавши портрети українських героїв-свободівців, загиблих на фронті. Очевидно, що влада мала мету: створити підстави для застосування каральними органами зброї, щоб при остаточному ухваленні зрадницьких змін до Конституції вже ніхто не міг перешкодити", – написав він.

Про роль сторін можна судити по відео, знятому біля стін Ради 31 серпня.

Народний депутат від "Свободи" Андрій Іллєнко заявив, що "гранатометчік" Гуменюк нині не є членом "Свободи".

Пізніше знову-таки Тягнибок пояснив, що оскільки Гуменюк – боєць міліцейського підрозділу батальйону особливого призначення "Січ", то як будь-який військовий або співробітник МВС він не може бути членом політичної сили.

"Якраз Гуменюк був у тому "навколосвободівському" середовищі до моменту, як півтора роки тому він добровольцем пішов служити в батальйон "Січ"... З моменту, коли він став бійцем батальйону офіційно, він припинив навіть будь-які юридичні відносини зі "Свободою", як це роблять і інші наші гвардійці, які сьогодні служать в ЗСУ у складі добровольчих батальйонів МВС і Нацгвардії", – запевняє лідер "Свободи".

Судячи з гуляючим в соцмережах фото, в "навколосвободівському" середовищі Гуменюк був не останнім чоловіком і в статусі бійця.

Тим не менш, "маховик" роботи зі "Свободою" в МВС запустили. Членів та лідерів політсили викликають на допит, а Генпрокурор Віктор Шокін заявив, що дії зловмисників під Верховною Радою класифікуються як підготовка, організація та проведення терористичного акту. За його словами, "скоро всі дізнаються і замовників, і організаторів, і виконавців цих злочинів".

4 вересня після допиту лідер "Свободи" Олег Тягнибок повідомив, що правоохоронці оголосили про підозру у скоєнні злочину двом членам ВО "Свобода" Ігорю Швайці (екс-міністр агрополітики) і Юрію Сиротюку (екс-народний депутат). Їх підозрюють у причетності до кривавих заворушень, що сталися під Верховною Радою 31 серпня.

Про необхідність покарати причетних до організації кривавих протестів прозвучало чимало висловлювань як серед представників громадськості, так і в експертному середовищі.

"Політичні сили, що виводять своїх прихильників під Раду, повинні розуміти всі наслідки своїх дій. У тому числі, що призвели до теракту. Хоча їх боягузтво не дозволить їм визнати відповідальність за це. Даремно, люди все пам'ятають. Скоро прийде час платити за рахунками", – написав у себе в facebook директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець.

Політичний оглядач Павло Нусс вважає, що теракт біля стін парламенту здійснений в тому числі, і з вини тих політиків, які закликали радикалів до прямих дій, маніпулюючи їх неписьменністю і нерозумінням суті конституційного процесу. "Саме вони є винними у втраті контролю над ситуацією, яка призвела до трагедії і спробі дестабілізувати ситуацію не тільки в Києві, а й по всій країні, що стало б не менш трагічним в наслідку. Якщо терорист понесе кримінальну відповідальність, то партії, які організували мітинг радикалів і оплачених масовників, повинні понести як мінімум політичну відповідальність", – написав він у Facebook. При цьому політолог пропонує розглянути можливість заборони всіх причетних до протестів партій.

На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, після подій під стінами Ради влада буде більш жорстко поводитися з праворадикальними силами. "Влада після ексцесів 31 числа прийняла рішення обмежити вплив цих груп на українську політику", – сказав він Сегодня.ua.

Разом з тим глава Центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов вважає, що до засудження лідерів "Свободи" як однієї з організаторів протестів справа не дійде. "Це нереально, оскільки засудять метальника гранати, засудять когось із учасників мітингу, але як завжди, традиційно для української політики, тих, хто організовував, засуджувати не будуть", – сказав він Сегодня.ua.

За словами професора кафедри політології НаУКМА Олексія Гараня, стверджувати, що лідери "Свободи" винні у злочинних діях спричинили смерть трьох нацгвардійців навряд чи можна. "Якщо ви проводите якийсь масові протести, ніхто не застрахований від того, що хтось кине гранату. Тут складно передбачати. Я проти того, щоб тепер говорити, що "Свобода" – це злочинна терористична організація, підв'язувати цей батальйон "Січ". Навіть, якщо це боєць винен, чому через це повинен страждати весь батальйон, який воює і кров'ю захищає Батьківщину. Таке може статися і в армії, і в іншому батальйоні", – сказав він Сегодня.ua.

Політичне самогубство і туманні перспективи

При цьому експерти сходяться на думці, що своїми діями під стінами Верховної Ради "Свобода" значно послабила свої політичні позиції.

"Ті події, які відбулися, вони сильно вдарять по рейтингу і по іміджу "Свободи" незалежно від того, хто кидав цю гранату. Чи був він членом "Свободи", чи ні, але сама ця картинка лідерів "Свободи", як вони атакують нацгвардійців, б'ють їх, звичайно, це йде в мінус", – сказав Олексій Гарань.

Політолог також зазначив, що до інциденту, що стався "Свобода" напередодні місцевих виборів перебувала у вигідній для себе ситуації.

"Свобода зараз поза парламентом, поза владних структур, вона має можливості для критики. Більше того досить вдала була іміджева кампанія "Свободи". Ми бачили багато лайтбоксів із портретами" свободівців "і колишніх депутатів, які зараз служать в армійських підрозділах. І це створювало досить хороші перспективи для них в ході місцевих виборів. А те, що сталося – "Свобода" підставили, або її використовували в темну – незалежно від цього вони своїми діями дуже сильно вдарили по своєму іміджу", – сказав Олексій Гарань.

Фактично партія "Свобода" здійснила політичне самогубство, вважає Андрій Золотарьов. "Їх перспективи вельми невиразні й невизначені, оскільки шлейф цих подій буде тягнути" Свободу "вниз і на місцевих виборах. Судячи з усього, навіть у Галичині її може потіснити той же "УКРОП", "Громадянська позиція", "Народний контроль". Фактично відбулося політичне самогубство партії "Свобода" у прямому ефірі", – сказав він.

Своїми діями, як вважає Олексій Гарань, "Свобода" намагалася повернути частину свого радикально налаштованого електорату. "На виборах 2014-го прихильники "Свободи" почали голосувати за "Правий сектор", вони були незадоволені діями свободи, яка була частиною влади. Мені здається, що зараз лідери "Свободи" вирішили показати, що вони досить радикальні, але призвело до трагічних наслідків", – сказав політолог. Він також зазначив, що "Правий сектор", який також брав участь у протестах під Радою 31 серпня, менше пов'язують з кривавою трагедією, що сталася.

"Ці події 31 серпня менше вдарять по "Правому сектору", більше по "Свободі", – сказав політолог.

Зазначимо, згідно з останніми соціологічними опитуваннями у "Свободи" напередодні виборів були досить низькі рейтинги. Так, за даними соцопитування, яке провели Фонд "Демократичні ініціативи" та соціологічна служба Центру Разумкова з 22 по 27 липня 2015 року, підтримка "Свободи" серед тих, хто піде на вибори складається всього 2,5%. У той же час "Правий сектор" готові підтримати 4%, "Громадянську позицію" – 2,6%, "УКРОП" – 0,8%.

Як відомо, на позачергових парламентських виборах восени 2014 року "Свобода" набрала 4,71%. А на виборах у 2012 у "Свободи" був результат – 10,44%.

Люди хочуть спокою, але...

При цьому експерти зазначають, що люди, як в зоні бойових дій, так і в інших регіонах України поки не бачать ефективних дій влади щодо вирішення ключових проблем українського суспільства.

"Справа не в праворадикальних заявах і симпатіях. Справа в тому, що в армії бійці, офіцери кажуть: "Ми хочемо бачити рішучі дії влади в Києві з викорінення корупції, люстрації, покарання винних тощо". Ось це створює базу для проявів радикалізму в самому Києві. Не те, що ці бійці є правими радикалами. Ні. Вони там ставлять ті ж питання, що ставлять люди тут – що змінюється, що змінилося", – розповідає Олексій Гарань.

Заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голубоцький зазначає, що люди втомилися від насильства, але зростання радикальних настроїв все ж є.

"Є зростання (радикальних настроїв, – ред.). "Свобода" – не одна. Є категорія людей, яка втомилася від крові і всього іншого. Люди втомилися, люди не хочуть війни, вони хочуть стабільності, але підтримують радикалів, оскільки держава як не було справедливим, так і залишається несправедливим, тому у людей такі реакції", – пояснив він Сегодня.ua.

Раніше експерти заявляли Сегодня.ua, що корупція в органах влади і соціальне розшарування населення є головними причинами зростання терористичних загроз в країні.

У той же час за даними соцопитувань Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова кількість населення, готового виходити на акції протесту знизилося. Так, в січня 2015 року готовність вийти на демонстрацію висловили 42,4% респондентів, у липні 2015 року цей показник склав 18,1%.