Що чекати від візиту Нуланд до Києва: порядок денний переговорів і прогнози експертів

Помічник держсекретаря США Нуланд приїхала на переговори до Києва. На думку експертів, головна її мета – форсувати виконання мінських угод, однак реальність така, що раніше осені вибори на Донбасі не провести, а від того, яким буде рішення ЄС щодо санкцій проти РФ залежить все майбутнє мінського переговорного процесу.

Україну відвідала помічник держсекретаря США у справах Європи і Євразії Вікторія Нуланд. Очікується, що Нуланд обговорить ряд двосторонніх і регіональних питань, в тому числі і пріоритети реформ та реалізацію мінських домовленостей.

Українська сторона вже підтвердила на 26 квітня зустріч спікера Верховної Ради Андрія Парубія з Вікторією Нуланд. Про деталі переговорів не повідомляється.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Також з помічником держсекретаря США зустрінеться український прем'єр Володимира Гройсмана. У його прес-службі повідомили, що обговорюватися буде підтримка реформ в Україні.

Як відомо, в рамках свого світового туру Німеччину відвідав президент США Барак Обама. У неділю, 24 квітня, вони разом з канцлером ФРН Ангелою Меркель відкрили Ганноверський ярмарок технологій і промислових інвестицій.

Тоді ж на спільній прес-конференції Ангела Меркель заявила, що Німеччина і США виступають за подальше виконання Мінських угод. "Ми спільно будемо робити кроки для цього. Як в переговорах з українською стороною, так і, перш за все, з Росією", – сказала Меркель.

А Барак Обама, у свою чергу, заявив, що питання скасування санкцій проти РФ буде підніматися тільки тоді, коли з боку Москви будуть повністю виконані умови Мінських угод.

25 квітня там же в Ганновері відбувся саміт "п'яти", в якому, крім Ангели Меркель і Барака Обами, взяли участь канцлер прем'єр-міністри Великобританії та Італії Девід Кемерон і Маттео Ренці, а також президент Франції Франсуа Олланд.

Згідно з комюніке, поширеному в понеділок Білим домом, глави Великобританії, Німеччини, Італії, США та Франції на неформальній зустрічі в Ганновері знову наголосили на необхідності повного виконання мінських угод.

"(Між лідерами – ред.) була згода щодо того, що мінські угоди продовжують відігравати ключову роль. Лідери підкреслили, що санкції щодо Росії можуть бути зняті тоді, коли мінські угоди будуть повністю виконані", – наголошується в документі.

Нагадаємо, в січні 2016 року Вікторія Нуланд зустрічалася з помічником президента РФ Владиславом Сурковим. За повідомленнями ЗМІ, переговори проходили в резиденції президента РФ в місті Піонерський в Калінінградській області і тривали близько шість годин.

Напередодні переговорів газета "Коммерсант" повідомила, що головною темою переговорів стане ситуація навколо виконання Мінських угод по врегулюванню конфлікту в Донбасі.

Нуланд бере участь в переговорах держсекретаря Керрі в Москві. Фото: AFP

Про що говоритимуть

На думку експертів, головна мета візиту Вікторії Нуланд в Україні – обговорення подальшої реалізації мінських угод.

"Природно, що основне питання, яке буде турбувати Вікторію Нуланд під час перебування в Україні, – імплементація Мінських домовленостей", – написав у себе в facebook дипломат, голова Благодійного фонду "Майдан закордонний справ" Богдан Яременко.

Для США сьогодні важливо, щоб Україна і РФ продовжили виконувати мінські угоди, додає директор центру політичного аналізу "Стратагема" Юрій Романенко. "Американців вже починає підтискати час, оскільки наближається виборча кампанія в Штатах, президентські вибори будуть в листопаді, і дуже важливо, щоб Путін і Україна не викинули якихось фортелів з точки зору американців. Їм потрібна передбачуваність, щоб українська тема не стала такою несподіваною сюрпризом. Тому вони зараз починають пресувати Москву і Київ, щоб ті почали дотримуватися Мінськ", – сказав він в відео ролику на своєму ютуб-каналі.

Однак не варто прив'язувати візит Нуланд до якогось певного події, як-то переговори США і лідерів ЄС в Гановері, відзначає глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

"Я можу сказати точно, що візит Нуланд планувався раніше. Вона повинна була приїхати ще на початку квітня. Нуланд в держдепартаменті є куратором відносин з Україною з моменту виникнення кризи у відносинах з РФ і війни на Сході України, вона курирує і переговорний процес, а з минулого року реалізацію мінських домовленостей. це головна я її місія. Вона неодноразово була в Києві з цією місією, це черговий візит", – пояснив він Сегодня.ua, додавши, що Нуланд приїхала обговорювати з українськими політиками, яким чином спробувати форсувати реалізацію мінських домовленостей.

На думку Богдана Яременка, в цей раз Вікторія Нуланд могла привезти до Києва вимогу Брюсселя і Вашингтона в односторонньому порядку виконувати мінські угоди. "Схоже, що Меркель з Обамою остаточно вирішили, що продовження, або непродовження санкцій проти РФ пов'язане з тим, що Росія повинна припинити війну на Сході України, а з тим, що Україна в односторонньому порядку повинна імплементувати політичну частину Мінських домовленостей", – вважає він.

Сьогодні Захід зацікавлений, щоб на непідконтрольній частині Донбасу все ж пройшли вибори, вважає Юрій Романенко. "Штати і Німеччина цього хочуть бо, як тільки будуть проведені вибори в "ЛНР/ДНР", ми отримаємо квазі-легітимну ситуацію, коли там уже є формально легітимні інститути влади, і, як наслідок, ця проблема стане внутрішньою проблемою України", – сказав він, зазначивши, що саме такий варіант розвитку подій і вигідний Кремлю.

Разом з тим Володимир Фесенко впевнений, що ніхто не буде вимагати від України, виконувати Мінські угоди в односторонньому порядку.

"Вимоги будуть до обох сторін (Києву і Москві). Ніякого одностороннього виконання не буде. Ці побоювання – це для кого-то страшилка, а у кого-то фобія. Цей аргумент я чую вже більше року. Принципове вимогу української сторони, від якого ми не відступимо, і яке прийнято західними партнерами, прийнято нормандської групою, що дуже важливо, підтримане Ангелою Меркель, – це та сама ідея поліцейської місії ОБСЄ. це принципова вимога. Чи не буде згоди на цю місію під час виборів на Донбасі, чи не буде виборів на Донбасі. Ми на це не погодимося", – пояснив він.

За його словами головні завдання такої місії – це контроль за проведенням виборів і контроль за лінією розмежування, щоб не було відновлення обстрілів і військової активності під час виборів.

У неділю, 24 квітня, президент України Петро Порошенко заявив, що російська сторона погоджується на розміщення на Донбасі поліцейської збройної місії ОБСЄ.

"Я дуже радий, що ця тверда позиція української сторони зараз підтримана нашими партнерами в "нормандському форматі", партнерами в США і нарешті ми бачимо, що Росія погоджується на цей формат. Думаю, що у нас це повинно вийти", – сказав він в інтерв'ю українським телеканалам.

Разом з тим, поки складно сказати, коли реально така місія зможе заробити, зазначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Поки це тільки політичні заяви і наміри. Але виникає маса питань, що конкретно означає цей озброєний поліцейський мандат ОБСЄ, як він буде узгоджений в рамках ОБСЄ (а це 57 країн), способи розміщення, ніж буде займатися озброєна місія, як технічно це імплементувати", – сказав він Сегодня.ua.

Продовжать санкції

За найоптимістичнішими прогнозами, як вважає Володимир Фесенко, всі умови для проведення виборів на Донбасі, включаючи створення місії, прийняття Радою необхідного законодавства, а також врегулювання питання контролю над кордоном, можуть бути виконані не раніше осені.

І поки, як вважає Юрій Романенко, Україні вигідно затягувати цей процес. "Україні не вигідно на цьому етапі проводити вибори, і необхідно викарапківаться з цього формату шляхом постійного затягування з тих чи інших приводів виконання зобов'язань з проведення виборів, тим більше, що бойовики постійно нам дають ці приводи", – вважає експерт.

Але ключовим питанням в цій ситуації є, чи продовжить ЄС санкції проти РФ.

"І в рамках ЄС, і в більш широких рамках трансатлантичного партнерства зараз обговорюють питання про те, що робити в липні на саміті ЄС: скасовувати частину санкцій проти Росії, чи ні. Якщо до саміту не буде остаточно визначена позиція ЄС і всього консолідованого Заходу, можуть брикнути і заявити про особливу позицію ряд держав, які, хто боязко, хто менш боязко, починають заявляти, що санкції не приносять успіху і стають контрпродуктивними, особливо для бізнесу", – вважає Вадим Карасьов.

За його словами, мова йде про Греції, Італії, частини німецького бізнесу та ін.

Разом з тим, заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький впевнений, якщо не буде ніяких якісних проривів в питанні мирного врегулювання, то санкції влітку будуть продовжені. "Соціологія говорить, що більшість німців виступає за санкції проти РФ. У нас дуже часто таке враження про європейців, що це ліниві бюргери, які нічого не розуміють. Вони все прекрасно розуміють. Це (агресія РФ) вже два роки відбувається. У них є незалежні ЗМІ, які чітко аргументовано пояснюють, що ядерна країна, яка порушила, таким чином, міжнародні правила, не зупиниться і буде і далі робити це", – пояснив експерт Сегодня.ua, додавши, що лідери ЄС знайдуть потрібні аргументи для незадоволених країн.

Але якщо лідерам ЄС все ж не вдасться переконати противників санкцій, це може створити досить велику проблему, попереджає Володимир Фесенко.

"Якщо санкції не будуть продовжені, це буде точка в мінському переговорному процесі. Незалежно то того, чого захоче президент Порошенко, внутіполітіческая ситуація буде така: раз знімаються санкції проти РФ, ніякого виконання мінських домовленостей не буде. Це створить дуже серйозну, кризову ситуацію в наших відносинах з низкою країн ЄС. Ів Брюсселі, і в Берліні, і Вашингтоні прораховують наслідки і, думаю, будуть шукати м'який варіант виходу з цієї ситуації: або санкції продовжать, або продовжать з деякою корекцією і пом'якшенням економічного блоку обмежень", – сказав політолог, зазначивши, що США, Канада і Японія з великою часткою ймовірності санкції проти РФ продовжать.