Підсумки дня, 3 лютого: Боротьба з "ухильниками", скандальні закони про ЗМІ, пропозиція призупинити люстрацію і багато іншого

Київ чекає від Кремля офіційної реакції на зрив мінських переговорів, Коморовський вважає, що поступок РФ робити не можна

Україна чекає від російської сторони реакції у зв'язку зі зривом переговорів у Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Євген Перебийніс.

За його словами, відсутність засудження бойовиків і реальних кроків свідчить про відсутність реальної зацікавленості Росії в мирному врегулюванні ситуації на Донбасі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У рамках просування в переговорах спікер МЗС відмітив важливість посилення західними партнерами України політичного і санкційного тиску на РФ з метою змусити повернутися до виконання мінських домовленостей і зайняти конструктивну позицію щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Також Перебийніс заявив, що невизнання бойовиками другого президента України Леоніда Кучми як представника України на мінських переговорах свідчить про їх небажання вести переговори щодо деескалації ситуації на Донбасі.
Раніше представник України на переговорах Леонід Кучма заявив про зрив чергового раунду консультацій.

Президент Польщі Броніслав Коморовський виступає проти поступок РФ до моменту відмови від агресії проти України, оскільки такі поступки лише будуть заохочувати Росію продовжувати таку політику.

За словами президента США Барака Обами, сьогодні немає такої формули, за якою нинішня конфліктна ситуація закінчиться для Росії добре.

Як пише The Wall Street Journal, у США в даний час розглядають можливість надання Україні протитанкових ракетних комплексів Javelin.

На думку голови Мюнхенської конференції з безпеки, німецького дипломата Вольфганга Ішингера, відмова Росії сприяти імплементації мінських угод може не залишити західним країнам іншого вибору, крім як постачати військову техніку Україні.

В ООН повідомляють, що на Донбасі загинуло вже понад 5,3 тисяч осіб, Організація готова виступити посередником у врегулюванні конфлікту

Жертвами збройного конфлікту в Україні з середини квітня минулого року стали 5 тис. 358 осіб. Про це повідомило в Женеві Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

За даними управління, число поранених за цей же період досягло 12 тис. 235 осіб.

Понад 1,5 млн людей стали вимушеними переселенцями. З них понад 920 тис. – внутрішньо переміщені особи, ще близько 600 тис. сховалися на території сусідніх країн, головним чином у Росії.

"Відновлення боїв на сході країни (України) призвело до нових переміщень людей, загибелі цивільного населення, руйнування інфраструктури, що призвело до зростання гуманітарних потреб", – наголошується в звіті.

Заступник генерального секретаря ООН Ян Еліассон у свою чергу заявив, що ООН може стати посередником, якщо сторони конфлікту на Донбасі і провідні світові держави захочуть цього.

Еліассон додав, що зараз ООН зосереджується на спостереженні за дотриманням прав людини та гуманітарної допомоги.

Карта бойових дій на 12-00 3 лютого

Верховна Рада почала боротися з ухильниками, а в НФ розповіли, хто з військовозобов'язаних обмежений у пересуванні

Верховна Рада з другої спроби прийняла в першому читанні закон №1849 про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо військових злочинів). Документ був підтриманий 240 голосами.

Представляючи законопроект, його автор Іван Винник підкреслив, що однією з ключових норм документа є можливість проведення негласного слідства відносно тих, хто ухиляється від мобілізації.

"Тому що у нас багато, під впливом російської пропаганди, багато ухиляються від мобілізації", – підкреслив нардеп.

Крім того, за словами парламентарія, законопроект посилює відповідальність командирів за вчинення ними злочинів, а також в умовах особливого періоду та у зоні бойових дій наділяє командирів військових підрозділів, за дорученням прокурора, проводити слідчі дії щодо воєнних злочинців.

Водночас у Генштабі повідомляють, що боротися з ухильниками від служби в армії будуть за допомогою спеціального поіменного реєстру, де будуть зібрані всі дані на громадян, які ухиляються від військової служби. "Ухильників відловлюватимуть на перетині обміну інформаціями між реєстрами, тобто, не повідомив чоловік, де знаходиться, значить, повідомить будь-який інший відповідний орган, який зареєструє військовозобов'язаного", – розповів представник Генштабу Олександр Правдивець.

Зазначимо, нардеп від "Народного фронту" Антон Геращенко зазначає, що закону, який би не дозволяв військовозобов'язаним особам виїжджати за кордон, поки немає. "Ми будемо його напрацьовувати. Якщо чоловік отримав повістку, ми можемо обмежити його переміщення, а якщо не отримував – тоді його не можна вважати в чомусь винним", – сказав він, кажучи про виїзд за кордон.

У той же час Геращенко не став уточнювати, чи буде в цьому законопроекті норма, яка обмежить переміщення військовозобов'язаних по країні, чи вона буде стосуватися тільки виїзду за кордон.

Раніше в Генштабі заявили, що військовозобов'язані повинні отримати довідку з військкомату не тільки для виїзду за кордон, але й для виїзду за межі адміністративних районів.

Зазначимо, статус учасника бойових дій отримали 6912 учасників бойових дій, розглядаються ще 1076 заявок, повідомив в. о. спікера Генштабу Владислав Селезньов.

Рада відклала закон про ЗМІ, що дозволяє відкликати у каналів ліцензію без суду

Верховна Рада перенесла розгляд скандального закону про ЗМІ, що дозволяв відкликати у каналів ліцензію без суду. Про це заявив спікер парламенту Володимир Гройсман, передає кореспондент Сегодня.иа.

"Законопроекти 1768 і 1768-1 на прохання комітету перенесено на четвер", – сказав він.

Нагадаємо, що раніше депутати критикували норму, яка дозволяє відкликати у телекомпаній ліцензій за рішенням Нацради з телерадіомовлення, без рішення суду.

Крім того, три президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко – виступають за збереження гласності в Україні і застерігають народних депутатів від прийняття законопроектів, що обмежують свободу слова.

Як повідомлялося, в парламенті з'явилися законопроекти, які відразу ж викликали обурення суспільства і працівників ЗМІ. Проекти №1317, 1768 та 1889, у разі прийняття, суттєво розширять повноваження Нацради з теле- і радіомовлення та створять нові правила трансляції ефірів, які суперечать один одному і міжнародному законодавству. Нацраді не тільки збираються дозволити штрафувати медійників (від 5 до 15% від вартості ліцензії мовника: до 1 млн грн – Авт.), але і звертатися до суду для призупинення ліцензії на мовлення. Хочуть заборонити саме існування каналів і радіостанцій, співзасновниками яких – іноземці.

Медійники вже висловилися проти прийняття таких драконівських норм.

Верховна Рада прийняла закон про Нацгвардію

Верховна Рада прийняла закон щодо діяльності Нацгвардії. За відповідний законопроект за основу і в цілому проголосували 269 народних депутатів.

"Нацгвардія – це орган з подвійною дією... Частини НГУ зараз стоять на передовій, бо ми додаємо норму, яка дозволить їм мати артилерійські і танкові частини", – сказав голова комітету з національної безпеки і оборони Сергій Пашинський, представляючи законопроект.

Автори законопроекту пропонують дати НГУ можливості мати у своїх лавах "танкові, артилерійські військові частини (підрозділи), військові частини (підрозділи) протиповітряної оборони, бойового забезпечення (радіаційного, хімічного і біологічного захисту, інженерного забезпечення)".

Крім того, нацгвардійці зможуть охороняти ядерні об'єкти.

Також зміниться процедура призначення глави Нацгвардії. "Командувач Національної гвардії України призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за поданням міністра внутрішніх справ України", – йдеться в проекті закону.

Раніше це була прерогатива Верховної Ради.

З 1 березня громадяни РФ зможуть потрапити в Україну тільки за закордонним паспортом, Росія поки відповідну норму вводити не буде

Уряд прийняв постанову про зупинення дії окремих положень Угоди між Україною і Російською Федерацією про безвізові поїздки громадян України і РФ.

"Ми вилучаємо внутрішній паспорт і свідоцтво про народження як підставу для перетинання державного кордону", – повідомив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

Положення щодо інших зазначених у двосторонніх Угодах документах громадян РФ для в'їзду на територію України, наприклад, дипломатичного та службового паспорту, залишаються в силі.

Новий режим починає діяти з 1 березня 2015 року.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у відповідь заявив, що РФ переходить з більшістю країн СНД на взаємні поїздки за закордонними паспортами, зберігаючи при цьому безвізовий режим, але щодо України, з урахуванням тієї кризи, яка всередині цієї країни зараз вибухнула, було зроблено виняток.

Рада прийняла в першому читанні зміни до закону Антикорупційне бюро, суперечки точаться навколо процедури призначення глави відомства

Верховна Рада України з другої спроби внесла зміни в закон про Антикорупційне бюро. Документ був проголосований у першому читанні, "за" – 283 народних депутатів.

Зазначимо, що даний законопроект викликав бурхливі дискусії в парламенті. Норма про те, хто обирає главу бюро, розділила залу ВР на дві частини. Одні – її підтримували, інші – були проти.

Відповідно до чинної редакції закону про Антикорупційне бюро, керівник бюро призначається таким чином: конкурсна комісія відбирає три кандидатури, передає їх Президенту, який визначає одного і вносить його до парламенту для узгодження. У результаті, кінцевим органом, який визначає главу АКБ, є Верховна Рада.

У той же час ухвалений за основу законопроект змінює цю норму – із процесу призначення голови бюро виключається парламент, тобто одну кандидатуру вибирає і затверджує тільки Президент.

"Рада коаліції погодила, що конфліктні питання, які стосуються порядку призначення та звільнення голови АКБ, будуть доопрацьовані з урахуванням думки всіх фракцій, і на друге читання буде представлений узгоджений всіма фракціями проект закону", – заявив перший віце-спікер парламенту Андрій Парубій.

Нагадаємо, що перший раз Рада провалила цей законопроект і пішла на перерву для нарад.

Глава Венеціанської комісії вважає, що люстрацію в Україні необхідно призупинити

Голова Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія) Джанні Букіккіо вважає, що люстрацію в Україні слід припинити, щоб доопрацювати закон про очищення влади. Про це повідомила прес-служба Президента України за результатами зустрічі Глави української держави Петра Порошенка з Букіккіо.

Голова комісії повідомив, що нинішній закон про люстрацію є поганим, і Венеціанська комісія дуже критична в його оцінках.

"Але ми прийшли до спільної думки в дискусіях з вашими представниками, з міністром юстиції домовилися спільно працювати над його доопрацюванням і приведенням цього закону у відповідність з європейськими стандартами", – сказав глава Венеціанської комісії.

У "Блоці Петра Порошенка" поки не хочуть відставки генпрокурора Яреми

У фракції "Блоку Петра Порошенка" вважають за доцільне дати можливість генпрокурору Віталію Яремі попрацювати ще кілька місяців. Про це заявив лідер фракції БПП Юрій Луценко, відповідаючи на запитання про те, що спроба депутатів відправити Ярему у відставку "захлинулася" через недостатню кількість підписів під цим зверненням.

"Я бачу, що депутати активно обговорюють це питання, хтось ставить підписи, хтось відкликає. Я, наприклад, бачив сьогодні тих, хто підписується", – сказав Луценко, не уточнивши, про кого саме йдеться.

На запитання, чи є ймовірність, що питання відставки Яреми підніметься вже у п'ятницю, коли Рада заслуховуватиме інформацію генпрокурора, Луценко не виключив цього, якщо до того моменту знайдуться 150 підписів під зверненням.
"Але будемо реалістами: йдеться ж не про шоу. І якщо є бажання зняти генпрокурора, підписів повинно бути значно більше", – сказав Луценко.

"Я, наприклад, бачу, що в останній місяць ГПУ працює ефективно. Лунають гучні справи. І я думаю, що треба дати генпрокурору ще кілька місяців попрацювати", – заявив лідер БПП.

Як відомо, парламентський комітет з питань протидії корупції визнав незадовільною роботу Генпрокуратури. А комітет з питань протидії та боротьби з корупцією почав збір підписів під постановою про недовіру генпрокурору.

Україна повинна повернути МВФ $1,4 млрд вже цього року

Україна повинна виплатити Міжнародному валютному фонду (МВФ) у 2015 році більше $1,4 млрд боргових платежів, повідомили у фонді.

Так, перший платіж загальним обсягом $235 млн повинен був надійти на рахунок МВФ 30 січня і 1 лютого. Наступний платіж повинен відбутися 27 березня. Його сума становить $176,5 млн.

У повідомленні говориться, що платежі в такому ж обсязі Україна повинна буде виплатити Фонду ще тричі – 26 червня, 25 вересня та 24 грудня.

Обсяг платежів у квітні-травні складе загалом $235 млн, у липні-серпні $231 млн., листопаді – $12 млн.

Курс долара НБУ знову побив історичний рекорд

Сьогодні, 3 лютого, з 14:00 Національний банк України (НБУ) встановив такі офіційні курси гривні до основних валют:

1 долар США – 16,24 грн;

1 євро – 18,36 грн;

10 російських рублів – 2,33 грн.

Таким чином, курс долара зріс на 10 копійок, курс євро зріс на 11 копійок, а курс рубля став нижче на 1 коп.

Нагадаємо, минулий антирекорд офіційна гривня встановила минулої п'ятниці – тоді курс склав 15,95 грн/дол. Всього ж за минулий тиждень історичний максимум офіційного курсу долара в Україні оновлювався тричі.

Офіційний курс долара б'є рекорд за рекордом. Графік: НБУ

Як повідомлялося, НБУ має намір скасувати свій "індикативний курс" і привести ринок до єдиного ринкового показника. Експерти зазначають, що долар після цього подорожчає, але валюта нарешті з'явиться в обмінниках.

Бензин в Україні продають по 18 грн

Сьогодні, 3 лютого, ціни на бензин в Україні залишилися без змін. Середня вартість "другого" зафіксувалася на позначці 16,83 грн/л, а "п'ятого" – 17,11 грн/л. Про це свідчать дані моніторингу Консалтингової групи "А-95".

Після подорожчання в кінці січня, вартість палива вже другий тиждень поспіль залишається без змін. У преміальних заправників "двійка" пропонується по 17,50 грн/л, а "п'ятірка" – по 18 грн/л.

На бюджетних АЗС ціни на "другий" стартують від 16,10 грн/л, але в основному економ-мережі пропонують ресурс по 16,50 грн/л. "П'ятірка" у бюджетних заправників коштує 16,60-16,80 грн/л.

У регіональному розрізі ситуація також залишається без змін – найдорожче паливо на Донбасі, а найдешевше – у Сумській області.