Нові подробиці скандального антикомуністичного закону: що насправді змінили і що залишили в документі

У самому кінці минулого тижня Верховна Рада внесла зміни до скандальний закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки" (№ 2558), який до того підтримала відразу в двох читаннях і без жодного обговорення 9 квітня.

Ініціатива, нагадаємо, моментально викликала шквал подиву і критики, як всередині України, так і за її межами: під виглядом благої справи боротьби з тоталітарними ідеологіями ХХ століття, парламент фактично ввів "драконівські" заходи, за якими можна буде потрапити на 5-10 років за грати за публічне виконання радянського гімну, пропагандою можуть вважатися навіть ордени ветеранів Великої Вітчизняної війни, а вся радянська топоніміка, від областей і міст до вулиць і скверів, протягом півроку має бути перейменована.

ЩО ПОМІНЯЛИ? У підсумку правляча більшість була змушена внести корективи в закон, заявляв один з лідерів "Опозиційного блоку", нардеп Олександр Вілкул. "Під тиском опозиції Верховна Рада прийняла поправки в провокаційний "історичний закон". Зокрема, передбачено внести зміни, відповідно до яких знімається заборона на використання радянської символіки на державних нагородах і медалях, пов'язаних з Великою Вітчизняною Війною. Дуже важливо, щоб тепер закон підписав президент Порошенко", – зазначав він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зміни готувалися поспіхом, в останній момент, розповідає "Сегодня.ua" один з нардепів від більшості. Готував їх комітет з правової політики, в момент голосування "редакційні уточнення" навіть не надійшли на руки депутатам, і ті знову голосували "всліпу". Підсумковий, вже з уточнення текст закону № 2558 і раніше відсутній на сайті ВР, він не підписаний ні спікером Володимиром Гройсманом, ні, отже, президентом Петром Порошенко.

"Проблема в тому, що закон приймався в досить сирому вигляді, на хвилі захоплення, і його не встигли опрацювати", – визнає один з парламентаріїв.

Зміни (є у розпорядженні "Сегодня.ua") займають одну сторінку тексту формату А4 і стосуються статті 4 закону "Заборона використання і пропаганди символіки комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів".

"Заборона не поширюється на використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) режиму на документах державних органів та органів місцевого самоврядування, прийнятих або виданих до 1991 року (а також на атестати, дипломи та документи підприємств і організацій – ред.); в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейний фонд України, а також в бібліотечних фондах на різних носіях", – йдеться в тексті поправок.

Також не вважається забороненою символіка "на оригіналах бойових прапорів; на державні нагороди, ювілейні медалі та інші нагороди, якими нагороджувалися особи до 1991 року і протягом 1991 – 2015 рр. у зв'язку з роковинами подій періоду Другої Світової війни".

Нарешті, підтримані нардепами поправки виводять з-під заборони будь-яке використання символіки СРСР і нацистської Німеччини в підручниках і наукових дослідженнях, а також у різних реконструкторских проектах, в приватних колекціях і в антикварній торгівлі. Нарешті, "заборона не поширюється на використання символіки... у творах мистецтва, створених до набрання чинності цього закону" і після – "за умов, що це (твори мистецтва – Ред.) Не призводить до пропаганди злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр., злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) режиму".

ЩО ЗАЛИШИЛИ? Однак поправки торкнулися лише одну главу закону. Так, зокрема, без змін залишилися передбачені законом терміни покарання, якщо пропаганда комунізму все ж матиме місце бути.

Навіть у виправленої редакції закон забороняє виготовлення і публічне використання символіки, навіть сувенірної, комуністичного та нацистського режимів, а також публічне виконання гімнів СРСР, УРСР та інших радянських республік або їх фрагментів на всій території України. За такі дії, у разі вступу закону в силу, можуть дати до 5 років обмеження або позбавлення волі (з конфіскацією майна або без). А за рецидив, а також у разі якщо порушення здійснить представник влади, організована група або будуть використані з цією метою ЗМІ – дадуть 5-10 років в'язниці (з конфіскацією майна або без).

Нагадаємо, що таке покарання – найжорсткіше, якщо порівнювати з подібними антикомуністичними законами в інших країнах. Так, у Польщі за аналогічний злочин загрожує лише 2 роки позбавлення волі.

Також як і раніше забороняється реєстрація та діяльність партій з комуністичною символікою в назвах, як і пропагуючу таку ідеологію. Крім того, забороняється реєстрація друкованих ЗМІ, назва яких несе в собі "спадщину" комуністичного режиму.

Без змін залишилася і норма про необхідність перейменування областей, міст, сіл і вулиць, в назвах яких залишилася "комуністичне спадщина". Так, у випадку з областями, мова йде про Дніпропетровську і Кіровоградську, а також про їх центрах – міста Дніпропетровськ та Кіровоград, і про десятки інших населених пунктів, скажімо, Дніпродзержинськ, Артемівськ, Торез і т.д. Ця ідея, нагадаємо, також викликала неабияку критику, в тому числі й тому, що за найскромнішими підрахунками, вона обійдеться в державі в мільярди і мільярди гривень – зміна табличок, заміна всіх документів, починаючи від паспортів... Також закон передбачає демонтаж пам'ятників діячам СРСР .

Втім, як зазначала раніше в бесіді з журналістами один з авторів закону, нардеп від "Народного фронту" Вікторія Сюмар, закон не примушує перейменовувати міста, а лише рекомендує це зробити

"Насправді, потрібно перейменовувати міста. Це, звичайно, повноваження місцевих громад, і це не можна трактувати як пропаганду безпосередньо. Але це рекомендація – змінити назву", – сказала вона, відповідаючи на питання, чи послідує повальне перейменування населених пунктів і вулиць після прийняття закону про засудження нацистського та комуністичного тоталітарного режимів.

У "Опозиційному блоці", у свою чергу, виступили з ініціативою обговорити питання про перейменування міст і сіл на місцевих референдумах, провівши їх одночасно з осінніми виборами.