Інтерв'ю з Сергієм Льовочкіним: "За мир на Донбасі комусь доведеться заплатити рейтингом"

У першій частині  інтерв'ю з народним депутатом від Опозиційного блоку Сергієм Льовочкіним "Сегодня.ua" поговорив про події навколо телеканалу "Інтер", підпал і розслідування правоохоронцями і ГПУ подій початку вересня. У другій частині нашої бесіди йтиметься про політику, виконання Мінських угод і безвізовий режим.

- Не так давно ЗМІ писали про те, що "Опозиційний блок" в особі Сергія Льовочкіна пішов на негласне співробітництво з "Батьківщиною".

- Від моменту створення "Опозиційний блок" заявляв, що для нас є два стратегічних пріоритети – дві цілі, до яких ми йдемо. Перша – досягнення миру в Україні. Друга – створення в країні умов для нормального життя людей. На мій погляд – це головні смисли роботи всіх політиків у владі і в опозиції. І заради досягнення цих двох цілей ми готові співпрацювати з БПП, "Народним фронтом", "Самопоміччю", "Радикальної партією", "Батьківщиною", з усіма партіями.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Це хороший заголовок для новини – Опозиційний блок готовий співпрацювати з БПП...

- З усіма партіями, заради цих цілей. Ми по-різному бачимо шляхи досягнення цілей, тут безсумнівно виникнуть суперечності. Але мета може бути тільки така – мир, розвиток і процвітання держави.

- Добре, запитаю прямо. Вісім областей виступили з ініціативою про договірні відносини з центром. Також у цих восьми областях відбуваються цікаві кадрові ротації: "Батьківщина" разом з Опозиційним блоком "хитає" ситуацію, щоб вибити грунт з-під ніг у БПП. І в багатьох регіонах досить вдало "хитає"...

- Якщо говорити про БПП, то БПП втрачає рейтинг, тому що два роки перебуває при владі без позитивних результатів. У п'ятницю (7 жовтня – Авт.) Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи опублікував дослідження, яке показало, що 58,3% населення України живуть за межею фактичного прожиткового мінімуму. В першу чергу – це сім'ї з двома дітьми і пенсіонери. Це результат діяльності нинішньої влади. Українці стали жити гірше. В Україні триває війна. Україна нормально не розвивається – вона не приваблива для інвесторів. В Україні процвітає корупція і дорожчає життя, ростуть ціни абсолютно на все, починаючи від комунальних тарифів, закінчуючи продуктами харчування, одягом і медикаментами. Це результат роботи нинішньої коаліції. Тому те, що відбувається з підтримкою провладних партій в областях, є наслідком цих результатів їх діяльності в загальнодержавному масштабі. І все інше – похідні від цієї бази.

- Як Ви ставитеся до того, що на главу Київської області хочуть поставити Олександра Горгана – нинішнього главу Вишгородської РДА?

- Знаєте, взагалі ніяк. Я не знаю хто це. І ви не знаєте, і взагалі мало хто знає. Критерій оцінки чиновників нинішньої влади один – немає позитивних результатів. При тому у цих товаришів немає результатів ні до, ні після того, як вони потрапляють на посади. Ні у наших співгромадян, ні у рекрутованих грузин, литовців. Це вирок кадровій політиці влади.

- У своєму останньому інтерв'ю "Главкому" Олег Ляшко зізнався, що Сергій Льовочкін допомагав йому формувати список "Радикальної партії" на парламентських виборах в 2014-му. Більш того, він сказав, що саме по Вашій рекомендації до них в список потрапив "тушка Мельничук".

- Я думаю, ці питання краще ставити Ляшку. Я дійсно його підтримував як молодого політика багато років, ставився з симпатією до того, як він розвивається, в тому числі надавав йому підтримку під час останньої парламентської кампанії. Але я спростовую, що брав участь в складанні списку "Радикальної партії". Це відповідальність самого Олега Ляшка.

- Добре, раніше Ви підтримували Олега Ляшка. А кого Ви підтримуєте зараз? Може, є якісь молоді перспективні партії?

