Що залишилося за лаштунками переговорів у Мінську і чи можна говорити про швидкий мир на Донбасі

Мінські переговори увінчалися угодою про припинення вогню, виведення іноземних військ з України, звільнення полонених – і це лише ключові позиції, що дають надію на довгоочікуваний мир, з цілого ряду узгоджених "нормандською четвіркою" кроків. Втім, світові лідери та експерти не поспішають радіти, їх риторика в більшості випадків зводиться: "Поживемо, побачимо", пам'ятаючи минулі Мінські угоди. Однак зазначають – надія на мир є.

ОСНОВНІ ПУНКТИ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ

За підсумками багатогодинної зустрічі в Мінську, яка тривала більше 16 годин, домовилися про два документи: декларацію на рівні глав держав, в якій виражається повне дотримання суверенітету і територіальної цілісності України, і Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей. В останньому документі прописано, хто і що конкретно повинен зробити, щоб вирішити конфлікт на сході України.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото: AFP

Так, на Донбас чекають такі зміни.

Припинення вогню. Перемир'я має настати в ніч на 15 лютого. "Головне, що вдалося досягти, це те, що о 00:00 15 числа (лютого), в ніч з суботи на неділю, повинно бути оголошено безумовне і всеохопне припинення вогню", – заявив президент України Петро Порошенко. Начальники генштабів України та Росії завтра ще повинні обговорити, як контролювати дотримання режиму припинення вогню. За припиненням вогню, згідно з домовленостями, з першого ж дня буде стежити ОБСЄ за допомогою супутників, безпілотників, радіолокаційних систем тощо.

Відведення всіх важких озброєнь. Зброю повинні прибрати обидві сторони, причому на рівні відстані. "Супроводжується припинення вогню відведенням важких озброєнь, важкої артилерії калібром понад 100 мм. Домовилися, що артилерія відводиться на відстань від "мінської лінії" незаконних збройних формувань і фактичної лінії Збройних сил України на 25 км. Тобто, загальна буферна зона буде становити 50 км", – сказав Порошенко.

Зона безпеки, згідно з домовленостями, складе мінімум 50 км – йдеться про відсутність артилерійських систем калібром 100 мм і більше. РСЗВ повинні відвести з буферної зони шириною 70 км, а ширина смуги безпеки без РСЗВ "Торнадо-С", "Ураган", "Смерч" і тактичних ракетних систем "Точка" ("Точка У") складе 140 км.

Українські війська відійдуть від фактичної лінії конфлікту, а збройні формування самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" – від лінії вогню згідно з Мінським меморандумом від 19 вересня 2014-го. Відведення озброєнь має розпочатися не пізніше другого дня після припинення вогню і завершитися протягом 14 днів.

Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під спостереженням ОБСЄ.

Роззброєння всіх незаконних груп. Правда, хто контролюватиме роззброєння бойовиків, в документі не вказано.

Як тільки на Донбасі будуть відведені озброєння, повинен початися почати діалог про проведення місцевих виборів, які передбачені законом України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". При цьому у Верховної Ради є рівно місяць, щоб визначити, на якій саме території пройдуть вибори.

Помилування і амністія осіб, які брали участь у подіях на Донбасі. Амністія, нагадаємо, прописана в тому ж законі "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей".

Звільнення та обмін всіх заручників за принципом "всіх на всіх". Цей процес має бути завершений максимум через 5 днів після відводу озброєнь, тобто, якщо все піде за планом, через 19 днів заручники будуть на волі. Окремо Петро Порошенко підняв питання звільнення української льотчиці Надії Савченко. "Це має бути зроблено найближчим часом після завершення медичної експертизи та попередніх висновків слідства", – сказав Порошенко.

Безпечний доступ, доставка, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги, якої потребують мирні жителі Донбасу.

Поновлення виплати пенсій та інших соцвиплат. Правда, Петро Порошенко заявив, що це відбудеться після стабілізації політичної ситуації, проведення виборів і відновлення державного суверенітету України на "окупованих територіях". Крім того, Україна повинна відновити управління банківською системою на Донбасі, а міжнародні партнери погодилися з цим допомогти.

Українські прикордонники відновлять повний контроль над державним кордоном. Цей процес розпочнеться в перший же день після місцевих виборів і завершиться до кінця 2015 року за умови виконання пункту про зміни до Конституції.

Проведення Конституційної реформи. Зміни повинні вступити в силу до кінця 2015 року. Головне питання – децентралізація влади. "Незважаючи на жорстке наполягання, ні на який статус автономії ми не пішли. У нас на сьогодні підкреслено, що ми будемо це робити в рамках конституційних змін щодо децентралізації. Також ні на який компроміс по федералізації ми не пішли. Ні автономії, ні федералізації в документі немає", – сказав Порошенко.

НАДІЯ І ДОРОЖНЯ КАРТА

Українські політики і народні депутати впевнені: ключовий підсумок нових Мінських домовленостей в тому, що вони, принаймні, дають надію на мир. Але настане він насправді, прогнозувати поки рано.

На думку уповноваженого президента з мирного врегулювання на Донбасі, нардепа Ірини Геращенко, "ми повинні сподіватися, що світові лідери нададуть підтримку України (в реальному втіленні в життя досягнутих домовленостей – ред.)".

"Домовилися, що 15 лютого буде введений режим припинення вогню і відведено важке озброєння. Якщо говорити про лінію розмежування, і це дійсно був один з ключових позицій дискусії в цих складних переговорах: українська сторона наполягає на "мінському протоколі", – заявила нардеп журналістам на брифінгу.

Також, за її словами, вкрай важливо, що вдалося договорити про звільнення всіх заручників, у тому числі і Надії Савченко. "Президент особливо поставив питання про звільнення Савченко. І його підтримали президент Франції і канцлер Німеччини Ангела Меркель", – сказала вона.

При цьому Геращенко підкреслила, що умови федералізації, які також висувалися, є для України категорично неприйнятними. "Ні про яку федералізації чи автономії мови бути не може. Що стосується децентралізації, то очевидно, що українська влада і ми зараз в парламенті працюємо над децентралізацією, яка важлива для всіх регіонів України", – наголосила Ірина Геращенко.

Нарешті, величезна увага, за інформацією нардепа, приділялася відновленню контролю над українсько-російським кордоном. "До кінця року має бути повністю відновлений цей контроль", – підкреслила Геращенко.

Трохи емоційніше відреагувала екс-прем'єр, лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. На думку політика, у справі реалізації Мінського протоколу сподіватися потрібно і на вищі сили. "Ми всі будемо молитися, щоб домовленості, які були встановлені, стали реальністю і робити все для того, щоб вони стали реальністю", – заявила вона в кулуарах ВР.

"Ми оцінюємо минулі переговори з дуже великою надією, – говорить "Сегодня.ua" один з лідерів "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул. – І хочу сказати, що те, що звучить – дуже співзвучно тому, за що бореться останні півроку наша політсила. Це припинення війни, обмін військовополоненими за типом усіх на всіх, відновлення соціальних виплат".

При цьому про конкретні кроки, які зараз повинні бути зроблені, щоб результати переговорів втілилися в життя, Вілкул каже обережно: "Давайте подивимося текст угоди. Його ще не бачили. Є тільки перша інформація. Але є надія", – резюмує парламентарій.

З ним згоден його однопартієць Нестор Шуфрич. При цьому нардеп бачить один з ключових моментів в реальних діях щодо децентралізації "від Львова до Донецька" – саме це допоможе повернутися до миру. "Влада не повинна спекулювати питаннями децентралізації", – упевнений він.

На думку екс-губернатора Донецької області Сергія Тарути, головне, щоб після того, як було підписано угоду – розробити чітку "дорожню карту" його втілення в життя. Саме її відсутність призвело до провалу вересневих домовленостей, упевнений він. "Основні пункти підписали. Тепер в рамках цих пунктів повинні розробити і підписати "дорожні карти". І вони повинні мати однакову трактування, щоб неї було як у попередніх Мінських угодах, де було дуже багато розмитих пунктів, і кожен з них трактував по-своєму. Повинна бути конкретика: що, коли ио яким законом", – сказав Тарута "Сегодня.ua". Надію, на думку парламентарія, вселяє те, що все-таки під документом стоять підписи керівників держав, і в тому числі особисто Путіна.

А ось в "Народному фронті" налаштовані вкрай скептично: нардеп Сергій Висоцький повідомив журналістам на брифінгу, що за інформацією його джерел в Москві, Путін не тільки не має наміру реально припиняти війну, але формує "російський іноземний легіон" по дестабілізації не тільки в Україні, але й у країнах Європи та Балтії.

"Путін стратег. Він просто виторговував собі чергове послаблення європейських санкцій. Не виключено, що як і минулі Мінські домовленості, ці на якийсь час приведуть до деякої стабілізації, але довгострокового і міцного миру там немає", – каже нам один з нардепів.

ВІЙСЬКОВІ. На фронті, однак, мир не те, що не передчувають – там ситуація просто жахлива, говорить нам джерело у військовому командуванні. "Йдуть запеклі бої! Бойовики підтягують ресурси, в тому числі з Горлівки. Вони знову намагаються зімкнути "Дебальцевський котел", – розповідає він.

Більш того, в Генштабі побоюються провокацій. "Частину резервів бойовики одягнули у форму української армії. Ми побоюємося якихось серйозних провокацій", – додає наш співрозмовник.

РЕАКЦІЯ СВІТОВИХ ЗМІ

Про результати переговорів у Мінську встигли написати провідні світові ЗМІ. Так, The Guardian в перших же абзацах цитує Путіна, який обіцяє, що підписана в Білорусі угода набуде чинності опівночі 15 лютого. Далі видання наводить цитату лідера Німеччини Ангели Меркель, яка разом з президентом Франції Француа Олландом підписалася під угодою: "У нас з'явився проблиск надії". "Олланд і Меркель будуть наполягати на тому, щоб Євросоюз підтримав угоду сьогодні, – пише видання і додає. – Головний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Могеріні підкреслює, що Мінське угода – важливе, але не остаточне (у сенсі, незважаючи на значущість, воно декларативно – Авт.)". На думку Могеріні, лідери ЄС навряд чи будуть в четвер обговорювати тему санкцій проти Росії. Після Могеріні The Guardian наводить цитату президента Петра Порошенка, що підкреслює, що найважливіший пункт угоди – припинення вогню вже на цих вихідних. У числі іншого, видання цитує лідера "ДНР" Олександра Захарченка, який вважає Мінське угоду "перемогою" народу самопроголошених "республік" і лідера "ЛНР" Ігоря Плотницького, що посвідчує, що "республіки" "дали Україні шанс змінитися".

Французькі ЗМІ, у свою чергу, сумніваються в тому, що президент РФ Володимир Путін виконає свою частину угоди. Так, газета Le Point призводить на початку статті цитату знайомого з російським лідером баварського підприємця Франца Зельдмайера: "Метод росіян завжди один: забивайте цей цвях, поки він не піддасться...". "У випадку з Путіним ми ніколи не повинні здаватися. Росія поважає тільки мову сили. Ніщо інше не працює", – цитують вони іншого бізнесмена з Німеччини. "Бесіди Ангели Меркель і Обами перед тим, як вона приєдналася до переговорів в Білорусі, ілюструють дилему західних демократій: потрібно довести російського самодержця, щоб зупинити агресію, яку він сам заперечує, – пише видання. – Питання в тому, яку тактику поведінки прийняти в залежності від того, що робить Путін – американський метод "гри м'язами" або дипломатичний тиск по-європейськи"?" Le Point також цитує американського політолога Роберта Джарвіса: "Якщо президент Росії діє в інтересах тільки націоналістичної ідеології, шукає завоювання і владу для себе і свого народу, і проводить свою мрію будь-яку ціну відтворити хоч якась подоба радянської імперії, то військове стримування – єдина відповідь". У той же час, на думку політолога, реакція Путіна нагадує комплекс Брежнєва за часів СРСР, але от бажання завоювання іншої країни більше схоже на те, що свого часу робили Гітлер і Сталін.

Washington Post, в свою чергу, дав великий матеріал про досягнуту в Мінську угоду. "Європейські лідери заявили про угоду по Східній Україні, що включає відведення важких озброєнь, але, незважаючи на спроби згладити конфлікт, у сторін залишаються потужні розбіжності, – зазначає видання. – Що б не стверджувала Росія, навіть самий переконливий план по ескалації 10-місячного конфлікту вимагає підтримки Кремля". Автор статті, в той же час, вважає, що досягнуте в Мінську угоду нагадує ковток повітря під час конфлікту між РФ і Заходом, якого не було з часів Холодної війни.

ЩО ГОВОРЯТЬ ІНОЗЕМНІ ЛІДЕРИ

Протягом дня іноземні лідери зробили ряд заяв за підсумками мінських переговорів. Так, на думку президента Польщі Броніслава Коморовського, остаточний мир не є близькою перспективою для України. У той же час, за його словами, майбутнє залежить і залежатиме не тільки від вирішення конфлікту на Донбасі, але й від реалізації реформ всередині країни: "Польща послідовно підтримувала і буде підтримувати проєвропейський курс України. Цей курс полягає як у пошуках можливостей закінчення військового конфлікту, так і в підтримці реформ".

"Я щиро, але обережно вітаю сьогоднішню заяву про припинення вогню на сході України", – заявила, у той же час, глава ПАРЄ Анн Брассер.

А прем'єр Великобританії Девід Кемерон наголосив сьогодні в Брюсселі, що санкції ЄС не будуть зняті, поки РФ не змінить свою політику щодо України: "Ми привітаємо мінські угоди, якщо вони будуть виконуватися".

Президент Литви вважає мирний договір "абсолютно слабким": "Не вирішено питання контролю на кордоні. Це означає, що вона відкрита для будь-яких військових і будь-якого озброєння".

Президент Франції Франсуа Олланд в той же час називає досягнуті в Мінську домовленості "полегшенням для Європи і надією для України".

А ось, на думку глави МЗС Німеччини Франка-Вальтера Штайнмацера, це не комплексне рішення, і не прорив: "Але Мінськ-2 може бути кроком, який може відвести нас від спіралі військової ескалації в бік політичного імпульсу після тижнів насильства".

ЄВРОПЕЙСЬКІ ЕКСПЕРТИ: РОСІЯ ВИСУВАТИМЕ НОВІ ВИМОГИ

Західні експерти вважають, що виконання Мінських угоди не менш важливо, ніж їх підписання. У цьому плані Кремль може готувати серйозні каверзи для Києва.

"Угоди виглядає позитивно для української сторони, але багато питань досі не з'ясовані (демаркаційна лінія, за яких обставин пройдуть вибори тощо). До того ж деякі питання були вирішені на користь бойовиків: фінансова та соціальна підтримка з боку України, не зовсім чітка демаркаційна лінія, ступінь визнання... Але, в першу чергу, нам потрібно дочекатися, як це угоди буде виконуватися і чи будуть зупинені потоки зброї. Так як ми бачимо, що довіри немає", – вважає експерт Центру Східної та Центральної Європи Роберта Боша Штефан Мейстер.

За його словами, Кремль може грати в подвійну гру. І ще не факт, що бойовики будуть виконувати угоди. "Кремль може погодитися на умови, при цьому бойовики не захочуть виконувати домовленості. Залишилося багато невирішених моментів і це дає поле діяльності для Росії, щоб діяти в своїх інтересах. Як і раніше, відкрите питання майбутнього статусу двох регіонів, вибори, коли будуть виведені війська", – вважає Мейстер.

При цьому деякі експерти вважають, що Україні вдалося відвернути повномасштабну війну і останні дипломатичні маневри українського керівництва цілком можна назвати успішними.

"У квітні 2014-го все виглядало так, ніби Путін збирався йти на вторгнення. Він не наважився вибрати стратегію виснаження. Але його метою була, як і раніше, вся Україна, він хотів змусити Київ підписати угоду, яка буде припускати "федералізацію" України на умовах Росії. Цього не сталося. І навіть якщо деякі люди в Україні незадоволені угодою, я думаю, що це успіх для Києва, бо ризики були дуже високими. Україна вже вийшла з дуже небезпечного воєнного стану, хоч і знаходиться в ще в досить крихкою військової ситуації", – вважає експерт Європейської Ради у закордонних справах Гюстав Грессел.

Він також вважає, що в угоді залишилося безліч відкритих питань, на яких згодом, ймовірно, і буде грати Путін: "Україна повинна буде імплементувати децентралізацію. Але що якщо Росія вимагатиме більшого і скаже, що вона не задоволена з тим, як це робить Київ? Київ також має прийняти кілька законів, про амністію, особливий статус та ін., Це, ймовірно, викличе протиріччя всередині країни, і Путін скоріше всього, буде на цьому грати, кажучи, що Київ не виконує домовленості. Або ж буде висувати нові вимоги, ймовірно через "народні республіки". На думку Грессела, Путіну зараз вкрай важливо перекласти провину на Україну в очах міжнародної спільноти.

А експерт Фонду Маршалла Йорг Форбріг вважає, що на цю угоду чекає доля попередніх.

"Реальний успіх залежить від реалізації більшості, якщо не всіх, положень, включених в документі. За останній рік було кілька раундів переговорів – в Женеві навесні, в Берліні влітку, в Мінську восени – і всі вони закінчувалися якимись домовленостями. Але жоден з них не привів до стабілізації, навпаки далі йшла ще більша ескалація. Виглядає так, ніби переговори служили, перш за все, для бойовиків і Росії способом промацати, на які поступки Україні і Захід готові піти. А потім використовувати момент для того, щоб посилити бойовиків і піти в наступ", – вважає експерт.

За його словами, Україні потрібно бути готовою до можливих нових наступів з боку бойовиків і збільшенню кількості російських військових, у тому числі, для створення сухопутного коридору в Крим.

САМІТ В БРЮССЕЛІ

Відразу після закінчення переговорів у Мінську президент України Петро Порошенко вирушив на неформальний саміт лідерів ЄС в Брюсселі. Туди ж вирушили Ангела Меркель і Француа Олланд. За словами Федерики Могеріні, лідери ЄС мають затвердити Мінське угоду і вивчити конкретні практичні кроки з реалізації угоди і моніторингу ситуації в Україні.

Фото: AFP

Нові санкції проти РФ (такі, як відключення системи Swift – Авт.) обговорювати сьогодні не будуть, так як вони готувалися на випадок провалу переговорів у Мінську. У той же час нові можливі санкції Євросоюзу вже узгоджені лідерами країн ЄС і можуть бути затверджені в березні, якщо досягнуті в Білорусі домовленості не виконуватимуться.

Станом на 18:00, Порошенко вже встиг провести зустріч з прем'єром Великобританії Кемероном і обговорити військово-технічне співробітництво України та Британії на випадок невиконання РФ і бойовиками другої мінської угоди.

Фото: AFP

На думку політолога Андрія Міселюк Порошенко в Брюсселі обговорить, як діяти, якщо виконання умов нового мінського протокол також буде зірвано.

"Я не думаю, що з Брюсселя Порошенко привезе щось істотне. За винятком хіба що деяких цифр по макро-економічної допомоги, яку разом з МВФ ЄС готовий надати Україні. Його ключове завдання – розповісти своє бачення про те, як проходили переговори в Мінську. І домовитися, як надалі контролювати виконання цих домовленостей", – вважає Міселюк.

На його думку, в Брюсселі може бути обумовлений якийсь план "Б", на випадок якщо новий мінський протокол також не виконуватиметься. Щодо зустрічі з Камероном, то на думку експерта ця зустріч була важлива з точки зору того, щоб підтвердити, наскільки велика готовність Великобританії постачати зброю в Україні.

