Декомунізація по-українськи: чому місцева влада не поспішає міняти радянські назви (інфографіка)

Вже через п'ять днів, 21 листопада в Україні повинна початися хвиля переменовання міст, сіл і вулиць з комуністичними назвами: саме в суботу закінчуються перехідні півроку з моменту набрання чинності закону "Про декомунізацію".

Втім, як з'ясувала "Сегодня", очікуваної хвилі може і не бути – місцева влада виконує закон з явним небажанням, і в профільний комітет Ради надійшли всього 25 заявок на зміну назви міст з 941 можливих! "Якщо місцева влада не переназіе вулицю або село, за них це зобов'язаний зробити вищестоящий орган, аж до Верховної Ради", – попереджають в Інституті національної пам'яті.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як розповіли нам в секретаріаті комітету ВР з регіональної політики та місцевого самоврядування, вони питанням поки теж толком не займалися.

"Заявки на перейменування подала місцева влада тільки трьох міст: Дзержинськ Донецької області хочуть назвати Торецьком, Артемівськ – Бахмутом, а Кіровоград – Єлисаветградом. Але рішення поки не остаточне, хоча ці пропозиції набрали найбільше голосів, – розповів нам один із співробітників секретаріату. – Решта заявок подані від сіл. Але ми сподіваємося, що після завершення виборів нові місцеві депутати ухвалять рішення, і ми отримаємо ще заявки".

Поки ж в секретаріаті збираються після 21 листопада подати зібрані заявки на розгляд депутатів профільного комітету.
За тих, хто не визначився, рішення прийме Рада за допомогою фахівців Інституту національної пам'яті.

"Ніякої інформації у нас поки немає. Коли вона буде, комітет проведе засідання і визначиться: перейменовувати об'єкти декількома постановами, чи все ж чекати, поки всі пропозиції будуть зібрані секретаріатом", – сказав нам член комітету нардеп Віталій Курило.

За підрахунками Інституту національної пам'яті, треба буде перейменувати 84 міста, 857 сіл і селищ і близько 10 тис. вулиць. У яких областях їх найбільше – див. інфографіку. Але потрібно враховувати, що близько 100 "радянських" селищ знаходяться в Криму та на окупованій частині Донбасу, а звідти заявки навряд чи будуть.

Що стосується західних регіонів, то там таких селищ майже немає: так, у Чернівецькій області перейменувати належить одне село, у Волинській, Львівській, Закарпатській, Тернопільській – по 2, у Рівненській – 4, а у Хмельницькій – 14. Вулиць, втім, більше: за даними порталу "Яндекс Україна", в Івано-Франківській області "комуністичних" вулиць залишилося менше 20, а в Тернопільській і Львівській – до 10.

Нагадаємо: назва населених пунктів змінюється постановою ВР протягом 3 місяців (до 21 лютого 2016), а вулиць – рішенням місцевої влади. Перейменуванню підлягають усі об'єкти, чиї назви пов'язані з іменами діячів СРСР від районного масштабу і вище, і носять назви, що згадують комунізм, радянську владу та її інститути (компартія, комсомол, піонерія).

ЕКСПЕРТИ. За словами політолога Вадима Карасьова, основні причини слабкого виконання закону такі: небажання місцевої влади, особливо на Сході, займатися перейменуванням в надії, що питання згасне саме по собі, вибори до місцевих рад, думка жителів, які не завжди згодні з перейменуваннями, а також відсутність грошей на заміну табличок, печаток, дорожніх знаків – адже за оцінками влади, на це знадобляться мільярди гривень.

"Швидше за все, Рада відстрочить це питання ще на півроку. Потім перейменують найодіозніші населені пункти як Дзержинськ. Але треба врахувати думку тих же дніпропетровців – вони хочуть "переназвати" місто на честь святого Петра, а не совдіяча Петровського", – говорить Карасьов.