- Ми з колегами зараз розвиваємо і зміцнюємо Опозиційний блок. Що стосується, скажімо, непартійного, філософського виміру, то мій пріоритет – підтримка процесів консолідації еліти. Я вважаю, що сьогодні головне для всіх нас, незважаючи на політичні погляди, знайти в собі мужність для об'єднання на елітарному, а не тільки міжпартійному рівні. Необхідно сформувати запити для влади і для опозиції: як має розвиватися держава, яким чином повинна бути вирішена проблема світу, як буде далі існувати Україна. Ці питання і цей процес зараз займають мене найбільше.

- Не сьогодні-завтра в Раді сформують нову групу "Наш край". Точніше, сьогоднішню "Волю народу" перейменують в "Наш край", розбавивши її депутатами з "Відродження". Депутатів з Опозиційного блоку не переманювали?

- Взагалі, чесно кажучи, до створення якихось клонів опозиції я ставлюся погано. Мене не турбує, що це може якось вплинути на рейтинги Опозиційного блоку. Просто коли влада займається політичним шулерством, створюючи фейкові опозиції, вона робить помилку, оскільки витрачає енергію на це політичне шулерство, а не на управління державою. Тому, "Наш край", "Відродження", "За життя", що вони там ще придумають, – це такі штуки, в які можна вкачати ресурс, зігнати людей, набрати якісь відсотки, але в цьому немає ні сенсу, ні майбутнього. Тому що це особи тієї ж влади, це люди, які працюють з владою і на владу. Може хтось десь себе знайде в фінансовому або піар сенсі, але це буде ненадовго і нічого не дасть країні і людям.

- Ви ніколи не коментували, як пройшов процес прощання з Мураєвим і Рабиновичем?

- Вони як прийшли, так і пішли, – це попутники. У будь-якого політичного процесу є попутники. Хороші і погані – різні. Слава Богу, що пішли. Нехай йдуть своєю дорогою.

- Подейкують, що Рабинович уже розчарувався в проекті "За життя" і проситься назад у Опоблок.

- Що таке проект "За життя"? Це те ж саме, що і "Наш край", це те ж саме, що і "Відродження". Влада використовує різні піар-можливості для того, щоб трошки відтягнути від рейтингу Опозиційного блоку, обдурити суспільство вивіскою опозиційності, проводячи через цю псевдоопозицію якісь вигідні владі сигнали. Але все це нечесно. Це може бути і жити тільки на милицях влади, і при її підтримці на сітці обласних адміністрацій, тобто по суті бути владою – вид збоку.

- Ви охарактеризували "Наш край", "Відродження", "За життя" фейковими опозиційними проектами влади. Але все одно, в кінцевому рахунку, вони будуть відтягувати рейтинг "Опозиційного блоку". Ні для кого не секрет, що у фракції БПП є депутати, які орієнтуються на Сергія Льовочкіна... Ви якось відповісте на створення "Нашого краю" під куполом?

- Я взагалі вважаю, що воювати з цим процесом безглуздо, оскільки створюючи проекти "Наш край", "Відродження", "За життя", – влада воює сама з собою. Коли вона витрачає енергію на фейк, на обман, на політичні маніпуляції, вона, в кінцевому рахунку, навіть в середньостроковій перспективі, працює проти свого рейтингу. Коли влада не займається підвищенням ефективності управління, створенням робочих місць або формуванням адекватної зовнішньополітичного порядку, вона працює проти себе. Вона працює проти себе, і коли вона витрачає енергію на маніпулювання депутатами в залі Верховної Ради, на обман людей через фейковий політичні проекти.

- Всі ми пам'ятаємо заяву генпрокурора Юрія Луценка про те, що ГПУ планує подати до ВР подання на зняття недоторканності з депутата Опозиційного блоку Миколи Скорика нібито через його причетність до подій в Одесі в лютому 2014 року. У той же час Скорика називають людиною Сергія Льовочкіна у фракції Опозиційний блок.

