ІноЗМІ про Україну: компроміс чи війна, чого хоче Путін і мюнхенське "дежавю"

Ключовий "меседж" – компроміс чи війна. Озвучив його президент Франції Франсуа Олланд.

"Ставки дуже великі. Французько-німецька місія повинна попередити "тотальну війну" в Україні – заявив Олланд напередодні", – пише нідерландське видання Volkskrant в статті "Великий тиск на бесіду з Москвою". І зазначає, що це найпотужніша європейська делегація на цей час. Втім, уже незабаром стало зрозуміло, що миттєвих результатів європейський "десант" не приніс. У статті "Місія недосяжна для миру в Україні" французьке видання "Le Monde" в досить песимістичною манері аналізує результат "вояжу" канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда в Україну та Росію.

Видання пише, що пропозиції Путіна, які нібито полягають у розширенні (порівняно з Мінською угодою) лінії розмежування і надання більшої (ніж передбачалося) автономії Донецькому і Луганському регіонах – "заходи, які повинні паралізувати центральну владу" і перетворити ці території за зразком Придністров'я". "Як відгомін цього віце-прем'єр-міністр Росії Дмитро Рогозін написав у своєму Твіттері провокаційну запис: "Придністров'я має велику цінність для нас. Це чудова земля, частина русского мира" – "Le Monde". "Разом з тим, не в планах Меркель і Олланда змінювати мінські угоди", – додає видання, зазначаючи, що європейські лідери мають намір тільки розробити дорожню карту для пошуку вирішення спірних положень".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Якщо аргументи Олланда і Меркель будуть недостатньо переконливими, у них залишається традиційний інструмент – санкції. "Мінські переговори повинні пройти напередодні саміту ЄС у Брюсселі в четвер. У понеділок ЄС розширить чорний список, включаючи заступника міністра оборони Росії Анатолія Антонова, йдуть також внутрішні розмови про економічні санкції. Однак вихідні продемонстрували серйозні відмінності всередині Європи щодо того, як вирішувати цю кризу", – пише видання EUObserver в статті "Європейські лідери зустрінуться з Україною і Росією в Мінську".

Втім, навіть якщо вони домовляться, це ще не гарантія успіху – передають деякі журналісти. Так, великий нідерландський телеканал NOS показав у недільному вечірньому випуску великий сюжет про життя людей на території, контрольованій бойовиками. Жахливі умови життя в підвалах і постійні обстріли стали повсякденністю – йдеться в сюжеті. Під кінець журналіст робить інтерв'ю з одним з бойовиків, який сумнівається в намірах виконувати домовленості. "Політики там може про щось і домовляться, але ми не віддамо ні клаптика завойованої землі. Принаймні, я такі настрої бачу".

"Що точно хоче Путін в Україні" – під таким заголовком вийшла бельгійська газета "Trouw". Журналіст визначає три головні, на його думку, положення. Перше: "Східна Україна повинна отримати спеціальний статус і таким чином потрапити під його контроль". "Конфлікт виключає також вступ України в НАТО", – пише журналіст. Друге: "Тактік Путін хоче створити заморожений конфлікт, коли він у будь-який момент за власним бажанням зможе створити напругу для Києва та Заходу. Президенту вигідно занепокоєння в країнах Східної Європи, які раніше були під російським впливом". Третє: "Путін хоче завершення західних санкцій проти Росії, оскільки це б'є по економіці".

У тому ж виданні з'явилася авторська колонка голови Ліберально-демократичної групи в Європарламенті Гая Верховстадт "Україна – не буфер і не сателіт". У ній він зіставляє два підходи до України – російський і західний. "Ми не можемо дати російському президентові те, що він хоче, а саме – знову зробити Україну країною-сателітом матінки Росії... Дуже часто можна почути й інший сценарій: Олланд і Меркель хочуть зробити з України буферну державу в надії, що цього буде достатньо для Путіна, щоб відкликати свої війська. У цьому випадку Україна повинна стати нейтральною, тому ніяких союзів з ЄС чи НАТО, але також ніяких союзів з Росією. Але це може бути лише короткостроковим рішенням, щоб зупинити насильство. Під кінець європарламентар закликає до дій. "Прийшов час діяти. Україна на нашому континенті повинна стати не буферною державою або державою-сателітом, а нормальною державою, де люди хочуть ростити дітей".

Французьке видання "Le Figaro" у статті "Автономія, федералізація, незалежність... тернистий питання статусу Донбасу" аналізує можливі варіанти вирішення конфлікту і статус для захоплених територій. "Київ відкидає ідеї автономії або федералізації, вважаючи їх порушенням суверенітету з боку Росії", – пише видання. При цьому журналіст зазначає, що мало хто зараз може точно сказати, які плани президента Росії Володимира Путіна по захоплених територіях: "Він може використовувати сепаратистські рухи з тим, щоб змусити Україну і Захід визнати остаточної анексію Криму в обмін на припинення вогню. Але не можна виключати можливість, що він використовує завоювання сепаратистами частині території України з тим, щоб прокласти коридор між Росією і Кримом".

"Захід зараз стоїть перед складним вибором. Україна не здатна виграти цей конфлікт власними силами. Очевидно, що сепаратисти краще організовані і можуть орудувати необмеженим арсеналом російської зброї. Але постачання зброї з боку США можуть спровокувати "посередницьку війну", коли США і Росія будуть вести війну через своїх союзників точно, як це було за часів холодної війни. Також немає гарантій, що підтримка Путіна впаде після того, як стане ясно, що російські військові вмирають на Сході України. Якщо тіла будуть повертатися після поставок американської зброї в Україні, у Кремля з'явиться сильний аргумент щоб покласти провину на Захід – пише бельгійське видання "De Redactie" у статті "Зброя для України?".

А французький "Le Journal du dimanche" вийшов у неділю з обкладинкою з російським президентом і заголовком "Людина, яка бажає бути царем".

"Командувач військами НАТО в Європі американський генерал Філіп Брідлав виступив за "військовий варіант", тобто, відправку артилерії і комунікаційного устаткування української армії. Як відзначає експерт Франсуа Ейсбур, атмосфера в Мюнхені цього року була настільки ж напруженою, якою вона була в 2003-му, за кілька тижнів до вторгнення США до Іраку. Зворотний відлік почався в п'ятницю ввечері в Москві. І ніхто не знає його результат", – пише в неділю видання в статті "Компроміс чи війна".

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.