"Великобританія раніше озвучувала готовність постачати зброю в Україні, і Порошенко потрібно було заручитися в цьому підтримкою, якщо бойові дії припинені не будуть", – резюмує експерт.

У ДЕНЬ ПЕРЕГОВОРІВ ПРО МИР – ОБСТРІЛ, ШТУРМ І НОВІ ТАНКИ

Поки в Мінську проходили мирні переговори, жителі Донбасу проживали не найбільші мирні години у своєму житті. У ніч з середи на четвер і вранці, 12 лютого, у житлових кварталах шахтарської столиці підривали снаряди і гинули мирні жителі.

У семи з дев'яти районів Донецька (за винятком Будьонівського і Пролетарського) городяни слухали в коридорах, ванних і підвалах або артилерійську канонаду – як жителі Київського, Куйбишевського та Петровського районів, або поодинокі, але часті мінометні постріли, від яких здригалися Ворошиловський, Ленінський, Калінінський і Кіровський райони. Список зруйнованих будинків в Донецьку став більше на кілька десятків, а донеччан стало менше на десять осіб, які загинули вночі та вранці у четвер від наслідків обстрілів.

Список зруйнованих будинків в Донецьку став більше на кілька десятків. Фото: AFP

Також за попередню добу в результаті артобстрілів Авдіївки загинули три людини. "Поранено п'ять жителів у Вуглегірську, Авдіївці, Дебальцеве", – повідомив начальник ГУМВС України в Донецькій області В'ячеслав Аброськін.

Тривають обстріл і в Луганській області. За останні дні бойовики 35 разів обстріляли контрольовану України територію Луганщини. За інформацією губернатора Луганської області Геннадія Москаля, у Станиці Луганській у власних будинках, куди влетіли снаряди, загинули дві літні жінки. В Станиці, а також сусідніх селах Нижня Вільхова, Передільське і Валуйське, пошкоджено більше тридцяти житлових будинків, в Попасній обстріли артилерії і "Градів" вбили одного і поранили п'ятеро мирних жителів. У середу бойовики обстріляли з артилерії село Кримське (Новоайдарський район поблизу колишнього 31-го блокпоста).

Неспокійно на півдні – за інформацією бійців полку спецпризначення "Азов", в районі сіл Широкино і Саханка йдуть важкі бої. "Ворог спробував контратакувати за підтримки артилерії і танків. Він навів, напевно, все, що в нього є: танки, САУ, міномети, реактивна артилерія. Піхота ворога була ліквідована на підступах до Широкино. Атака захлинулася. Досі ворожа артилерія працює по Широкино. Ворог намагався нанести артилерійський удар по околицях Маріуполя. Завдяки тому, що нам вдалося відсунути лінію фронту, ворожі снаряди в місто не долетіли", – повідомили в "Азові".

Дебальцевське напрямок також залишається одним з найбільш "гарячих". Комбат-нардеп Семен Семенченко повідомив днем, що частини ЗСУ взяли штурмом селище Логвинове, який три доби був точкою спотикання українських військ і бойовиків "ДНР". "Те саме селище, яке блокує трасу Артемовск- Дебальцеве. Залишилися незначні осередки опору які зараз придушуються. Частини батальйону" Донбас "проводять зачистку селища та прилеглої ділянки траси", – написав Семенченко в соцмережах.

Військові стверджували, що під Дебальцеве бойовики стягнули досить багато озброєння, до того ж, за інформацією спікера АТО Андрія Лисенка, в ніч на 12 лютого в районі населеного пункту Ізварине кордон перетнули 50 танків, 40 "Градів", "Ураганів" і "Смерчі" і 40 БТР. "За добу Дебальцеве 14 разів обстріляли з "Градів" і артилерії", – розповів Лисенко. В цілому ж кількість обстрілів позицій ЗСУ з боку бойовиків зменшилася, однак опока не можна говорити навіть про подібність якогось перемир'я на Донбасі.