Олександр Панченко
Редактор Сьогодні 
Олег Дорошенко
головний редактор - Ви більше двох років не тільки віце-прем'єр, а й міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Регіональний розвиток – це і горезвісна децентралізація, про яку сьогодні всі говорять. Що в цій сфері зараз? Що змінилося кардинально?
- У квітні буде три роки, як пішов процес децентралізації, були ухвалені потрібні закони. Але це не тільки створення територіальних громад, яких на сьогодні 366 і які об'єднали близько 1800 громад, або майже 20% від загальної кількості в країні, перш за все в сільській місцевості. Це розуміння на місцях того, що їм передаються гроші та повноваження. Якщо порівнювати 2015-й, 16-й і 17-й, то ми бачимо збільшення місцевих бюджетів розвитку практично вдвічі! На місцях починають будувати свою стратегію розвитку. І до неї насамперед закладається залучення інвестицій і, як наслідок, додатково вже в січні цього року одержано приріст доходів за рахунок ПДФО на 40%. Ухвалення 9 лютого закону про службу в органах місцевого самоврядування (ОМС) дозволить по-новому формувати кадровий резерв, залучати фахівців, деполітизувати місцеві виконавчі органи влади.
- Що зараз можна, чого раніше не можна було?
- Наприклад, розширені повноваження старост. Раніше голови сільрад тільки отримували гроші, які надходили з районного бюджету, зараз вони мають можливість брати участь як у формуванні, так і в розподілі бюджету та надавати населенню адмінпослуги. Модернізація ЖКГ і будівництва йде паралельно. Коли запитують, де взяти гроші на дороги, молодіжну чи житлову політику, то ці гроші – в податок на нерухомість, на землю, акцизний податок.
Децентралізація – це зміна системи управління, яка прозоро розпоряджається грошима платників податків. Якщо ми це змінимо остаточно – в рази прискориться розвиток економіки, адже вона почне підніматися не за рахунок великих підприємств, а за рахунок малого і середнього бізнесу. Міські голови вже починають думати про те, що потрібно зробити, щоб залучити інвестора для наповнення податками бюджету.
Місцеве самоврядування може тепер приймати місцевий бюджет раніше Верховної Ради і планувати свої бюджети на три роки вперед. Вони бачать базу оподаткування, бюджет розвитку і складають свої плани. Під час нашої першої 2015 року почали впроваджувати бюджетну децентралізацію, органи місцевого самоврядування планували обсяг всіх місцевих бюджетів країни на рівні 70 млрд грн, а закінчили рік на 98,5. Коли затверджували бюджет 2016- го, багато його прийняли на рівні 2015-го, мовляв, побоюючись, що не зберуть більше податків. Але вже в середині 2016 року ОМС переприйняли до 125 млрд грн, закінчили рік на 149 млрд. На 2017 рік рік затвердили на 175 млрд грн. І коли мені мери міст говорять, що їм не вистачає грошей на "комуналку" тощо, я запитую. "Хто з вас отримав наповнення бюджету менш ніж рік тому У кого залишилося на рахунках менше грошей, ніж рік тому Мовчать?".
Місцеві бюджети можуть збирати втричі більше грошей, ніж зараз, якщо виявлять тих, хто нелегально, без сплати акцизу, торгує нафтопродуктами, алкоголем, хто не платить за землю, але користується і не оформляє. Наприклад, по водоканалу в білій Церкви, до приходу нового менеджменту, нібито були 25% втрати води. Коли стали розбиратися – виявилося, у одних депутатів міськради працюють на дармовій воді автомийки, у інших – підприємства не платять за воду. Тепер там втрати всього 12%. Потрібен час, поки місцева влада зрозуміє, що наповнення бюджету в їх руках. Тоді українці зможуть відчути, що стали на місцях жити краще – оскільки почнуть ремонтуватися школи і дитсадки, прокладатися дороги.
- Зараз гостро стоїть питання блокади Донбасу. За різними оцінками, запасів вугілля для забезпечення країни теплом і електрикою залишилося на 30-40 днів. Що потрібно зробити, щоб уникнути НП в енергосфері країни?
- Всі антикризові кроки, які треба зробити в зв'язку з обмеженням поставок антрацитової групи вугілля, ми вже зробили. Ввели надзвичайні заходи, що передбачають велике навантаження на потужності ТЕС, що працюють на газовій групі вугілля, обмежили роботу енергоблоків, що працюють на антрациті, підняли виробництво атомної енергії. Місцеві адміністрації розробили з підприємствами графіки роботи, щоб зменшити пікове енергоспоживання (тепер хтось раніше починає і закінчує роботу, хтось пізніше. – Авт.). Це дозволило знизити споживання антрациту в країні з 30 тисяч тонн на добу до 19 тисяч, отримати безперебійне забезпечення промисловості, населення і соцінфраструктури. Такі кроки дали можливість виграти час, заощадити вугілля і закінчити опалювальний сезон. Блокада почалася в лютому, коли температура повітря – найнижча, адже блоки на антрациті постачають населення не тільки електроенергією, але і теплом.
Готується плановий перехід на менш дефіцитне газове вугілля, вже підготовлена до переходу Зміївська ТЕС, в планах – Трипільська. Але для цього потрібні 2-3 роки і фінресурси. Зрозуміло, що на той час будуть прийняті і політичні рішення для відновлення постачання вугіллям. Оголошено на вищому рівні, що ніхто жодних силових заходів не вживатиме, все в публічній площині, в умовах переговорів, щоб показати загрози блокади не тільки для енергетики, а й для промисловості України.
- Щоб менше споживати ресурсу, була розпочата реформа енергоефективності. Як вона триває і що з видачею "теплих кредитів"?
- Прийнята концепція щодо енергоефективності, низка законодавчих ініціатив знаходиться в парламенті. Це законопроекти про фонд енергоефективності, про енергоефективність будівель, комерційний облік, про житлово-комунальні послуги. Ми вже два роки підтримуємо громадян і домогосподарства, видаючи "теплі кредити". Видано 164 тисячі кредитів на суму 2,5 млрд грн, державакомпенсувала 800 тис. грн. Нагадаю, це компенсація з боку держави частину коштів, витрачених на модернізацію теплопостачання, утеплення будівель і будинків. Наприклад, у Львові є ОСББ "Берегиня", вони за рахунок кредитів поставили індивідуальний теплопункт, що дозволяє регулювати температуру в квартирах, і тепер у них обігрів квадратного метра коштує 22 грн/міс., а в середньому по Львову 33 грн/міс., економія більше 30%.
- Кількість кредитів досить невелика...
- Звичайно, 164 тисячі кредитів це дуже мало, оскільки тільки в багатоповерхівках країни налічується 7,5 млн домогосподарств. Але процес іде, в бюджеті на 2017 рік закладено 800 млн грн на компенсацію від держави і додатково ще буде співфінансування 3 млрд грн від міжнародних організацій.
- Не раз говорилося про те, що мешканці повинні створювати ОСББ, але мало українців готові брати на свої плечі відповідальність ЖЕКів. Та й не розуміють, як потім шукати управу на ОСББ, якщо робота не влаштовує.
- ОСББ або керуючі компанії потрібні для формування власників, які можуть користуватися грошима, які виділяються державою. Зараз серед 120 тисяч багатоповерхівок вже створено 22 тисячі ОСББ, які об'єднали 26 тисяч будинків. Дуже важливо, що, крім держпідтримки, вони можуть скористатися і муніципальною підтримкою. На реконструкцію та ремонт житлофонду зараз насамперед гроші отримують ОСББ. У них є можливість отримати за свої гроші якісну і справедливу послугу, вибрати підрядника. При Мінрегіоні створено Громадську раду ОСББ, який пропагує досягнуті результати, допомагає тим, хто до них звернеться, прибрати підводні камені. Країна зміниться, коли буде відповідальний власник в кожному будинку, громаді, нарешті, в державі.
- Будівництво в Україні зараз пішло в ріст. Але мало чути про програми доступного житла для населення, соціального житла, програм 70/30 і 50/50, житла для військових, пільговиків. Що зараз робить держава в цій сфері?
- Програми доступного житла для населення вже більше двох років не фінансуються. Держава зараз спрямовує всі кошти, виділені в бюджеті, на придбання або часткову компенсацію вартості житла людям, які служать в армії або в правоохоронних органах, учасникам АТО.
- У Києві та інших містах багато будинків-недобудов. Чи може держава щось зробити, щоб їх або добудували, або знесли?
- Це теж питання децентралізації. Архітектурно-будівельний контроль, так само як і можливість розібратися з недобудовами, як знаходяться в приватній власності, так і в комунальній, ми передали місцевій владі. Цього року збільшення місцевих бюджетів на 49 млрд грн. У них тепер є кошти і повноваження, потрібно тільки час і активність ОМС. Сподіваюся, що протягом декількох років проблема недобудов буде вирішена.
- Чому останнім часом почастішали аварійні обвалення і вибухи газу в житлових будинках, гуртожитках? Також люди, що залишилися без житла, роками оббивають пороги місцевої влади, хоча за законом їх мають забезпечити житлом безкоштовно. Чи може Кабмін якимось чином впливати на такі ситуації?
- Аварійні обвалення, вибухи в будинках були завжди. Стаття 39 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає періодичні огляди стану будівель і їх комунікацій, але вони зараз практично не виконуються. Якби був відповідальний власник, а не ЖЕК, такого б не було. Дійсно, постраждалих від аварій забезпечують органи місцевого самоврядування. Але тут ситуація складна. Коли будівельникам житлових будинків міська влада виділяють землю, отримуючи натомість кілька квартир в новобудові, муніципалітет може не тільки роздавати їх черговикам і пільговикам, а створювати муніципальний фонд службового житла. Воно може надаватися в тому числі і тим, хто постраждав. Є ще джерело доходів – податок на нерухомість. Надходження від нього можуть бути використані на купівлю соціального та службового житла без права приватизації. Рішення з цього питання мають повноваження приймати самі місцеві влади.
- Коли почнеться рішення в масштабах країни питання зі знесенням хрущовок?
- Закон про реконструкцію і забудову житлових кварталів, ухвалений 2006 року, не працює. За концепцією Мінрегіону, хрущовки треба модернізувати. Це означає не тільки утеплення, але повну санацію таких будинків: перепроектування системи опалення з вертикальною на горизонтальну, а ще краще замінити його електроопаленням. Такий шлях пройшли Німеччина, Польща. Але спершу потрібно провести огляд і аудит кожного будинку, перевірити, в якому стані воно знаходиться, чи витримає реконструкцію, зокрема додаткове утеплення. Це дозволить дати друге життя цим будинкам. Держава зможе компенсувати до 50% витрат, але займатися реконструкцією повинен власник.
- Коли почнеться масштабна модернізація тепломереж та обладнання?
- Модернізація тепломереж повинна проводитися разом з термомодернізацією будинків. У невеликих містах можлива відмова від центрального опалення, його замінять квартальні котельні, що працюють на пелетах або вугіллі. Там, де екологія не дозволить, альтернативою стане опалення електроенергією. Такі приклади є в Дніпропетровській області – це Покровськ. Тут перейшли на електрообігрів, в Кам'янець-Подільському була ТЕЦ, яка працювала на газі, тепер там за кошти Світового банку будуються кілька котелень, які стануть працювати на альтернативному паливі, даватимуть не тільки тепло, а й електроенергію. Економія 80 млн грн на рік і краща якість послуг.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми