"Царський жест" Путіна: Чому Росія погодилася на реструктуризацію "боргу Януковича"

На саміті G20 в Туреччині Володимир Путін заявив про готовність реструктуризувати Україні $3 млрд боргу на три роки. Фактично, він запропонував навіть кращі умови, ніж вимагав Міжнародний валютний фонд (МВФ намагався умовити Росію перенести платежі з боргу України на 2016 рік).

"Ми не просто погодилися з реструктуризацією українського боргу, ми запропонували кращі умови цієї реструктуризації, ніж від нас просив МВФ", – сказав Путін.

Проте в українському Мінфіні пропозицій російської сторони досі не коментують, посилаючись на те, що офіційних документів з приводу реструктуризації від РФ не отримували.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Росія зробила Україні небачений подарунок. Це дійсно було несподівано і дуже-дуже доречно", – оцінює заяву Путіна політтехнолог Дмитро Раїм.

Заява Путіна виявилася сюрпризом для багатьох експертів, адже раніше сторони займали принципові позиції з питання сплати боргу в розмірі $3 млрд. Україна пригрозила оголосити урядовий мораторій на виплату "боргу Януковича" перед РФ, якщо російська сторона не погодиться на реструктуризацію.

В той же час Кремль погрожував Україні дефолтом вимагав повноцінної виплати по кредиту.

Нагадаємо, угоду про реструктуризацію державного боргу між Україною та іншими міжнародними кредиторами була підписана 27 серпня цього року. Завдяки йому Україна спишуть 20% з $19,3 млрд держборгу. З усіх міжнародних кредиторів у реструктуризації відмовилася брати участь лише Росія.

Історія питання

У грудня 2013 року екс-президент України Віктор Янукович і президент Росії Володимир Путін підписали договір про надання Україні кредиту на $15 млрд через розміщення українських цінних паперів. Перший транш кредиту в обсязі $3 млрд був наданий Україні вже наприкінці грудня 2013 року.

Кредит припускав обмін коштів на суверенні євробонди України та надавався Україні на умовах, які не передбачали дострокових повернень і погашень. Україна, згідно з домовленостями, могла використовувати виділені кошти на свій розсуд. За словами екс-прем'єр-міністра України Миколи Азарова, перший транш кредиту український уряд направив на соціальні потреби.

Договір про надання кредиту підписали президенти і міністри фінансів обох країн. Зараз же Київ наполягає на визнання боргу не суверенними, а комерційним з його подальшою реструктуризацією і списання частини заборгованості. Останні купонні виплати по кредиту були зроблені Україною в червні 2015 року.

Чому Росія погодилася на реструктуризацію

Дуже важливу роль у прийнятті цього рішення зіграли переговори Путіна і Обами на саміті G20. Там було сказано те, чого ніхто крім глав двох держав не знає, але саме це переломило буквально через коліно все, що було до цього.

"Путін не міг піти на реструктуризацію боргу просто так, тому що йому ввінілі б те, що він слабкий. Тому він зробив "царський жест": ми не просто реструктуруємо борг, як просить МВФ, – ми зробимо краще, ніж просить МВФ. Це улюблена тактика Володимира Володимировича. Він так само бився з опозицією: опозиція обіцяє підвищення зарплат через півроку, а я вам їх підвищу прямо зараз", – розповідає Дмитро Раїм.

За словами експерта, Обама, як видно, натиснув на Путіна досить жорсткими аргументами. Зокрема, досі немає фінального доповіді по "Боїнгу", збитому над Україною. "Є припущення, що фінальну доповідь звинуватить РФ в тому, що система ППО, яка збила, належала російській армії – тоді одномоментно Росія стає країною, яка підтримує тероризм". Крім того, у НАТО є вагомі аргументи, що в Україні є російські війська. Зараз далі простих заяв це не йде. Але якщо НАТО на виступить на міжнародній арені з незаперечними доказами цього, Росія стане країною-агресором.

"Третя історія – рахунки російських компаній, які потрапили під санкції. Розморозити ці рахунки може тільки рішення Мін'юсту США, – продовжує Раїм. – Я підозрюю, що саме ці три пункти, і може бути, щось ще лягло в основу того, що було сказано Путіну Обамою: або йдете на задній хід, або ми запускаємо маховик, який вас просто придавить. Це зіграло велику роль".

Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, вважає, що для такого рішення у Путіна дві причини: "Мотивація перша: я думаю, Росія чудово розуміла, що вона не отримає ці 3 млрд від України найближчим часом. Судові змагання після пропуску строку в грудні, швидше за все, затягнулися б на багато років з неясним результатом. Друга мотивація: це лягає в канву путінської стратегії "братніх народів", його роль миротворця відносно України". Експерт додає, що можливо, Путін пішов на реструктуризацію, тому що вони з Обамою домовилися щодо ситуації в Сирії.

Експерт не виключає також, що на рішення лідера РФ відбилися домовленості "Двадцятки" щодо ІД. "За підсумками саміту G20 ми фактично спостерігаємо формування великої міжнародної коаліції проти Ісламської держави. Позитивний відсік у цьому питанні Путін намагався екстраполювати і на україно-російські відносини. Ця теза про реструктуризацію українських боргів і прозвучав як один з елементів торгів Путіна на цих переговорах", – зазначає політолог.

Таким чином, можливі цілі Путіна – пропагандистськи-політична, плюс економічна – перетворити віртуальний борг України в реальний, який буде повертатися порційно протягом трьох років під західні гарантії.

Руслан Бортнік називає це "геополітичної пасткою" для Барака Обами. "Якщо він погодиться гарантувати український борг, це означатиме не тільки визнати його існування, але й оплатити його за рахунок коштів своїх же платників податків. Якщо не погодиться, в Росії та Україні розгорнеться істерика про те, що Захід "злив" Україну – теж програшна ситуація", – зазначає він.

Як Україна поверне борг Росії і як це відіб'ється на політичній обстановці

Політтехнолог Андрій Золотарьов допускає можливість того, що гроші на погашення боргу виділить МВФ. "Як варіант, погашення боргу перед Росією за рахунок траншу від МВФ можливе, але це повинно вирішуватися в ході окремих тристоронніх переговорів. Україна не може просто так взяти гроші МВФ і віддати їх Росії".

На думку Дмитра Раімова, борг Росії Україна зможе частково оплатити за рахунок міжнародних кредиторів, частково – за рахунок власних коштів. "Зараз дуже багато грошей з держбюджету йде на обслуговування боргів. Ми беремо кредити для того, щоб повертати кредити. Але наша країна теж заробляє. Все-таки ми не зовсім бідні, у нас працює бізнес, сплачуються податки, і частина грошей все-таки акумулюється тут, щоб виплачувати борги. Нам дають те 1 млрд, то 1,5 млрд для обслуговування боргів і покриття внутрішнього дефіциту бюджету. Але в сам бюджет закладаються величезні, мільярдні суми на виплату пре6дидущіх боргів. Так що ми будемо повертати гроші Росії з наших з вами податків", – пояснює експерт. А кредити, за його словами, якщо нам ще їх будуть давати, йтимуть на оплату газу та соціальні потреби.

Однак Руслан Бортник наполягає, що Україні не варто розраховувати на погашення боргу перед Росією за рахунок коштів МВФ. "Тому що гроші МВФ – це гроші, передусім, платників податків США ми інших західних країн. Їх урядам буде дуже складно пояснити цим платникам податків, чому вони повинні віддати їхні гроші Росії – країні, яка веде агресивну антиамериканську і антиєвропейську політику", – зазначає політолог.

Крім того, експерт вважає, що Україні в іміджевому і політичному плані погашати борг перед Росією було б навіть невигідно.

"Це питання не тільки економіки, але й політики. Уявіть собі, що Україна повернула $3 млрд Росії. Це може бути використано патріотичними колами всередині країни для політичної дестабілізації. З урахуванням тих втрат, які понесла Україна на Донбасі та в Криму, повернення цих $3 млрд може трактуватися в медійному і політичному плані як зрада", – пророкує він.

Але не повернути Росії борг ми не можемо, заперечує Дмитро Раїм. "Ми могли говорити про те, що цей борг взяв Янукович і що ми його не будемо повертати... Але якщо ми його не повертаємо, всі країни кажуть: "Ой. Так ми вам грошей давати більше не будемо". Наш кредитний рейтинг впаде до нуля. Тому російський обов'язок, не російський – ми з міжнародного права зобов'язані його повернути. Я впевнений, що ми це зробимо", – говорить він.

Це рішення, на думку експерта, не в політичній площині не відіб'ється на відносинах між країнами. Однак політика РФ стане все більш непередбачуваною: "Такий "царський жест" з реструктуризації ніхто не міг гарантувати. Я думаю, це тільки початок сюрпризів. Але повернення боргу ніяк не вплине на відносини України з Росією, які знаходяться в крайній точці кипіння. Швидше за все, ми перерахуємо гроші Росії так само, як платимо їй за газ – ми ж не робимо з цього великої трагедії. Це і не поліпшить, і не погіршить відносини між країнами. Це буде просто звичайна транзакція між двома компаніями".