Бюджет, освіта і погані новини для екс-президентів: підсумки тижня в Україні

8 Вересня 2017, 07:03

Верховна Рада повернулася з канікул і відразу ж взялася за роботу

<p style="text-align: justify;">З 2018 року діти вчитимуться на один рік більше - 12 років. Фото: архів "Сегодня"</p>
З 2018 року діти вчитимуться на один рік більше - 12 років. Фото: архів "Сегодня"

Політичне життя в Україні відновилося. Можливо, депутати хотіли почати осінній сезон спокійно, але виконавча влада не дала їм цього зробити, з першого ж дня поставивши питання про реформи і бюджет.

БЮДЖЕТ НА ТРИЛЬЙОН. Бюджетний процес 2018 року розпочався в середу – Мінфін вніс проект до уряду. Всіх його подробиць міністр фінансів Олександр Данилюк не озвучив і сам документ поки що ніде не виклав, але окремі позиції вже відомі. Дохідна частина, за словами міністра, вперше запланована на рівні більше трильйона гривень.

Безумовно, сама цифра вражає. Однак з урахуванням інфляції, яка всі останні роки – двозначна, виглядає вже не настільки величезною. Якщо перевести в доларовий еквівалент за нинішнім курсом, то і зовсім вийде близько $ 40 млрд, що непогано порівняно з 2015-2017 роками, проте, як і раніше, менше рівня 2013 року.

ГОЙДАЛКИ ОСВІТИ. Парламент тут же спантеличили реформою освіти, змусивши депутатів зайнятися нею майже відразу після вступних промов. Обговорювали законопроект у другому читанні і в підсумку ухвалили пізно ввечері у вівторок. Голоси були навіть з запасом.

Ухвалений закон має чотири основних пункти. По-перше, повертається 12-річна освіта, прийнята при Вікторі Ющенку і скасована при Вікторі Януковичі. По-друге, шкільна програма спрощується. По-третє, закріплюється передача на місцевий рівень зобов'язань щодо фінансування (але при цьому вплив місцевої влади на формування шкільних програм зменшується). По-четверте, прийняті жорсткі заходи по українізації освіти: з 2018 року в школах з навчанням мовами нацменшин вводиться поступове (починаючи з 5 класу) зменшення кількості предметів, які викладаються не державною мовою, а з 2020-го викладання мовами нацменшин взагалі має зникнути.

Однак гойдалки, які у нас існують в політиці та освіті, показують, що якраз такі жорсткі рішення частіше за все не реалізовуються. 2020 рік – це вже після президентських і парламентських виборів, які можуть перевернути ситуацію в країні.

СУПЕРЕЧКА ПРО МИРОТВОРЦІВ. Міжнародним питанням номер один стала тема миротворців. Підняв її президент РФ на саміті БРІКС, що відбувався в Китаї. Там він несподівано заявив, що Росія – за миротворців, але тільки на лінії розмежування, і що ця пропозиція буде внесена до Ради безпеки ООН.

В Україні пропозиція прийнята неоднозначно. У БПП заявили про те, що миротворці повинні бути не тільки на лінії розмежування, а й на всій неконтрольованій території. А в Опозиційному блоці – що потрібно погоджуватися і на миротворців на лінії розмежування, щоб зупинити бойові дії і почати процес виконання політичної частини Мінських угод.

Подібна ж дискусія проходить і на міжнародному рівні. Тому зараз не можна сказати, який варіант стане основним. Реальніше, що все-таки миротворці на лінії розмежування як стартова позиція – це узгодити простіше, і реальне перемир'я це принесе швидше.

МІТИНГ ІНОМАРОК-"НЕЛЕГАЛОК". У середу біля парламенту страйкували іномарки. Точніше, іномарки з іноземними номерами, власники яких купили їх дешево в Євросоюзі і тепер не хочуть платити дороге розмитнення. Оскільки того дня сама Верховна Рада не засідала, то єдиним реальним ефектом від мітингу іномарок стали жахливі затори в центрі Києва.

Дискусія в соцмережах показала, що навіть серед політично активної частини населення вимога знизити мита має менше прихильників, ніж супротивників. Швидше за все, і у більшості інших громадян воно також не знайде розуміння, оскільки навіть нерозмитнений автомобіль для них сьогодні – розкіш. А ось мита йдуть до бюджету і хоч якось допомагають державі.

НОВА СПРАВА СТАРОГО ПРЕЗИДЕНТА. Погана новина для колишнього президента України Віктора Януковича: тепер, крім зради, його звинувачують ще й у захопленні влади – скасування політреформи 2004 року і перетворення парламентсько-президентської республіки на президентсько-парламентську. Причому співучасником у цій справі проходить екс-міністр юстиції Олександр Лавринович.

Однак, можливо, Лавриновича до такого звинувачення підключили даремно. Він досвідчений юрист і перебуває в Україні, тому вже всім роз'яснив, що обвинувачення не має під собою жодних юридичних підстав.

Політреформа 2004 року приймалася з порушеннями, і Конституційний суд має повне право не тільки констатувати це, але й скасувати неправильно ухвалений закон.

Інша справа, що виглядає дивно, коли не парламент змінює конституційний устрій країни, а судді КС. Але дивина – не порушення закону.

ЗАПИТ НА МІХО. Погані новини і для колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі: його колишня батьківщина все-таки надіслала до України запит на екстрадицію. Тепер є теоретична можливість того, що грузини захочуть видачі їм їх колишнього лідера для засудження за перевищення влади.

Невідомо, хочуть цього в Тбілісі насправді чи тільки підіграють українській владі. Але тепер анонсоване на 10 вересня повернення перетворюється для екс-президента Грузії на "російську рулетку": ймовірність пострілу невелика, але вона існує.

Ви зараз переглядаєте новину "Бюджет, освіта і погані новини для екс-президентів: підсумки тижня в Україні". Інші Новини політики дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Олександр Ростовцев

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування