Перший тиждень Гройсмана: позитиви і ложка дьогтю

Перший тиждень після призначення нового Кабміну пройшла під знаком хороших новин. У соцмережах з цього приводу жартували: "Гройсман всього тиждень прем'єр, а нас уже майже пускають в ЄС без віз". Намітився прогрес також в питанні звільнення Савченко, Міноборони заявило, що необхідність в новій мобілізації немає, а гривня продовжувала зміцнюватися весь тиждень. І тільки в самому уряді на цьому позитивному тлі почали відбуватися перші тертя.

ПОДАРУНОК ЄВРОКОМІСІЇ. Але спочатку про хороше: Єврокомісія надала Раді ЄС офіційну рекомендацію дати Україні безвізовий режим за короткостроковими поїздок українців до Євросоюзу. На цю подію чекали ще з 2012 року, коли долар був по 8 грн, і в цьому випадку ми навіть переплюнули відому приказку "обіцяного три роки чекають".

Через чотири роки Україна виконала весь план з 140 пунктів, для чого, правда, довелося ламати через коліно вже новий, постреволюційний парламент. Депутати плакали, плювалися, але таки з'їли кактус у вигляді термінового введення електронних декларацій для чиновників і поправку до Трудового кодексу щодо рівноправності секс-меншин.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ще взимку вважалося, що в першій половині року ніяких зрушень в безвізовому питанні до кінця літа не буде: ЄС офіційно відокремив нас від Грузії, яку поставили в першу чергу. Але самопожертву українських депутатів, мабуть, справило незабутнє враження на європейців, і вони повернули Україну в список до грузинів. Правда, процедура не дозволить скасувати "шенген" раніше липня, але і це вже прогрес: багато хто не чекали цього раніше 2017 року.

Інша справа, що Єврокомісія збирається внести в усі нові угоди про безвізовий режим для Туреччини, України, Грузії і Косово нововведення, згідно з яким ЄС зможе в односторонньому порядку зупиняти їх дію з політичних причин. У випадку з Україною (судячи із заяв французького міністра закордонних справ) це може бути невиконання Мінських угод, для яких парламент дійсно досі нічого не зробив.

АЛГОРИТМ САВЧЕНКО. Інший позитив минулого тижня стався в питанні звільнення Надії Савченко. Сталося це після телефонної бесіди Петра Порошенка з Володимиром Путіним, про зміст якої президенти промовчали. Точніше, Путін взагалі нічого не сказав, а Порошенко відбувся загадковою фразою, що "алгоритм знайдено".

Який саме алгоритм знайшли глави двох держав, невідомо. Але, мабуть, він є досить переконливим, оскільки після своєї заяви Порошенка подзвонив Савченко і переконав її відмовитися від продовження голодування. Власне, сама відмова від голодування як раз може бути одним з елементів президентського алгоритму: для Путіна важливо, щоб звільнення Савченко не виглядало дією, зробленим під тиском. А голодування якраз таким тиском і виглядала.

Якщо виходити з цієї логіки, в найближчі тижні українська влада повинна перестати висувати вимоги по темі українських в'язнів в Росії, а вони самі – перестати виступати з будь-якими акціями протесту. В цьому випадку Савченко (а також Сенцов і ще троє українців) можуть бути передані Україні ще до кінця весни.

ЗА ЩО Б'ЮТЬСЯ В КАБМІНІ. Серед усіх позитивів останнього тижня затесалася одна ложка дьогтю: конфлікти в новоствореному уряді. Перше ж засідання Кабміну Володимира Гройсмана запам'яталося не тільки загальними фразами нового прем'єра про те, як він хоче зробити всім добре, скільки перестрілкою між старим міністром культури В'ячеславом Кириленком (який став віце-прем'єром без міністерської посади) і його наступником – Євгеном Нищуком.

Власне, цей конфлікт показав, що зробити добре всім у Гройсмана не вийде. Що трапилося? Є Нищук, який керував Мінкультом в 2014 році і зібрав там свою команду. Є Кириленко, який вигнав команду Нищука і привів своїх людей. І знову є Нищук, який повернувся в міністерство і, природно, хоче знову замінити людей Кириленко на своїх. Але на біду Нищука, "папереднік" не пішов з Кабміну, і тому продовжує качати права. Це вилилося в перепалку на засіданні Кабміну, втрутитися в яку був змушений Гройсман. Він припинив цю суперечку, не прийнявши жодного рішення. А приймати його все одно доведеться, так що конфлікт забезпечений.

В уряді позначилася й інша, більш серйозна, ніж бійка за посади, лінія протистояння. У вихідні два нових міністра – соцполітики, Андрій Рева, і окупованих територій, Вадим Черниш, – синхронно зробили заяви про необхідність відновити соцвиплати для жителів Донбасу, незалежно від місця їх реєстрації. Що вилилося в різку відповідь соціального віце-прем'єра (і колишнього міністра соцполітики) Павла Розенка – що люди, зареєстровані на неконтрольованих територіях, отримувати пенсії та інші соцвиплати не будуть. Більш того, СБУ продовжить "відловлювати" тих, хто фіктивно зареєструвався на підконтрольних територіях, але живе за лінією розмежування.

Тут уже мова йде про глобальне протистояння двох ліній. Одна – на продовження політики ізоляції Донбасу, яка користується підтримкою більшості в парламенті, друга – на виконання Мінських угод і реінтеграцію неконтрольованих територій в Україні, на другий наполягають західні партнери. Але куди поверне при цьому влада, поки неясно.