Миротворці на Донбасі: скільки, звідки приїдуть і коли це станеться

Присутність міжнародного контингенту на Донбасі, а також його представництво вчора обговорювали політики та експерти під час круглого столу "Миротворча місія ООН – можливості і ризики для безпечного світу". "Сегодня" дізналася, миротворці з яких країн допоможуть розв'язати конфлікт на сході країни і скільки їх для цього потрібно.

ДОПОВІДЬ. Круглий стіл став першим в низці майбутніх заходів національної платформи "Діалог про світ і безпечну реінтеграцію". Творцями платформи виступили кілька українських громадських організацій, а партнерами – Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також зовнішньополітичні відомства Швейцарії та Фінляндії. Головна мета ініціативи – створити відкритий, позапартійний майданчик для обміну думками. Першою темою обговорення стали миротворці на Донбасі.

Зокрема, активно обговорювалася доповідь про миротворчу місію ООН, який екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен має подати на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Вона, нагадаємо, відбуватиметься з 16 по 18 лютого. У документі йдеться про те, що контингент місії не повинен складатися з військовослужбовців країн НАТО. Крім того, рекомендовано обмежити контингент 20 тис. військовослужбовців, але при цьому посилити їх 4 тис. поліцейськими.. Останніх повинен надати Європейський Союз. Нарешті, за словами співавтора доповіді Річарда Говена, в місії повинні брати участь країни, яким довіряє Росія. Наприклад, Білорусь.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПОСИЛЕННЯ І СКЛАД. Голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко вважає, що такої кількості миротворців не вистачить, щоб забезпечити безпеку на непідконтрольній території. На її думку, сьогодні потрібно думати про об'єднання місії з іншими організаціями, які працюють в регіоні. Наприклад, зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ. Нардеп від "Народного фронту" Андрій Тетерук згоден, що заявленої кількості військовослужбовців не вистачить, але посилити місію пропонує за рахунок ЗСУ і Нацгвардії.

За розширення виступив і його колега з "Батьківщини" Григорій Немиря.

"З точки зору миротворчого контингенту, один з головних принципів – миротворці повинні бути з невеликої кількості країн, але чисельність контингенту повинна бути значною. Стосовно складу, то провідними представниками повинні стати Фінляндія і Швеція. Існує також принцип, що країни-сусіди не повинні бути представлені у складі миротворчих сил, – пояснює Немиря. – Якщо говорити про конкретні держави, то потрібно розглядати Австрію, Швейцарію, Ірландію, Індію, Бразилію, Аргентину, Австралію і Нову Зеландію. Звісно, є список країн, які навряд чи підійдуть як учасники цієї миротворчої місії. Це, як мінімум, Росія, Україна і США. Для РФ, очевидно, буде неприйнятна Польща".

А ось заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука не бачить проблеми в тому, що до місії потраплять союзні з Росією країни.

"Якщо з 20 тис. миротворців десять осіб будуть з Білорусі – на що це вплине? Та й в тому, що там не будуть представлені країни НАТО, я не бачу ніякої трагедії. Головне – нам потрібно шукати шляхи для компромісу, а якщо ми все час наполягатимемо на своїх категоричних вимогах, то, на жаль, нікуди не просунемося", – підкреслив Тука.

Експерт ООН з миротворчих місій Яакко Оксанен вважає, що навряд чи вдасться збільшити кількість миротворців на Донбасі. Він наводить приклад 80 км кордону між Ізраїлем і Ліваном, який контролюють 10 тис. миротворців.

"Тим, хто говорить, що треба більше 20 тис., скажу, що це неможливо. Це дуже велика кількість людей для однієї операції. Я вважаю, що це максимальна кількість, яка зможе набрати ООН. І це недешева операція. Наприклад, місія ООН в Південному Лівані на 10 тис. осіб коштує близько $ 500 млн на рік. Якщо ми говоримо про фінансування операції, то половина суми йде від США, а інша оплачується іншими країнами", – підсумував Оксанен.

Зведення: бойовики продовжують відкривати вогонь

Тим часом ситуація на окупованих територіях Донбасу залишається напруженою – бойовики продовжують вести обстріл, при цьому часто використовуючи заборонену Мінськими домовленостями зброю. Через ворожі обстріли загинув один наш захисник, ще двоє були поранені.

За останніми даними прес-служби Ради національної безпеки і оборони України, станом на вчорашній ранок противник порушив режим тиші 11 разів. Такі дії змусили наших бійців чотири рази відкрити у відповідь вогонь. Реагуючи на провокації, українські солдати використовували тільки дозволену Мінськими угодами зброю. Найбільшу активність противник виявляв на Донецькому напрямку. Всього в цій місцевості бойовики провели сім обстрілів. Найбільше постраждали міста Талаківка, Широкине, Водяне та Авдіївка. Поблизу Талаківки, Широкиного, Опитного і Водяного противник використовував міномети калібру 120 мм. Там же бойовики двічі відкрили вогонь з мінометів 82-го калібру.

Досить неспокійно було біля Авдіївки. Там український опорний пункт активно обстрілювали з допомогою стрілецької зброї, в тому числі і великокаліберної. На Луганському напрямку ворог поводився трохи тихіше. Тут режим тиші бойовики порушили чотири рази – більшість обстрілів були здійснені близько селищ Зайцеве і Кримське. При цьому противник застосував весь спектр стрілецького озброєння і навіть гранатомети і бойові машини піхоти. Також постраждали околиці Катеринівки, Світлодарська, Новолуганська і Новгородського.

Всі вчинені обстріли припали на українські оборонні позиції і були прицільними. Всього бойовиками в сторону наших солдатів було випущено 41 міну з мінометів різних калібрів – 120 і 82 мм.

Схід. ЗСУ зазнали втрат: один загиблий і двоє поранених. Фото: mil.gov.ua