Судді, розглядаючи справи про заборону масових зібрань, керуються тільки Конституцією та аргументами сторін, і тому є заручниками ситуації в умовах відсутності відповідного законодавства. Про це заявив голова Вищого адміністративного суду Олександр Нечитайло.
За його словами, на сьогодні судді, приймаючи рішення дозволити або заборонити ту чи іншу масову акцію, змушені керуватися тільки загальним принципом свободи масових зібрань, задекларованим Конституцією, і аргументами сторін під час судового засідання.
Нечитайло переконаний, що змінити ситуацію може тільки прийняття закону, що містить чіткий перелік підстав, за яких суддя мав би право заборонити ту чи іншу масову акцію за позовом органів влади.
"Ми повторно хочемо поставити перед нашим законодавчим органом питання про прийняття відповідного закону, оскільки в даний час ми, судді, керуємося тільки нормою Конституції, незважаючи на те, що в 2012 році Європейський суд з прав людини підкреслив, що Україна повинна терміново прийняти такий закон . Цей закон вкрай необхідний, оскільки судді, розглядаючи справу про заборону мітингів, по суті, є заручниками відсутності законодавства. Судді, вирішуючи питання, доводиться зважувати аргументи "за" і "проти", не маючи закону, на який він міг би спертися", – сказав Нечитайло.
Крім того, він розповів, що на сьогоднішній день тимчасова спеціальна комісія, створена для розслідування справ, за якими судді ухвалювали незаконні рішення щодо учасників Майдану, винесла три рішення стосовно суддів адміністративних судів про те, що в їхніх діях є ознаки порушення присяги.
Тим часом, Нечитайло вважає, що свого часу ці судді стали заручниками відсутності законодавства, яке регулює порядок проведення мітингів: "По трьом суддям спецкомісія розглянула справи. Далі висновок комісії буде розглядати Вища рада юстиції. Це судді адміністративних судів Києва першої та апеляційної інстанції".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми