Підсумки дня, 9 квітня: Визнання ОУН-УПА воюючою стороною у ВВВ, голосування за режим воєнного стану, прийняття закону про ринок газу і багато іншого

Рада визнала ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні, відкрила архіви СРСР про репресії і заборонила нацистську і комуністичну символіку

Верховна Рада прийняла законопроект №2538-1 про правовий статус і вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті, в тому числі і УПА.

За підтримку даного документа проголосував 271 народний депутат.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Згідно з прийнятим законом, борцями за незалежність України визнаються особи, які брали участь у боротьбі за незалежність України, зокрема у складі таких формувань: Центральна Рада, органи влади Карпатської України, політичні партії, громадські організації, утворені під час існування УНР, ЗУНР, Українська військова організація, ОУН, УПА.

Згідно з документом, держава може надавати соціальні гарантії борцям за незалежність України у ХХ столітті та членам їхніх сімей.

Також Верховна Рада ухвалила урядовий закон про доступ до архівів репресивних органів комуністично-тоталітарного режиму 1917-1991 рр.. За підтримку законопроекту проголосував 261 народний депутат.

Згідно з пояснювальною запискою до документа, метою законопроекту є забезпечення відкритості архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, створення механізмів реалізації права кожного на доступ до архівної інформації.

Крім того, Верховна Рада прийняла урядовий законопроект про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборонила їх пропаганду і символіку. За підтримку відповідного проекту закону №2558 проголосували 258 народних депутатів.

Рада прийняла закон про правовий режим воєнного стану

Верховна Рада прийняла в першому читанні за основу президентський законопроект №2541 "Про правовий режим воєнного стану". "За" проголосували 258 депутатів. При цьому депутати відмовилися від підготовки цього документа до другого читання за скороченою процедурою – депутати наполягають на внесенні та обговоренні поправок.

Представник президента в парламенті Степан Кубів наголосив, що необхідність прийняття цього закону пов'язана з подіями на Донбасі, оскільки колишній закон потребував доповнення.

Розробку закону РНБО ініціювала ще в кінці лютого. Втім, як пояснив тоді секретар РНБО Олександр Турчинов, його мета зовсім не у введенні воєнного стану зараз і негайно, а в тому, щоб підкоригувати застаріле законодавство відповідно до нових викликів.

"Заходами правового режиму воєнного стану законопроекту є, зокрема:

- встановлення посиленої охорони важливих об'єктів національної економіки та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і введення особливого режиму їх роботи...

- запровадження трудової повинності для працездатних осіб...

- примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності", – йдеться в пояснювальній записці.

Також у разі введення воєнного стану вводиться заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій.

Неможливо буде у разі воєнного стану і відправити у відставку прем'єра разом із Кабміном, а також розігнати Верховну Раду – проведення виборів також неможливе.

У понеділок глави МЗС країн "нормандської четвірки" зустрінуться в Берліні, Клімкін вважає, що рішення про введення миротворців на Донбас на користь РФ

Зустріч глав МЗС країн "нормандського формату" – України, ФРН, Франції і Росії – відбудеться 13 квітня в Берліні. Про це сказав міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

Він заявив, що направив послання колегам із Франції, Німеччини та України, в яких "поставив загострено питання про необхідність перестати саботувати виконання мінських угод".

Як відомо, 8 квітня президент України Петро Порошенко заявив, що основним питанням чергової зустрічі в "нормандському форматі" має стати питання про розміщення миротворців на Донбасі.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що в інтересах Росії підтримати рішення ООН про введення миротворців на Донбас.

"У понеділок, 13 квітня, ми зберемося в Берліні в "нормандському форматі" і будемо про це говорити. Якщо російська сторона це заблокує, нехай пояснить, хто буде не просто спостерігати за розвитком миротворчого процесу (цим займається ОБСЄ), але хто сприятиме його розвитку? Хто буде організовувати процес встановлення та затвердження порядку? Хто працюватиме з цією так званою "народною міліцією", з новими структурами? Ось на Балканах цим займалися саме миротворці. Чому це має бути не так у цьому випадку?", – сказав український міністр.

Він додав, що якщо Росія зацікавлена у виконанні мінських домовленостей, "вона якраз таку миротворчу місію повинна підтримати".

Перший президент незалежної України Леонід Кравчук вважає, що Путін зробив все, щоб перевести формат переговорів із женевського, за участю США, у мінський. На думку Леоніда Кравчука, мінські угоди – це ноу-хау і вони не мають високого міжнародного статусу.

Путін заявив про загрозу конфлікту Росії з іншими країнами, Коморовський каже, що без безпечної України не буде стабільної і безпечної Європи

Росія і надалі зміцнюватиме свою безпеку за рахунок удосконалення військової організації. Про це заявив президент РФ Володимир Путін.

"Сьогодні ми бачимо, що деякі країни все більше трансформують свою політику в бік необмежених попереджувальних дій наступального характеру. У результаті в стратегічно важливих для Росії районах зростає конфліктний потенціал. Виникають загрози, не враховувати які ми не можемо", – сказав Путін.

Путін відмітив помітне підвищення оснащеності Збройних сил Росії новою зброєю і технікою.

Президент Польщі Броніслав Коморовський заявив, що агресія відносно України загрожує всій Європі.

"Не буде стабільної і безпечної Європи без безпечної України", – підкреслив президент Польщі.

Він також згадав слова Пілсудського: "Не буде вільної Польщі без вільної України" і зазначив, що сьогодні можна сказати більше – "не буде вільної Європи, якщо її частиною не стане Україна".

Колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський вважає, що Володимир Путін планує захопити Україну не військовими методами, а завдяки приходу до влади проросійських політиків, але його план може завершитися невдачею через недооцінку національної свідомості українців.

Голова Комітету міністрів Ради Європи Дідьє Рейндерс заявив, що Рада Європи підтримує територіальну цілісність України, включаючи Крим.

Турчинов повідомив, що Україна зайнялася відновленням "ракетного щита", Горбулін заявив, що країна не може створити ядерну зброю

Влада України працює над відновленням ракетного захисту. Про це повідомив спікер Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов.

"Основна увага приділяється відновленню ракетного щита України. Така робота здійснюється без порушення наших міжнародних зобов'язань", – сказав Турчинов у ході презентації Стратегії національної безпеки у Києві в четвер.

Також він повідомив, що влада України працює над створенням системи аерокосмічної розвідки.

Директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник президента України Володимир Горбулін вважає, що Україна не має промислової бази для відновлення ядерного потенціалу.

"У нас сьогодні практично немає промислової бази для того, щоб ми могли серйозно зайнятися відтворенням ядерних бойових блоків. У нас немає радіохімічної промисловості як такої в Україні. У нас ніколи не було в Україні фахівців, які б проектували, розробляли, створювали і, найголовніше, відпрацьовували ядерні блоки у напівбойових або бойових умовах", – сказав Горбулін.

При цьому він додав: "Те, що ми сьогодні не можемо створити ядерний бойовий блок – я за ці слова несу відповідальність".

Горбулін вважає, що "в Україні не варто ставити таке питання, це некоректно з точки зору сьогоднішнього науково-технічного потенціалу України і може принести тільки певні нарікання в адресу України в політичному плані".

Військові відбили дві атаки бойовиків, а спостерігачі ОБСЄ назвали точки, де порушується режим припинення вогню

Обстановка на Донбасі залишається стабільно напруженою. Про це сьогодні заявив речник Адміністрації президента України з питань військової операції, полковник Олександр Мотузяник.

За його інформацією, вчора було зафіксовано 3 факти обстрілу наших позицій зі ствольної артилерії, а також 3 випадки застосування танків противника.

"У районі Бахмутської траси відбулося 2 бойові зіткнення наших військовослужбовців з противником. Атака ворога відбита без втрат", – зазначив Мотузяник.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ фіксує порушення припинення вогню поблизу донецького аеропорту та в районі Широкиного під Маріуполем. Про це повідомив представник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків на брифінгу в Києві.
Як повідомляє військовий експерт Дмитро Тимчук, бойовики продовжують проводити перегрупування своїх сил.

Також, за його даними, активно ведуться роботи з підвищення пропускної здатності основних залізничних і автомобільних комунікацій для перекидання озброєння і матеріально-технічних ресурсів з Росії.

Карта бойових дій на 12-00 9 квітня

Рада збільшила граничну чисельність прикордонних військ, а також затвердила структуру і чисельність СБУ

Верховна Рада підтримала Законопроект №2471, спрямований на збільшення чисельності Держприкордонслужби. "За" проголосували 253 народних депутатів.

"Метою прийняття закону є створення правових підстав для збільшення граничної чисельності Державної прикордонної служби України на 3 тисячі", – наголошується в документі.

Також Верховна Рада прийняла за основу і в цілому законопроект №2472 про структуру і чисельність СБУ. "За" проголосували 268 народних депутатів.

Як наголошується в пояснювальній записці, "законопроектом передбачається затвердити загальну чисельність Служби безпеки України в кількості 27 000 осіб, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) – в кількості 31 000 осіб, а на період дії воєнного стану, у кількості відповідно до мобілізаційного плану України на особливий період".

Рада прийняла закон про ринок газу

Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроект №2250 про ринок природного газу України, розроблений за активної участі секретаріату Європейського енергетичного співтовариства. За документ проголосували 290 народних депутатів.

При цьому парламент прийняв поправку №213: "Газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть перебувати в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків приналежності такого оператора до суб'єктів господарювання державного сектора економіки".

"Оператор ГТС не буде володіти ані газотранспортною системою, ані газосховищами. Тому навіть якщо оператор матиме іноземний капітал, власність газотранспортної системи залишиться 100% державною", – зазначив під час обговорення законопроекту міністр енергетики Володимир Демчишин.

Зокрема, документ передбачає:

- правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу;

- створення нормативної бази діяльності на ринку природного газу;

- забезпечення недискримінаційного доступу до ринку природного газу його суб'єктів і всіх споживачів;

- створення в Україні повноцінного ринку природного газу, заснованого на принципах вільної конкуренції з належним рівнем захисту споживачів (зокрема, категорій споживачів, які потребують особливого захисту), надійності енергопостачання і здатного до інтеграції з ринками газу сторін Енергетичного співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

"Нафтогаз" опублікував структуру тарифів на газ

У НАК "Нафтогаз України" опублікували структуру цін на природний газ в Україні в 2015 році.

Так, у кінцевий тариф закладаються витрати на транспортування палива та податки. Найвищий тариф встановлений для промисловості і бюджетних організацій:

"Постановою НКРЕКУ від 03.03.15 №503 з 1 квітня 2015 встановлені наступні тарифи (без урахування ПДВ):

- загальний тариф на транспортування природного газу в розмірі 656,20 грн. за 1000 м3;

- розрахунковий середній тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" у розмірі 294,40 грн. за 1000 м3;

- середньозважений тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 361,80 грн. за 1000 м3;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для споживачів, власні газопроводи яких безпосередньо підключені до магістральних газопроводів, у розмірі 615,10 грн. за 1000 м3;

- середньозважений тариф на постачання природного газу у розмірі 90,30 грн. за 1000 м3", – повідомили в "Нафтогазі".

Нагадаємо, з 1 квітня в Україні різко зросли тарифи ЖКГ.

НБУ 9 квітня трохи підняв курс долара

На сьогодні, 9 квітня, НБУ встановив такі курси основних іноземних валют до гривні:

1 долар США – 23,51 грн;

1 євро – 25,23 грн;

10 російський рублів – 4,35 грн.

Таким чином, курс долара в порівнянні з п'ятничними значеннями знизився на 1 коп. (історичний максимум – 30,01 грн/дол). Курс євро зріс на 4 коп. Курс рубля став вище на 11 коп.