Два мільярди на смерть: куди пропав військовий збір

Міністр оборони Степан Полторак повідомив, що чисельність Збройних сил в наступному році буде збільшена з 232 до 250 тис. осіб. Для цього до лав ЗСУ закличуть 40 тис. строковиків та 10,5 тис. контрактників. Приріст планують забезпечити і за рахунок четвертої хвилі мобілізації. Підготовка до неї вже йде – військкомати масово розсилають повістки. Але чи зможе держава грамотно розпорядитися людським і фінансовим ресурсом? Вже сьогодні є питання з приводу розподілу коштів, зібраних у населення в рамках так званого "військового збору".

БРОНЯ БУДЕ МІЦНОЮ. За словами міністра, передбачено "створення батальйонних, полкових, бригадних комплексів зв'язку, забезпечення закритого зв'язку на всіх рівнях управління військами". Планують збільшити угруповання українських військ в Одеській області: "У нас є загрози з боку Придністров'я".

Для потреб армії, як заявив Полторак, наступного року запланований НАЙБІЛЬШИЙ за всі роки незалежності бюджет – 50 млрд грн. Велике значення в комплектації ЗСУ надається четвертій хвилі мобілізації, яка була анонсована главою військового відомства 6 грудня в Чугуєві, під час передачі у війська партії нової техніки. "Мобілізація потрібна, бо треба міняти хлопців, які вже півроку перебувають на фронті. Її необхідно проводити з урахуванням тих прорахунків, які були допущені до цього", – пояснив міністр.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Параметри мобілізації пізніше уточнив представник Генштабу генерал-майор Олександр Розмазнін: "Нам потрібні танкісти, артилеристи, ті, хто вміє поводитися з ПЗРК і з протитанковими ракетними комплексами. Ми будемо брати не тільки готових фахівців. Ми будемо навчати людей в спеціальних навчальних центрах".

Офіційно мобілізація ще не оголошена – для цього потрібен указ президента (його очікують в середині грудня), а також рішення парламенту. Але військкомати вже почали розсилати людям повістки, нібито "для формування списків потенційних кандидатів на мобілізацію". Сповіщення приходять навіть за місцем роботи громадян.

Поживи-но в таких умовах! Солдати на передовій не оснащені для війни в зимовий період.

НЕ ВСІ ХОЧУТЬ ВОЮВАТИ. Робота над помилками, про яку згадав Степан Полторак, чекає серйозна. За даними Генпрокуратури, з початку бойових дій на Сході і до завершення третьої хвилі мобілізації на початку вересня у військкомати за повісткою НЕ З'ЯВИЛИСЯ близько 14 тис. осіб. А ще 1,5 тис. призовників "ЗНИКЛИ" після медкомісії.

Мотивація ж людей, яких вдалося закликати, часто є низькою. "Велика частина мобілізованих – просто відмовники. Вони не хочуть виїжджати в зону АТО. А змусити їх ніхто не може, тому що у нас НЕМАЄ ВІЙНИ, а є АТО. Але ми їх годуємо, одягаємо, у них зберігається зарплата, дві третини з якої вони відсилають додому, а решту – пропивають. Вони "посилають" командирів, бо гауптвахти немає, і методів впливу на них теж немає. Дайте ці гроші тим, хто хоче і може воювати", – говорить волонтер Роман Донік. За його словами, у військових частинах багато хворих, а багато і тих, хто просто за законом не мав служити, оскільки є багатодітним батьком або ж єдиним годувальником у родині.
Про це ж говорить і командир добровольчого батальйону "Донбас" Костянтин Гришин (більш відомий як Семен Семенченко), що став народним депутатом від об'єднання "Самопоміч": "Далеко не всі хочуть воювати. Багато хто готовий тікати з поля бою. Але і є люди, які досить мотивовані".

У колишніх комбатів, бійців АТО, а зараз народних депутатів, є власні рецепти поповнення призовного контингенту. Деякі з них відрізняються оригінальністю. Наприклад, колишній сотник Майдану, а нині позафракційний народний депутат Володимир Парасюк пропонує відправляти на фронт суддів: "Дуже скоро ви побачите, як перший суддя відправиться захищати нашу землю. З понеділка (15 грудня. – Авт.) ви побачите першу реакцію".

А командир добровольчого батальйону "Дніпро" (зараз депутат від "Народного фронту") Юрій Береза пропонує закликати чиновників. "Мобілізація почнеться з вищих чиновників. Першими поїдуть туди чиновники", – пообіцяв Береза, пояснивши, що ці люди цілком згодяться для риття окопів. Семен Семенченко пригадав про укріплення в Запорізькій та Луганській областях, які, за його словами, зараз існують хіба що на папері. Семенченко вважає, що якщо ті чиновники, які мали пряме відношення до будівництва цих споруд, до прийняття рішень, до "розпилу грошей", "будуть самі в них сидіти, то це піде їм тільки на користь".

Подайте на війну. А гроші все збирають і збирають...

КУДИ ПІШОВ ВІЙСЬКОВИЙ ПОДАТОК. Четверта хвиля мобілізації у багатьох не викликала ентузіазму. Причина – вперто циркулюють чутки, що солдати на передовій і раніше не оснащені необхідним для війни в зимовий період, а також обмеження на відкриття вогню у відповідь у зв'язку з перемир'ям. В інтернеті з'явилися такі відгуки: "Наступна партія смертників, яким навіть не можна відповідати на обстріли, тому що перемир'я. Все більше переконуюся, що Петро Порошенко хоче знищити цвіт нації". "Дайте нормальну зимову амуніцію, нова зброя, підтримку артилерії і танків, а також гідну зарплату і пільги не на папері. І тоді багато хто піде сам. А дозвіл на відповідь вогонь дасть кожен нормальний командир підрозділу"...

Те, що провести ефективну мобілізацію буде складно через проблеми з речовим забезпеченням, визнають і в парламенті. "Мобілізація зараз дуже необхідна. Проблема тільки в тому, що її складно провести. Практично неможливо. Тому що повістки ми розіслати можемо, але одягнути і взути цих людей являє собою дуже велику проблему", – зізналася член комітету з питань нацбезпеки Тетяна Чорновіл ("Народний фронт").

На тлі цих складнощів, за даними прес-служби Міноборони, видатки на діяльність військового відомства, починаючи з серпня, збільшилися на 6 млрд грн. Виходить, що, незважаючи на величезну допомогу волонтерів та збільшується фінансування, держава або не здатна розпорядитися ресурсами, або гроші просто не доходять за призначенням.

На користь другого припущення може говорити ситуація з так званим військовим збором. Юридично його ввели з 3 серпня і до 1 січня 2015 року змін до Податкового кодексу. Розміри військового збору становлять 1,5% з доходів фізичних осіб, що надходять у формі зарплати. "Це так званий податок на війну, але я б назвав його податком на встановлення миру в країні", – коментував його введення лідер фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв.

Рік добігає кінця. Пора задатися питанням, а КУДИ пішли ті 1,5%, які утримували з зарплат? У відповідь на інформаційний запит газети "Сегодня" Державна фіскальна служба (ДФС) повідомила, що платники податків "сумлінно ставилися до виконання своїх обов'язків". "За чотири місяці 2014 надходження до Держбюджету від військового збору склали майже 1,9 млрд грн", – так повідомили нам у прес-службі ГФС. Там же пояснили, що військовий збір належить до доходів загального фонду Держбюджету.

Розподіл цих доходів не входить до компетенції фіскальної служби. Але не виключено, що ці гроші досі так і не надійшли на ті цілі, заради яких вони збиралися. "Прямого зв'язку, виходячи з бюджетної класифікації, між військовим збором та витратами Міністерства оборони немає", – повідомили нам у прес-службі Міноборони у відповідь на ще один запит "Сегодня". За даними прес-служби МО, ті 6 млрд грн, за рахунок яких було збільшено фінансування військового відомства з серпня 2014 року, виділялися з "резервних доходів Держбюджету".

А значить питання, за що саме заплатило населення, залишається відкритим. Депутатському корпусу саме час зайнятися розслідуванням, КУДИ ж поділися майже 2 мільярди гривень, вилучених у народу на ВІЙНУ, якої офіційно немає.