- В останні півтора місяці в країні йде кампанія переслідування лідерів обласних організацій Опозиційного блоку. Суспільству нав'язується ідея, що сьогодні головна проблема в тому, що колись у 2013 році люди в Одесі або в іншому регіоні України щось зробили. Чому і з якою метою це робиться саме зараз, майже через три роки? Відповідь – влада намагається відволікти українців від проблем з цінами, тарифами, опалювальним сезоном, провалами в зовнішній політиці, недієздатною коаліцією і неефективним управлінням. Політтехнологічно це називається зміна порядку. Що стосується Скорика – він лідер обласного Опозиційного блоку, який в Одеській області з підтримки людей майже вдвічі обходить інші політичні сили. Тому є величезне бажання якимось чином знайти можливості знизити рейтинг ПРО, і я думаю, що атака на Скорика викликана в першу чергу саме цим. Я впевнений, що якщо ті контраргументи, які Скорик і його захист публічно пред'явили, будуть проаналізовані ГПУ, то з правової точки зору Скорик буде виправданий. У той же час я вважаю, що ГПУ потрібно знайти політичну волю і розслідувати трагедію 2 травня в Одесі. Спалили 42 людини в будівлі профспілок. Кому пред'явлені звинувачення? Хоча відомо, що коли стало зрозуміло, що в Одесі можливо протистояння, туди прибули тодішні вищі посадові особи країни. Потрібно поставити запитання, чим вони там займалися, чому вони своїми діями або бездіяльністю не запобігла ті події, які відбулися? А саме – загибель людей.

- Пару тижнів тому в Мінську підписали рамкову угоду про розлучення сил у Станиці Луганській, Петровському та Золотому. Хоч і зі скрипом, але процес йде. Чи може він стати початком масштабного врегулювання?

- Є два виміри цієї проблеми. Перше, і це базова позиція Опозиційного блоку, – альтернативи Мінським угодам немає і їх потрібно виконувати. Те, що відбувається розведення сторін у трьох точках – позитивно, оскільки це початок реалізації глобальної дорожньої карти щодо демілітаризації зони конфлікту і, в кінцевому рахунку, з політичного врегулювання і відтворення України в межах до початку війни на Донбасі. Друге – президент підписав Мінські угоди, Україна взяла на себе зобов'язання. Зараз усередині країни ті люди, які є частиною влади і несуть разом з президентом відповідальність за стан справ в державі, торпедують ці угоди. Я вважаю з їхнього боку це зрадою не тільки президента, я вважаю, що це дискредитація держави Україна. За це потрібно нести відповідальність.

- Але безпекова частина Мінська досі не виконана. У той же час президент Франції Франсуа Олланд квапить Україну з проведенням виборів на Донбасі, і тільки потім, за його словами, Україна отримає контроль над кордоном.

- У нас мало інформації, про що говорять непублічно в "нормандському форматі" останні півтора року. І поява подібних публічних заяв тільки підтверджує, що ми з вами не все знаємо. Не може ж президент Франції, дати сигнали, які раніше не обговорювалися, і які не передбачалося реалізовувати. Очевидно, що заява французького президента – результат довгих переговорів, а в української влади немає жодної офіційної реакції за винятком невмілого випаду відомого міністра. Все це говорить про неспроможність української дипслужби і зовнішньої політики в цілому. Саме в цьому полягає головна проблема, а не в заяві Олланда. Це перша думка. Друга буде трохи складнішою. Україні зараз потрібно дати відповідь на новий питання. У нас існувала зовнішньополітична доктрина, в центрі якої стояло взаємодія з ЄС в рамках Угоди про асоціацію. Це була головна мета, головна ідея зовнішньополітичного курсу. Зараз вона зруйнувалася, як і зруйнувалася інша складова зовнішньополітичної доктрини нинішньої влади – євроатлантична інтеграція. Сьогодні ясно, що Україну не чекають ні як асоційованого члена ЄС, ні як члена євроатлантичної спільноти. Влада повинна дати відповідь на питання, в чому зараз полягає зовнішньополітична доктрина? Ми стукаємо в зачинені двері? Навіщо ми далі приймаємо закони, які знищують внутрішній ринок, позбавляючи українців робочих місць. Починаючи з добрив, які ми можемо виробляти тут, продуктів харчування, які ми теж можемо виробляти тут. Потрібна ревізія, потрібно пропонувати щось нове.

- Росія трактує Мінськ, як зручно їй. І нав'язує те, що їй вигідно за допомогою свого російського лобі в ЄС – лідерам Німеччини і Франції. Останні, в силу прийдешніх у них виборів, тиснуть на Україну, мовляв, скоріше все приймайте, бо нам потрібно закрити українське питання.

- Мінськ не потрібно трактувати. Це не дуже довгі документи, їх потрібно читати і виконувати. Мене взагалі обурює, коли хтось із української владної верхівки починає говорити "ви нас змушуєте виконувати Мінськ". По-перше, Президент підписав його від імені України, і це зобов'язання держави. По-друге, мир в Україні – це головне завдання влади, вони повинні на колінах бігати за всіма, хто може нам допомогти його встановити. І не потрібно кричати "ми не хочемо світ на таких умовах". Нам не пропонують поразку. Наші західні партнери пропонують нам мир і як наслідок цього миру – розвиток. Зрозуміло, що за мир на Донбасі комусь доведеться заплатити рейтингом. Тому що спочатку хтось набирав політичний капітал і отримував голоси на військовій риториці. На цьому нинішні коаліціанти отримали більшість в ВР і заробили політичний капітал. Зараз прийшов час його дістати і заплатити за те, щоб принести людям краще життя, щоб принести мир на території Донецької та Луганської областей, і щоб вся Україна змогла звільнитися від тягаря війни. Тому що за цю війну Україна платить життями, платить кожен українець, який платить податки.

- Ви говорите, що зовнішньополітична доктрина провалена. Але ж скоро Україна отримає безвізовий режим. Це можна вважати явною перемогою української дипломатії.

- Коли хтось намагається з безвізового режиму зробити одну з головних цілей зовнішньої політики, він робить помилку. Оскільки для початку це безвізовий режим тільки з країнами ЄС, а не з усім світом. Крім того, в країні ця тема хвилює не більше 4% людей, які і так вміють їздити за кордон. І можливо, що процедура отримання дозволу на в'їзд прямо на кордоні буде складніше отримання візи тут в посольствах країн ЄС. Це перше. А друге – це ніяка не мета з точки зору розвитку держави і вона ніяк не покращує життя для 96% українців. Це ніяка не інтеграція в Європейський союз, це не якісь додаткові можливості отримати роботу або збільшити зарплату. Коли нам продають це як якусь мету або як сигнал того, що до нас добре розташований ЄС, – це дурниця. Оскільки ставлення до нас в більшій мірі визначає доля асоціації.

- Це через референдум у Нідерландах: в ЄС зараз в пошуках законодавчої лазівки, щоб і результати референдуму врахувати, і ратифікацію завершити.

- Поки це повний провал української дипломатії і зовнішньої політики.

- На своїй першій прес-конференції новий посол ЄС в Україні заявив, що Україна отримає 600 млн євро фіндопомоги ЄС, якщо скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка. Кабмін вже готує законодавчу пропозицію. Опозиційний блок його підтримає?

- За що зараз іноземці хвалять владу, що називають реформами? За те, що по суті не є українським інтелектуальним або реформаторським продуктом. Насправді, це виконання владою, як правило, неоднозначних рекомендацій МВФ. З чого формуються рекомендації МВФ? З аналітики, яка робиться в структурних підрозділах Фонду, яка включає в себе цілий ряд вимог, серед яких – безумовна консолідація в руках держави максимальної кількості фінансових ресурсів. А це, наприклад, не сприяє створенню робочих місць і поліпшення фінансових результатів українських підприємств. Тому я б ставився до тих вимог, які нам висуваються, з більшою обережністю, ніж це робить влада. І ще одна важлива тема: на кожному розі влада хизується "досягненнями" отримання чергового кредиту. Ми отримали кредит – ми молодці. Але це ж кредит і українцям всім разом доведеться його віддавати. Ось в конкретному випадку ми, наприклад, для того, щоб отримати черговий кредит, повинні дати вивозити ліс-кругляк. Адекватна це взагалі постановка питання? Щоб отримати кредит, який потім потрібно буде повернути з відсотками, треба зараз що-небудь віддати?

- Також серед вимог МВФ пенсійна реформа. Зокрема, підняття пенсійного віку.

- В Україні всі ознаки економічної катастрофи. Ви знаєте, що один з головних показників ефективності економіки – це дохід на душу населення. За цим показником Україна сьогодні остання в Європі. У нас 90-95% пенсіонерів живуть нижче рівня прожиткового мінімуму. У країні бідність. При цьому в Пенсійному фонді дефіцит, і тому нам пропонують: а давайте ще менше платити пенсіонерам, і давайте зробимо, щоб їх стало менше? Ну як ми можемо це підтримувати? Нам дуже важко це підтримувати. Тим більше що замість нам не допомагають безоплатно, а Україна бере кредити, за якими вона платить відсотки і, які в кінцевому рахунку, буде повертати.

Фото прес-служби Сергія Льовочкіна