ІноЗМІ про Україну: ймовірність дефолту і "Холодна війна на задньому дворі Росії"

Найбільше минулого тижня європейська преса висвітлювала проблеми Греції – можливість виходу країни з Євросоюзу затьмарила всі інші новини, в тому числі і публікації по українській кризі. Однак статті про фінансові проблеми України все ж виходили.

"Міжнародний валютний фонд буде і надалі підтримувати Україну, навіть якщо країна збанкрутує. Про це повідомила голова МВФ у відкритому листі. МВФ розробив програму фінансування в 40 млрд доларів, яка повинна привести в порядок державні фінанси країни. Україна намагається досягти угоди з кредиторами з держборгу в 70 млрд доларів. Міністр фінансів Наталія Яресько хоче, щоб інвестори пішли на компроміс по 15 млрд доларів. Яресько вже підготувала закон, згідно з яким Україна може припинити виплати, якщо угоди досягти не вдасться", – пише нідерландське видання NU.nl.

Потужним інформприводом стало обговорення в США розміщення важкого озброєння в Східній Європі. Про це написали більшість ЗМІ в контексті відродження "холодної війни". "Уряд США розглядає можливість розміщення важкої військової техніки в Польщі і Прибалтиці, щоб стримати Росію від військових авантюр начебто сталася в Україні. США ще мають затвердити це рішення, проте, згідно Польщі та Литві, про це вже домовилися", – пише бельгійське видання De Morgen у статті "Холодна війна на задньому дворі Росії".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Видання посилається на інформацію New York Times, згідно з якою Білий Дім розмірковує над тим, щоб відправити до країн Балтії та Польщі військовий матеріал, якого було б достатньо для забезпечення 5000 військових. Видання зазначає, що буде перекинуто "тільки зброю, а не підрозділу", проте, у разі потреби, туди треба буде доставити тільки військових, а не зброя, що значно спрощує завдання.

"Раніше країни НАТО не йшли на цей крок зі страху зіпсувати відносини з Росією. Розміщення додаткових підрозділів в цих країнах йде в розріз з угодою, яку Росія і НАТО підписали в 1997 році. Тоді НАТО пообіцяло, що в нинішньому світовому порядку не буде розміщувати додаткові війська вздовж кордону Росії. На думку НАТО, Росія порушила угоду, вдершись до Криму і підтримуючи бойовиків в Україні. У договорі Росія обіцяла поважати територіальну цілісність країн і їх право вибирати, як забезпечувати власну безпеку", – пише видання. Далі журналіст аналізує військові потужності Альянсу. Під заголовком "НАТО показує Путіну м'язи" видання відзначає, що блок проводить і планує численні військові навчання в Європі.

У схожому тоні пишуть про це та інші видання. Так бельгійська De Standaart в статті "США вже розміщують танки" наводить слова Володимира Путіна під час візиту до Італії минулого тижня: "Тільки божевільний може подумати, що Росія атакує НАТО". Видання додає коментар: "Однак його заспокійливі слова виробляють мало враження після анексії Криму".

"Останній раз це було в часи "холодної війни", коли у американців було важку зброю в Європі. Однак в НАТО вважають занадто ризикованим втрачати багато часу на доставку матеріалів у разі, якщо Росія почне нападати. Той факт, що танки стоятимуть напоготові в перші години бою, може зіграти важливу роль", – пише видання.

Французькі ЗМІ активно писали про візит Путіна до Італії, зокрема – і про його годинне запізнення на зустріч з Папою Римським. Широко процитували заяву Ватикану, згідно з яким, стає зрозуміло, що понтифік намагався переконати московського гостя в необхідності встановлення миру в Україні.

"Папа Франциск закликав Володимира Путіна докласти "щирі і всеосяжні зусилля" для досягнення миру в Україні, повідомляє Ватикан... Сторони погодилися з необхідністю відновити атмосферу діалогу в Україні та реалізацію мирних угод, підписаних в Мінську – йдеться в заяві", – передає Le Figaro.

Нідерландське видання De Volkskrant опублікувало уривки з інтерв'ю з послом США в Україні Джеффрі Пайєтт під назвою "Ніхто в Києві не думав про небезпеку цивільних польотів".

Дипломат розповідає, що на зустрічі дипломатів за кілька днів до 17 липня, коли збили MH17, ніхто не піднімав питання про безпеку польотів. У той же час, за його словами, Київ вже тоді намагався привернути увагу світової спільноти до участі Росії в конфлікті.

За словами посла, Київ намагався всіма способами донести до світової спільноти дійсну ситуацію на сході України. Але було багато скептицизму під час таких зустрічей, особливо в європейських країнах, сказав Пайетт. "Є там насправді росіяни? Хіба це не просто локальне заворушення? Ми були в той час вже переконані в причетності Росії, але наші союзники – ні", – цитує видання слова посла.

Преса також регулярно надає повідомлення з лінії фронту з інформацією про нові жертви серед українських військових у результаті активізації насильства в зоні конфлікту.

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.