Інтерв'ю з Джеймсом Шерром: "Трамп не може зустрітися з Путіним і вирішити майбутнє України"

6 Грудня 2016, 08:00

Старший науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин розповів про ставлення Заходу до Будапештського меморандуму, невизначеність у світі і можливі відносини Трампа і Путіна

<p style="text-align: justify;">Трамп вірить, що у нього є розуміння з Путіним. Що трапиться, якщо Путін порушить це розуміння? Або навіть якщо Путін не буде думати, що є розуміння? Що тоді робитиме Трамп? Це може стати для Росії дуже неприємним</p>
Трамп вірить, що у нього є розуміння з Путіним. Що трапиться, якщо Путін порушить це розуміння? Або навіть якщо Путін не буде думати, що є розуміння? Що тоді робитиме Трамп? Це може стати для Росії дуже неприємним

22 роки тому в столиці Угорщини був підписаний Будапештський меморандум, згідно з яким Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки з боку США, Британії та Росії (пізніше на словах приєдналися Китай і Франція). За словами першого президента України Леоніда Кравчука, запуск цієї зброї і так контролювався з Москви, а в 1998 році боєголовки потребували заміни, знову ж таки за допомогою Росії – в Україні їх не виробляють. З іншого боку, ядерні держави, поставивши підписи під документом, зобов'язалися захищати суверенітет України. В ті часи у ймовірність збройної агресії Росії проти України ніхто не вірив. Наприклад, колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко згадує, що під час бесіди з колишнім держсекретарем США Кондолізою Райс та сказала, що одна справа – маленька Грузія, на яку напала Росія, а зовсім інша – величезна Україна з 45-мільйонним населенням. Тим не менш, несподівано для всього світу, Росія анексувала Крим і почала війну на Донбасі. За словами посла Британії в Україні Джудіт Гоф, у березні 2014 року США, Британія та Україна в посольстві США у Франції в Парижі скликали консультації країн-підписантів Будапештського меморандуму. І там, за її словами, був лише один порожній стілець – міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. Росія офіційно відмовилася виконувати Будапештський меморандум. Але і США, і Британія, і Франція, і Китай, як ми бачимо, не поспішають відновити суверенітет України. Натомість Захід виявив єдність і ввів санкції проти Росії і продовжує надавати фінансову та військову підтримку Україні. Але, за словами експертів, ця єдність дуже хитка і все залежить від підсумків виборів у Франції та Німеччині.

Про небезпеки, які вже наступного року очікують не лише Україну, але й увесь світ, а також про майбутню політику Адміністрації Дональда Трампа "Сегодня.иа" поговорив зі старшим науковим співробітником Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) Джеймсом Шерром.

- Рівно 22 роки як був підписаний Будапештський меморандум. Деякі офіційні особи країн-підписантів заявляли, що його неможливо виконати, оскільки документ не передбачає відповідного юридичного механізму. Що в такій ситуації робити Україні?

- Ніхто з підписантів ніколи не говорив, що Будапештський меморандум недійсний. Всі підписанти, крім Росії, повторюють, що Будапештський меморандум має принципове значення, ми будемо його імплементувати, ми продовжимо його імплементувати. Це частина основи наших консультацій про фундаментальні права України як незалежної і суверенної держави. Це позиція Британії, це позиція США, це також позиція Франції. Тут немає ніяких питань. Російська Федерація сказала, що вона більше не підтримує (виконання – Авт.) Будапештського меморандуму.

- Добре, але Будапештський меморандум все одно не виконується. Можливо, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко має рацію, й Україні варто домогтися підписання двосторонніх безпекових угод з країнами-підписантами Будапештського меморандуму?

- Я вважаю, що у нього інша точка зору. Вам потрібно запитати у Огризка, але я вважаю, що з політичної точки зору Україна не може залежати від Будапештського меморандуму. І тут я погоджуюся з ним. Україна повинна розуміти, що правила, які були встановлені за круглим столом (5 грудня 1994 року – Авт.) людьми, які вірили, що вони будуть виконуватися, порушені. Цих людей все більше і більше не поважають ті, які зараз беруть участь у виборчих кампаніях у ключових країнах Європи. У нас є майбутній американський президент, який, будучи кандидатом, висловлював скептицизм з приводу користі і цінності НАТО. У нас є можливий майбутній французький президент, точніше два можливі кандидати (за останніми соцопитуваннями лідирують проросійські кандидати Франсуа Фійон і Марін Ле Пен – Авт.), які вважають, що тісна співпраця з Росією набагато важливіша, ніж збереження світового порядку після закінчення "холодної" війни. У моїй рідній країні завдяки BREXIT з'явилося багато нових невідкладних турбот, які зменшують нашу можливість грати активну роль у Європі, як було до цього. У нас є Російська Федерація, яка в 2014 році офіційно і недвозначно знехтувала всіма міжнародними правилами. Отже, Україна повинна бути гранично уважною до того, що відбувається, але не забувати про свої основоположні інтереси, і не забувати, що на Заході ще є і завжди будуть впливові гравці та центри впливу, які підтримують її інтереси.

- Минулого разу, коли ми з Вами записували інтерв'ю, Ви сказали, що західна політика, яку ми знаємо, зникне, якщо переможе Трамп у США, а проправі – у Німеччині та Франції. Ось Трамп і переміг, у Франції лідирують Фійон і Ле Пен...

- Це реальний ризик, якщо Фійон стане президентом Франції. Важко можна побачити, як європейська єдність проти Росії зможе зберегтися і санкційний режим продовжить діяти. Але на практиці питання в тому, що трапиться, якщо ці нові лідери і фігури будуть робити політику? Який вплив буде надаватися на них з боку міністрів закордонних справ, оборони та інших державних інститутів? Чи збережеться баланс стримувань і противаг, який притаманний будь-якій демократії? Зменшити сили цих змін, повернути назад деякі з них, зробити їх переоцінку... Це перша невизначеність. І друга – як буде поводитися Росія? У Росії – запаморочення від успіхів, так вважають її лідери після перетину деяких червоних ліній, не знаючи, як вони кажуть, що ці червоні лінії є. Трамп вірить, що у нього є розуміння з Путіним. Що трапиться, якщо Путін порушить це розуміння? Або навіть якщо Путін не буде думати, що є розуміння? Що тоді робитиме Трамп? Це може стати для Росії дуже неприємним. Тому, багато невідомого. Я думаю, ми повинні зрозуміти, що ми живемо в світі невідомого.

- Під час виборчої кампанії Трамп обіцяв зустрітися з Путіним. Чи може під час такої зустрічі вирішитися українське питання? І яка буде позиція Адміністрації Трампа щодо закону "Про підтримку стабільності та демократії в Україні", який, серед іншого, передбачає надання Україні летальної зброї і який заблокувала Адміністрація Обами?

- По-перше, Адміністрація Обами заблокувала цей закон через деякі положення у ньому з приводу озброєння України (летальною зброєю – Авт.). У всьому іншому Адміністрація Обами його підтримує. По-друге, і що найважливіше, Трамп не може зустрітися з Путіним, щоб вирішити майбутнє України. Головне питання в тому, як скоро Трамп усвідомить за допомогою американських союзників, людей у Вашингтоні, людей його власної Адміністрації, що не може бути і не повинно бути зроблено, і не повинно бути ніякого рішення для України, яке було б неприйнятним для самих українців.

Фото зі сторінки Джеймса Шерра в Facebook

Ви зараз переглядаєте новину "Інтерв'ю з Джеймсом Шерром: "Трамп не може зустрітися з Путіним і вирішити майбутнє України"". Інші Новини політики дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування