ІноЗМІ про Україну: Хитке перемир'я, випробування Дебальцевого і чим налякати Путіна

Чи справді чекати миру в Україні? Чи будуть виконані угоди? Яка стратегія Кремля? Нове Придністров'я або Південна Осетія? Ці та інші питання задавали журналісти європейських газет, ТБ і радіо.

Так, у неділю французька газета "Le Figaro" повідомила, що лідери нормандської четвірки обговорили виконання Мінських угод. "Виконання угоди про припинення вогню Франсуа Олланд, Ангела Меркель і президенти України і Росії обговорили по телефону в неділю, вони назвали його "задовільним", незважаючи на локальні інциденти. Дебальцеве – "кишеня", яка формує виступ на схід від лінії фронту, буде привертати особливу увагу в наступні дні", – пише видання.

Дебальцеве стане принциповим тестом на виконання угоди про припинення вогню, вважають журналісти іншого впливового французького видання – "Le Monde".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Стратегічне місто Дебальцеве залишається "гарячою точкою", – пише видання – По всій лінії фронту українські позиції були атаковані 60 разів з моменту передбачуваного припинення бойових дій в ніч з суботи на неділю. Ця цифра наведена українською армією, але вона набагато менша, ніж за кілька днів до початку перемир'я".

Великий бельгійський онлайн-ресурс "De redactie" у статті "Після світу: хто виграв/програв в Україні" аналізує наслідки Мінських угод для всіх сторін. Журналісти відзначають, що Україна, з одного боку, втратила контроль над частиною території, проте заручилася підтримкою Заходу, як політичної, так і фінансової. "Це може стати початком введення материкової України в Європу. Тим не менш, Україна залишається значною мірою залежною від російського газу", – пише видання.

З іншого боку Росія, для якої приєднання Криму було стратегічним завданням, зараз сильніший України, однак, Путіну доводиться платити більшу ціну за це. "Він отримав великої шкоди іміджу (навіть Китай не підтримує Росію), західні санкції суттєво б'ють по російській економіці. Крім того, ця криза дав новий імпульс для розвитку НАТО", – пише видання.

Журналісти додають, що в підсумку від цієї ситуації не виграє ніхто. "Поки ще занадто рано говорити про те, чи не стане Мінське угода не більш ніж періодом відпочинку в боях, як це було з першими мінському домовленостями у вересні минулого року. Угода ще занадто обмежена, щоб порівняти його з документом, підписаним в Мюнхені в 1938 році, яким союзники передали велику частину Чехословаччини нацистської Німеччини. Крім того, не ясно, чи призведе нинішня ситуація до краху України як держави, що є кінцевою метою Путіна. Але абсолютно ясно, що в цьому конфлікті є тільки переможені, і немає переможців. А в дипломатичному сенсі це призведе до тотального розриву відносин між Росією і Заходом на найближчі десятиліття", – пише видання.

У брюссельському виданні European Voice вийшла авторська колонка Едварда Лукаса, редактора журналу "The Economist" і автора книги "Нова холодна війна", присвяченої російсько-українського конфлікту. У колонці"Что должно напугать путинский режим?" він говорить, що нинішні дії Заходу не здатні зупинити Путіна. "Якби Захід виступив об'єднаним фронтом проти путінського режиму, він би не дестабілізував і не атакував України. Він би не захопив Крим. Він би не почав війну в Криму... Він би не робив всі ці речі, оскільки боявся б наслідків", – вважає Лукас.

Він додає: "Люди в Україні платять жахливу ціну за нашу бездіяльність і обман, і найгірше ще буде. Ми можемо цього не визнавати, але реальна мета дипломатичної місії Франції та Німеччини – домовитися про капітуляцію. Навіть якщо (велике якщо) режим припинення вогню буде дотримано, Росія залишиться з захопленої землею; Україна – зламана у фінансовому та військовому плані", – вважає аналітик. На його думку, передача Україні зброї, не вирішить проблеми і не змусить Путіна передумати. Він закликає вдатися до більш серйозних санкцій.

У статті "Зірки складаються не добре для Мінська-2" нідерландське видання "De Standaart" пише про те, що у всіх учасників процесу не багато довіри до досягнутих домовленостей, тому їх можуть порушити в будь-який момент. Власне, вже зараз з'явилися перші різниці в підходах до трактування положень договору.

"Росія дала ясно зрозуміти, що не давала ніяких обіцянок щодо звільнення українського пілота Надії Савченко, яку посадили в червні, і яка з цього часу стала в Україні героєм і членом парламенту. Згідно зі словами представників Кремля, це питання має вирішуватися в суді. Але Порошенко розуміє ці домовленості по-іншому", – пише видання.

Амністія особливо хвилює Нідерланди, де побоюються, що вона торкнеться і винних у катастрофі малайзійського "Боїнга", яке відбулося минулого літа. Втім, прем'єр Нідерландів Марк Рютте запевнив журналістів, що пропонована амністія не стане перешкодою для притягнення винних до відповідальності.

Інша нідерландське видання "NRC Handelsblad", яке на вихідні зробило окремий тематичний блок на кілька сторінок, присвячений Україні, наводить слова бойовиків, які не хочуть миритися з "республіками" у складі України.

З іншого боку, ЗМІ приділяють все більше уваги українській діаспорі в своїх країнах. Так бельгійська "Gazet van Antwerpen" вийшла з великим репортажем про українську сім'ї зі Львова – Любомире і Ганні Мовчан, що проживають в Антверпені.

У статті йдеться про життя українців у Бельгії та їх інтеграції в місцеве суспільство. У той же час, вони продовжують приносити користь Україні. "Останнім часом були організовані показ фільму, збір коштів та акція по збору одягу. Доходи спрямовуються на добрі справи в Україні", – наводить видання слова подружжя.

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.