Підсумки тижня: Грецький дефолт може налякати українських кредиторів, а гроші від США – корупціонерів

Верховна Рада на цьому тижні не працювала. І правильно зробила, бо на Україні в останні дні працювали греки, американці і один грузин.

РАДА СПЕЦІ НЕ РАДА. Ртутний градусник для народних депутатів важливіше політичного. Уряд веде відчайдушні переговори, щоб уникнути дефолту, західні партнери чекають від України реформи Конституції, а виборчі комісії – закону, за яким проводити місцеві вибори. Все це, звичайно, важливо, але на термометрах – 30 градусів спеки. І, глянувши на прогнози, парламент вирішив на цьому тижні "не паритися" і позачергову сесію не проводити.

Правда, спочатку таке бажання було. І президент натякав, що пора б уже провести хоча б одне голосування по децентралізації, і прем'єр пояснював, що для чергового траншу МВФ потрібна ще пара законів. Тому рада правлячої коаліції у вівторок все-таки зібрався, і навіть у майже повному складі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але, зібравшись, згадали, що за законом про місцеві вибори "Самопоміч" ніяк не може порозумітися з "Батьківщиною", і обидві вони разом – з "Народним фронтом". Що проект Конституції, звичайно, приймати треба, але багатьох бентежать аж надто широкі повноваження для президента. І що закони для МВФ, безумовно, потрібні, але там же зняття пільг з агропрому, а перед виборами фермери навряд чи такий "подарунок" оцінять позитивно.

Але найголовніше – ртутний термометр. Підрахувавши кількість тих, хто готовий у 30-градусну спеку прибути із закордонних виборчих округів, рада коаліції вирішив, що позачергову сесію збирати не варто. Тим більше бюджетні гроші економити треба: адже якщо двом сотням депутатів оплатити прибуття з Канар, Мальдів або Таїланду, то доведеться ще якусь соціальну пільгу скасувати. Так що хай краще з'їжджаються за свій рахунок до наступного вівторка.

Тим більше що про Конституцію вже майже домовилися, закон про вибори теж ще має шанс на погодження, а з законами для МВФ щось можна буде придумати. Але найголовніше – на вихідних очікується похолодання. Так що наступний тиждень у парламенті обіцяє бути продуктивним.

А ТО БУДЕ, ЯК У АФІНАХ. Спека зараз і в Греції, де більшість місцевих жителів на референдумі проголосувало проти жорсткого пакету антисоціальних заходів, на якому наполягає Євросоюз. Таке їх рішення означає дефолт і практично зі стовідсотковою ймовірністю – вихід Греції з єврозони.

Втім, що буде у греків, – євро або драхма, – стосується тільки тих депутатів, які у вільний від тяжких буднів час їздять вчитися демократії в район Акрополя. Нас же цікавить те, що, як не дивно, антиєвропейські прагнення греків зіграли для українського Мінфіну хорошу службу на переговорах з кредиторами і МВФ.

У Наталії Яресько тепер з'явився аргумент: не домовитеся з нами – отримаєте другу Грецію. Правда, що таке "друга Греція", поки ще не дуже ясно, потрібно пара місяців, щоб світовий фінансовий світ зрозумів, чим загрожує йому грецький саботаж. Але ця пара місяців у нас якраз є: влітку Україні потрібно виплатити лише один невеликий боржок у розмірі $10 млн, а серйозні виплати чекають тільки наприкінці вересня, і до цього часу можна торгуватися. Причому не так вже мала ймовірність, що наш аргумент спрацює. Особливо якщо греки гарненько зіпсують репутацію євро і підуть у вільне плавання, показавши кредиторам який-небудь нехороший жест. Тоді й наші кредитори зможуть зрозуміти, що подібний жест – це все-таки гірше, ніж повернення Україною боргів, нехай навіть і урізаних на третину.

БАКС ВИРІШУЄ ВСЕ. Найприємніша новина тижня надійшла не з Афін, а з Одеси. Михайло Саакашвілі, який освоївся на головному українському курорті, вирішив перетворити його в другу Грузію: тепер всі співробітники Одеської обладміністрації будуть отримувати зарплату з посольства США. Нарешті збулося пророцтво одеситів Ільфа і Петрова, висловлене в легендарній фразі "Закордон нам допоможе". У шкурних інтересах американців тут не звинуватиш – дуже сумнівно, що у Держдепу є особливі геополітичні плани на Одеську область. Швидше у них є політичні плани на Саакашвілі, якому вирішили надати допомогу в боротьбі з корупцією, щоб висунути його в ряд політиків загальноукраїнського рівня. Але збудуться ці плани чи ні, ще питання, а Одесі, можна сказати, пощастило. Все-таки ніхто ще не придумав кращого засобу боротьби з корупцією, ніж долари. Правда, Штатам доведеться розщедритися, бо $300 на чиновника, якими вони побороли корупцію в Грузії, для Одеси – пара походів в нічний клуб в Аркадії.

Але в будь-якому випадку це приємно – як-не-як, а хоч якісь інвестиції в нашу країну. Правда, прикро, що американці стурбовані тільки Одесою. Було б непогано, щоб хтось зустрівся з послом США і пояснив, що корупція у нас присутня і в інших містах, і було б непогано підгодовувати доларами всі обладміністрації... До речі, в Одесі, мабуть, злякалися сміливих заяв губернатора і вчора поспішили запевнити, що США доплачувати чиновникам не буде, бо це суперечить законам України.

Київ пише бюджет-2016 і шукає гроші

На минулому тижні Мінекономрозвитку спрогнозувало, як житиме країна в найближчі чотири роки. Згідно зі сценарієм, курс долара в 2016-му становитиме 25,2 грн, а в 2019-му може зрости до 27,5 грн. Інфляція, вважають у Кабміні, стабілізується – з 14% до 5%. І, нарешті, влада обіцяє, що середня зарплата зросте: якщо в 2016-му заробляти будемо 4857 грн, що на 815 грн більше, ніж у цьому, то через 4 роки очікуємо 6867 грн. У Кабміні кажуть, що ці макропараметри ляжуть в основу Бюджету-2016, який представлять у вересні.

Тим часом Київ активізував переговори про реструктуризацію боргів на суму $8-15 млрд з метою отримання 2-го траншу МВФ. За словами Наталії Яресько, вже 13 липня може бути відома формула перегляду позики. "Ця невизначеність впливає на долар, який за тиждень подорожчав на готівковому ринку – до 22,3-23,6 грн. Повернути курс в русло 21-22 грн може ясність з МВФ та інвестиції, як наприклад, фінансування Єврокомісії на 600 млн євро", – сказав нам голова Украналітцентру Олександр Охріменко.