Закон про "особливий статус": голосування перевірять на законність, а під адміністрацією Порошенко кидали димові шашки

Тривають суперечки навколо прийнятого напередодні Верховною Радою президентського закону про "особливий статус" окремих районів Донецької та Луганської областей, а також про амністію учасникам проросійських бандформувань, які не вчинили особливо тяжких злочинів.

ОПИТУВАННЯ ПЕРЕВІРЯТЬ. Голова Верховної Ради Олександр Турчинов заявив, що звернеться до Генеральної прокуратури та СБУ з проханням перевірити роботу системи "Рада" під час вчорашнього голосування за президентські закони.

"Я офіційно звернувся до СБУ та Генпрокуратури з тим, щоб вони негайно провели перевірку системи "Рада" під час цих голосувань, а також взагалі законність всіх підстав для проведення такого голосування", – сказав він на брифінгу, втім, додавши, що це не означає його сумнівів в легітимності прийнятого напередодні рішення.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами спікера ВР, ніякого втручання в систему "Рада" при таємному голосуванні за ці законопроекти в закритому режимі не було, а результат голосування був об'єктивним, – всупереч з'явилися напередодні заявам окремих депутатів про фальсифікації в ході голосування.

"Я переконаний, що Верховна Рада України повинна була дати можливість президенту реалізувати його мирний план. Саме тому Верховна Рада підтримала законопроекти, які були внесені президентом. Я переконаний, що навіть прийняття цих законів може не зупинити агресивні наміри Російської Федерації, але кожен день миру, коли не відбувається активне військове протистояння, ми повинні використовувати не для політичних баталій, a для зміцнення наших Збройних сил, відновлення нашого військового потенціалу", – сказав також Турчинов.

Вимагати скасування. Група з шести народних депутатів – представників "Батьківщини" та позафракційних народних обранців, в тому числі, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко, внесли до парламенту постанову про скасування обох законів – і про "особливий статус" і про амністію.

Вимагати скасування через Конституційний суд має намір і "Батьківщина", – про що повідомила на брифінгу її лідер Юлія Тимошенко. "Ми негайно готуємо подання до Конституційного суду України", – повідомила лідер партії Юлія Тимошенко на брифінгу в середу в Києві.

Вона зазначила, що партія "Батьківщина" хоче пройти цей шлях, "щоб скасувати ці абсолютно неконституційні закони" і заявила, що якщо Конституційний суд не визнає, що прийняті парламентом закони відповідають Конституції, то необхідно буде проводити люстрацію Конституційного суду.

Лідер партії також повідомила, що фракція "Батьківщина" збирається довести, що результати голосування за обидва законопроекти у вівторок були сфальсифіковані.

"Ми зможемо звести всі баланси, хто в парламенті і як голосував, і після того, як стане очевидним, що народні депутати за ці закони не голосували, що голосування сфальсифіковано, ми будемо готувати до Генеральної прокуратури подання за фактом вчинення злочину щодо фальсифікації при голосуванні антиукраїнських законів", – зазначила Тимошенко.

Крім того, вранці "ветувати" ініціативу від Порошенка вимагали активісти партії "Правий сектор" – вони мітингували під стінами президентської адміністрації. Було кинуто кілька димових шашок, проте, за даними міліції, ніхто не постраждав. Затриманих також не було.

ЗАПИТАННЯ МІН'ЮСТУ. Створення будь-яких загонів "народної міліції" в окремих районах Донецької та Луганської областей можливо тільки в разі повної їх підконтрольності українським органам влади, заявляє міністр юстиції України Павло Петренко.

"Питання формування так званих загонів народної міліції неприпустимий. Це можливо тільки в одному варіанті – якщо ці підрозділи будуть підкорятися українському законодавству і підпорядковуватимуться українським органам влади, правоохоронним структурам", – сказав він на брифінгу в середу.

Нагадаємо, вчора Верховна Рада на закритому засіданні прийняла закони про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей, а також про амністію.

Закон про особливий статус передбачає введення особливого порядку самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей терміном на три роки, а також проведення 7 грудня позачерговий місцевих виборів в цих регіонах.

КРИТИКА ВІД ГУБЕРНАТОРА. Розкритикував закон і голова ДонОДА Сергій Тарута: "Це було дике розчарування. Я був в дорозі, їхав до Маріуполя, і я сподівався, що це все-таки не трапиться, чесно кажучи, в такому виді".

"Всім хотілося б мати дорожню карту, але дорожня карта не повинна залишати відчуття, що нас згвалтували. ОК, ми готові домовлятися з російською стороною про якісь компроміси, але не за всяку ціну ... Нам говорили про "особливий статус з економіки". Зараз ми бачимо, що це більше легалізація тих формувань, які Генеральна прокуратура поки вважає терористичними організаціями. в законі ж не сказано про індульгенції цим організаціям", – сказав він в інтерв'ю "Українській правді".

"Більш того, я бачу, що деякі положення документа просто неробочі. Так, як бажання написати мирну карту це можна сприймати – згоден, я теж за мир. Але знову-таки, щоб було чітке розуміння, що нам хтось гарантує цей світ. Тому тут точно повинні бути підписанти іншого рівня, тільки після цього рішення може приймати парламент. А якщо немає гарантій, якщо ми не розуміємо, будуть завтра стріляти або не будуть, будуть завтра нападати на Маріуполь чи занехають? Як нам з ними жити і дружити, адже вони вбивали! Багатьох моїх друзів і знайомих, знущалися над моїм помічником... Ми всім повинні все пробачити? Виходить так – хто знущався, хто грабував... буде вільно розгулювати на свободі?" – підкреслив глава ДонОДА.

В АП ПОЯСНИЛИ. У Петра Порошенка з певною частиною критики згодні, але при цьому запевняють: цей закон – лише вимушені кроки у складній ситуації і якщо її вдасться врегулювати, то він може припинити своєї дія раніше.

"Ці два закони в мінських угодах і наступним пунктом є виведення російських військ з території України. Але для того, щоб це відбулося, необхідно було ухвалення двох законів. Насправді ми рухаємося певними кроками", – сказав він в ефірі одного з українських телеканалів радник президента Ігор Гринів.

Крім виведення російських військ з території України, за словами радника президента, наступними кроками також має стати проведення дострокових місцевих виборів, вирішення питання щодо коштів, які залишатимуться в місцевому бюджеті і т.д.

"Децентралізація не в межах регіону, а в межах тільки певних органів влади. Мова не йде про Донбас – ні про ЛНР, ні про ДНР. Мова не йде про Луганську чи Донецьку області. Ніякої край, нічого подібного не створюється", – сказав Гринів.

"Закон втрачає повністю свою дію через три роки. Він може закінчитися і через півроку, якщо буде наведено порядок. Він може закінчитися за рік ... Визнаємо, що це наша земля і наша територія, і наші люди, і ми будемо їм допомагати і будемо відновлювати ці території", – підкреслив він.

У свою чергу, лідер президентського Блоку Петра Порошенко Юрій Луценко у своєму блозі на "Українській правді" уточнив, що "цей закон не передбачає утримання тих територій за рахунок держбюджету".

"Нарешті ми побачимо, чи здатний Донецьк і Луганськ прогодувати себе", – додав політик.

За його словами, "Україна відновлює контроль над кордоном і не має жодних зобов'язань у зовнішній політиці. Україна не зробила ніяких поступок в питаннях своєї територіальної цілісності та державного устрою".

"Чи є цьому альтернатива? Є – відновлення війни з російською армією, вуличні бої в мегаполісах і десятки тисяч убитих. Причому вже без підтримки Заходу. Всім, хто закликає до такого сценарію, я б рекомендував розвантажити пару КамАЗів розірваних тіл наших солдат ", – написав Луценко.