ІноЗМІ про Україну: Росію офіційно визнали ворогом, а "Газпром" готує новий обхідний газопровід

Головною з них стало прийняття Україною нової військової доктрини, в якій Київ називає Росію "ворогом". Цю інформацію поширили більшість європейських ЗМІ.

"Україна з сьогоднішнього дня офіційно називає Росію "ворогом". Про це йдеться в доктрині з безпеки, яку прийняв Рада національної безпеки і оборони України... У доктрині також йдеться про те, що країна повинна прагнути до вступу в НАТО, проти чого активно виступає Росія", – пише нідерландське видання NRC Handelsblad. Автор зазначає, що рішення прийнято у складний для української влади момент. "Цей крок Ради безпеки з'явився в момент, коли Порошенко перебуває під тиском через його планів щодо надання більшої політичної влади регіонам. Це також стосується районів, які знаходяться в руках проросійських сепаратистів. Противники цього плану вважають, що український уряд відступає від боротьби за ці райони", – продовжує журналіст.

Також важливе місце в інформпросторі отримала новина про ініціативу російських комуністів надати жителям окупованих територій російські паспорти. Відповідний проект російська Держдума буде обговорювати в наступному місяці. І хоча Кремль поки мовчить про своє ставлення до такої ініціативи, в ЗМІ аналізують можливі причини і наслідки такого кроку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Так, нідерландське видання De Volkskrant призводить позицію прихильників такого рішення, які говорять, що Україна фактично "залишила жителів цих територій", і нагадує, що Київ припинив виплату пенсій та інших виплат на територіях, контрольованих бойовиками. Журналіст вказує на схожу ситуацію в Грузії: "Росія вже використала подібні стратегії в Південній Осетії і Абхазії, два регіони, які відокремилися від Грузії. Жителі тих регіонів також отримали російські паспорти, а потім Росія заявила про свої права захищати "своїх" громадян проти Грузії. Два регіону згодом за підтримки Росії оголосили про свою незалежність" (їхню "незалежність" визнали Росія, Нікарагуа і Венесуела, решта світу не визнає. – прим. Ред.).

Видання зазначає, що поки невідомо, чи підтримає Кремль ініціативу комуністів. Якщо так – це поставить хрест на Мінських домовленостях. Журналіст не виключає, що пропозиція комуністів – прийом з тим, щоб натиснути на Київ: "Можливо, Кремль використовує це як засіб тиску на Київ, щоб він, відповідно до Мінського домовленостями, надав більше автономії регіонам, захопленим сепаратистами. У минулий понеділок біля українського парламенту сталася кривава демонстрація, після того, як парламентарії підтримали в першому читанні закон про надання більшої автономії цим регіонам".

Французька Le Monde пише про те, що Євросоюз вирішив продовжити ще на півроку санкції проти українців і росіян, які причетні до російської агресії в Україні. "Чорний список" нараховує 150 осіб і 37 компаній буде діяти поки до 16 березня наступного року.

"Київ, НАТО, ЄС і Вашингтон звинувачують Росію у відправці військових і зброї проросійським сепаратистам, які воюють з українською армією на Донбасі. За шість місяців в результаті конфлікту загинули більше 6800 людей. Через шість місяців після підписання Мінських домовленостей, які встановлюють режим припинення вогню між Росією і Україною, в регіоні постійно відбуваються бої", – пише видання.

Однак деяким особам з "чорного списку" таки вдається уникнути санкцій. Брюссельське видання EUObserver пише про "виключення", яке з "гуманітарних причин" Італія зробила для Йосипа Кобзона. Шоумен, відомий своїми дуетами з бойовиками, поїде в Європу лікувати рак. У той же час, він не забув похвалитися, що сам Путін використовував свої зв'язки в Європі, щоб йому зробили виняток.

У тому ж виданні вийшла критична публікація щодо української влади, зокрема, йдеться про відсутність реформ у галузі боротьби з корупцією. У статті "Реформи ЄС в Україні: звинувачення обвинувача" видання пише, що нові українські прокурори не далеко пішли від старого Віктора Пшонки, який був за часів Януковича". Видання нагадує, що коли активісти увійшли в його будинок, то знайшли там золоті ванни. "Однак нові генеральні прокурори – спочатку Олег Махніцький, потім Віталій Ярема, а зараз Віктор Шокін – очолювали систему, яка досі більше нагадує злочинний синдикат, ніж правоохоронний орган", – пише видання. І згадує, як українські ЗМІ опублікували фото будинку Яреми в 10 тис. квадратних метрів. "Шокін також провокував скандали тим, що намагався запобігти антикорупційні розслідуванням щодо свого клану", – пише видання.

Стаття базується на коментарі Калмана Міжея, глави правоохоронної місії ЄС в Україні: "Корпоративне рейдерство ще дуже поширене в Україні. Наприклад, якщо велика українська фірма хоче придбати активи конкурента, вони можуть звернутися до своїх друзів в прокурорському або податковому офісі, щоб ті почали кримінальне провадження".

Автор стверджує, що проблема йде куди далі: "Але сам український президент – олігарх, який так і не продав свій бізнес...". Однак зазначає, що є і позитивні тенденції: "Порошенко продемонстрував зацікавленість в реформах і має більшість в парламенті для їх просування. Міжей каже, що нова транспортна поліція завоювала довіру суспільства".

Також великий резонанс у ЗМІ викликало нещодавнє створення нового консорціуму з будівництва нових гілок "Північного потоку" – газопроводу в обхід України.
До нього увійшли, крім "Газпрому", якому там належить контрольний пакет акцій, німецькі E.ON, BASF / Wintershall, бельгійська OMV, французька ENGIE і голландсько-британська Royal Dutch Shell.

Проект передбачає будівництво двох додаткових ниток газопроводу, в добавок до двох вже існуючих в рамках проекту "Північний потік", який з'єднує Росію і Німеччину по дну Балтійського моря. "Газпром" підсилює хватку" – так про це написало брюссельське видання Politico. "Брюссель намагається знизити свою залежність від Росії, після початку подій в Україні. Чиновники в ЄС шукають шляхи укладення нових газових угод. Є також питання, чи потребує ЄС в додаткової потужності "Північного потоку"... У червні в комісії заявили, що тільки 57% потужності існуючої російської транспортної інфраструктури використовується", – пише при цьому видання.

Журналіст також нагадує, що ЄС раніше фактично заблокував будівництво іншого проекту в обхід України – "Південного потоку", назвавши його таким, що суперечить "третього енергопакету ЄС". Зараз також розглядається справа про зловживання "Газпромом" монопольним становищем, яке загрожує для російського газового монополіста величезним штрафом – в 10% від виручки.

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів і Франції.