Як хочуть повернути мир на Донбасі: план на три роки

Сьогодні на засіданні Кабміну представлять концепцію деокупації Донбасу, підготовлену Міністерством з питань окупованих територій. За словами одного з авторів і заступник міністра Георгія Туки, програма буде розрахована на три роки і включатиме до себе, в тому числі, відновлення інфраструктури та вибори на Сході. Ціна питання – $ 1,52 млрд. "Сьогодні" роздобула документ і проаналізувала його.

СУТЬ ПЛАНУ. Згідно з концепцією, повертати Донбас пропонують за допомогою кроків в таких напрямках: відновлення критичної інфраструктури, соцпослуг, відновлення економіки, відновлення кредитування малого і середнього бізнесу, створення самодостатніх громад, повернення довіри між людьми (мабуть, за допомогою пропаганди в тому числі), психологічної підтримки населення. Як конкретно цього збираються домагатися – не сказано, але впровадити програму хочуть за 2017-2020 роки. Потрібно, за підрахунками авторів, на це $ 1,5 млрд: на інфраструктуру і соцпослуги – $ 1,2 млрд, відновлення економіки – $ 135,5 млн, відновлення миру і довіри – $ 126 млн. Джерело фінансування – міжнародні фінансові організації.

Основним кроком, за словами Туки, стануть вибори на Донбасі за законами України. "Не виключено, звичайно, що до влади прийдуть люди з проросійськими поглядами або ставленики бойовиків. Будь-підсумок голосування буде проявом демократії. Але я думаю, що жителі "республік" вже ситі по горло політикою Росії", – вважає Тука.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Підсумком, за його словами, має стати встановлення українського прапора в Донецьку і Луганську вже 2020 року. "За даними конфліктологів, реінтеграція окупованих територій можлива протягом п'яти років. Якщо не зробити потрібних кроків протягом цього терміну, мирна процедура повернення територій буде неможлива. Але 2,5 року ми вже втратили. Тому, сподіваюся, план деокупації реалізують за два-три роки", – розповів нам Тука.

ЕКСПЕРТИ І ЛЮДИ. На думку експертів, перед розробкою стратегії деокупації владі варто було подбати про адаптацію до мирного життя населення Донбасу, домовленості з Росією і припинення вогню. "Спочатку потрібна програма для підконтрольної частини Донбасу, – каже експерт Андрій Бузаров. – Слов'янськ і частина міст пора вивести із зони АТО, у багатьох містах якої досі не проводяться вибори, а діти з сірої зони – не вчаться. Але розпочати деокупацію, не домовившись з Росією, неможливо". А експерт Руслан Бортник, вважає, що нинішня концепція – лише частина глобальної стратегії влади, що стосується тільки відновлення цілісного мирного Донбасу. "Ухвалення цього документа необхідно для пошуку грантів та інвестицій. Наприклад, від МВФ".

Жителі Донбасу і переселенці між тим просять повернути на окуповані території гривню, адже зараз там складно нею користуватися. На думку економіста Івана Нікіченка, це нормалізує економіку регіону: "Все перейдуть на гривню, як тільки там переможуть українські закони. А першими перейдуть підприємці, які платять податки в нашій валюті".

Контроль над кордоном: ОБСЄ І ВСУ

За планом Туки, після припинення вогню бойовики повинні вивести з Донбасу техніку. Потім Україна повинна відновити контроль над державним кордоном в Донецькій і Луганській областях.

За словами прес-секретаря Держприкордонслужби Олега Слободяна, для цього вже розглядають кілька сценаріїв. "Одним з оптимальних варіантів є залучення місії ОБСЄ як посередника, який спершу візьме на себе контроль за кордоном. А потім вже поступово приходять наші прикордонники і силовики, які відновлюють контроль. На Донбасі неконтрольовані 409,3 км кордону. Навіть якщо всі прикордонники вишикуються в ряд, щоб закрити цю лінію, – нас не вистачить. На першому етапі там стоятимуть і Нацгвардія, і ВСУ, щоб уникнути провокацій і диверсантів. Буде складно, тому що інфраструктура сильно зруйнована", – каже Олег Слободян.

Загострення: "Хочуть все "вистріляти" до 1 вересня"

Разом з тим, в Спільному центрі з контролю і координації говорять про черговий виток загострення уздовж лінії розмежування. "Спостерігається тенденція до загострення ситуації. Можливо, це пов'язано з пунктом Мінських домовленостей про припинення вогню, і бойовики хочуть "вистріляти" всі завезені боєприпаси до 1 вересня", – зазначає представник СЦКК з української сторони Вадим Бакай. Нагадаємо, що на останніх переговорах в Мінську, які пройшли 26 серпня, українська сторона наполягала на необхідності припинення вогню з 1 вересня. За підсумками засідання радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт заявляв, що в цьому питанні з представниками т.зв. "ДНР" і "ЛНР" вдалося досягти консенсусу.

У прес-центрі АТО також говорять про збільшення кількості обстрілів з боку бойовиків – тільки за останню добу було зафіксовано 91 факт порушень тиші. При цьому 46 з них припало на донецький напрямок, 25 – на луганський і ще 20 – на маріупольський. Учасники незаконних збройних формувань використовують в тому числі і заборонене Мінською угодою озброєння – по Авдіївці, Пєсках, Зайцевому та інших населених пунктів Донецької області було випущено більше сорока снарядів калібру 152 мм і більше двохсот калібру 122 мм. Крім того, в неділю бойовики обстріляли Красногорівку з реактивних систем залпового вогню "Град". "Вогонь вівся з населеного пункту Старомихайлівка. Такі снаряди все частіше "прилітають" з боку бойовиків. Всі порушення зафіксовані і передані спостерігачам СММ ОБСЄ", – додали в прес-центрі АТО. Слід зазначити, що в районі Жовтого (Луганська область) і Талаківки (Донецька область) представники НВФ використовували БМП під час своїх атак на позиції українських військових. Також на донецькому напрямку зафіксовані спроби повітряної розвідки.