Підсумки переговорів у Мінську: коли "четвірка" узгодить "Дорожню карту" і що буде в документі

Перша після піврічної перерви зустріч глав МЗС "нормандської четвірки" в Берліні стала радше декларативною, ніж результативною. До згоди по тексту "Дорожньої карти" сторони так і не прийшли – у кожного був свій набір аргументів і "дорожніх карт". РФ, як завжди, наполягає на першочерговому виконанні Києвом політичної частини домовленостей, а про свою, безпекову частину зобов'язань, забуває.

Більш того, в чорнових варіантах "Дорожньої карти" першим пунктом Кремль закріплював за Україною зобов'язання припинити бойові дії на Донбасі, а зараз намагається легітимізувати бойовиків. Україна, зрозуміло, наполягає на тому, щоб спочатку підтримувані РФ бойовики припинили стріляти, РФ вивела свої формування і техніку і віддала контроль над кордоном.

А ось Францію і Німеччину, схоже, українське питання мало цікавить. По-перше, вся увага в Парижі і Берліні прикута до майбутніх там виборів. По-друге, глава німецького МЗС до початку зустрічі в Мінську прямо заявив, що має намір обговорити зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим загострення ситуації в Сирії. Франція, тим часом, скликала термінове засідання Ради безпеки ООН з аналогічного питання. Тому, навіть якщо проект "Дорожньої карти" незабаром і узгодять, його виконання може затягнутись, поки Європа не відійде від виборчої лихоманки.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Дорожня карта" повинна стати покроковим планом реалізації кожного пункту перших і других "Мінських угод" з чіткими часовими рамками і відповідальними за її виконання чи невиконання сторонами. Документ, за словами Петра Порошенка, буде складатися з трьох блоків: безпечного (повинен бути виконаний першим), гуманітарного і політичного (який включає так звану "формулу Штайнмаєра).

"Дорожню карту" повинні були узгодити ще на зустрічі лідерів "нормандської четвірки" 19 жовтня в Берліні. Але тоді глави держав доручили завершити розробку документа глав МЗС "четвірки" і презентувати його на зустріч до кінця листопада.

Досить довго переговори на рівні міністрів не підтверджували, а глава російського МЗС Сергій Лавров і зовсім говорив, що в них немає сенсу. Навіть українські депутати в бесідах Сегодня.иа" з упевненістю говорили, що зустрічі міністрів "четвірки" в листопаді не буде. "Так, вона переноситься. В даному випадку дуже багато термінів переноситься через досить динамічно мінливу ситуацію в світі. Українська сторона представила список пропозицій щодо наповнення "Дорожньої карти", але невідомо, чи влаштує він російську сторону", – говорив "Сегодня.иа" заступник Ар'єв.

Але після телефонних переговорів Петра Порошенка з Ангелою Меркель порядок денний змінився, і сторони домовилися про зустріч 29 листопада, а пізніше визначилися і з місцем. Переговори вирішили провести в Мінську в "Президент-Готелі". Свої вимоги українська сторона озвучила ще до старту переговорів за закритими дверима.

"Ну, ви зрозуміли. Київ-Мінськ. На зустріч міністрів закордонних справ у "нормандському форматі". Будемо наполягати на нашому варіанті "Дорожньої карти": безпека, гуманітарний блок (звільнення всіх заручників) – і тільки потім політичний", – написала у своєму Facebook представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер ВР Ірина Геращенко.

Про свої очікування від зустрічі в Мінську, виступаючи на Форумі міжнародної політики в Берліні сьогодні вранці, заявив і глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр. "Мінські домовленості не були вирішенням конфлікту, але вони стали тим, що не дало розгорітися конфлікту пожежею по всій Україні. З цим переконанням я лечу в Мінськ". Але потім глава німецького МЗС додав, що, користуючись нагодою, обговорить з Лавровим і ескалацію конфлікту в Сирії, – заявив він.

Вальтер Штайнмаєр. Фото: AFP

Переговори віч-на-віч стартували ближче до вечора і тривали трохи більше трьох годин. Але відчутних результатів вони не принесли. Сторони так і не змогли узгодити проект "Дорожньої карти" і подальшу роботу домовилися продовжити в рамках Тристоронньої контактної групи, не озвучивши дату наступної можливої зустрічі. Хоча буквально тиждень тому джерела в Адміністрації президента говорили "Сегодня.иа", що "вже є загальний зведений варіант "Дорожньої карти", де враховані пропозиції всіх сторін".

"Дорожня карта" – це документ, який встановлює послідовність дій, терміни їх виконання та відповідальних. Ті "дорожні карти", які були оприлюднені на початку цього року, в різних форматах РФ передбачала скасування АТО, як пункту номер один "Дорожньої карти". Крім того, проблемним є розуміння, що є поліцейська місія ОБСЄ. РФ вважає, що це, насамперед, спостережна місія, нечисленна, озброєна легкою зброєю. Тоді як Україна у поліцейській місії передбачає перехідний транзитний формат безпеки, який би дав можливість фактично закріпити юрисдикцію України через третю сторону. Тому що правоохоронна система, якої сьогодні не існує на окремих територіях Донецької і Луганської областей, може бути частково підмінена поліцейською місією, яка буде мати значну чисельність, важке озброєння і широкий мандат", – сказала "Сегодня.иа" представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ольга Айвазовська.

Дійсно, як показали результати переговорів, російська сторона проти розгортання на Донбасі збройної місії ОБСЄ. "Такої необхідності не існує, ніяких воєнізованих місій ані ОБСЄ, ані якої-небудь іншої структури, про що періодично говорять у Києві, не буде, ніхто про них не думає", – заявив Сергій Лавров після переговорів "четвірки" додавши, що сьогоднішня зустріч не привела ні до яких проривів.

Сергій Лавров. Фото: AFP

За словами глави українського МЗС Павла Клімкіна, ніяких проривів не було через позицію Росії, яка з допомогою "Дорожньої карти" намагається легітимізувати своїх бойовиків на Донбасі. "Дискусія щодо логіки "Дорожньої карти", на жаль, була досить короткою, оскільки російська сторона не погоджується на ключові пріоритети. У нас залишається фундаментальна різниця в баченні цієї "Дорожньої карти". Російська сторона хоче просто легітимізувати свій протекторат або колонію на Донбасі, не здійснюючи кроків з передачі контролю на окупованому Донбасі міжнародному співтовариству, ОБСЄ, не здійснюючи кроків з поліпшення безпеки", – заявив він.

Павло Клімкін. Фото: AFP

Не дала російська сторона і гарантій допуску Міжнародного комітету Червоного Хреста до окупованих територій. Але є ймовірність, що до новорічних свят звільнять українських заручників. На сьогодні "ОРДЛО" підтвердили утримання у себе 57 осіб. "Також Клімкін підняв питання безпеки на КПВВ (за словами Павла Клімкіна, тільки за жовтень пункти пропуску на лінії розмежування обстрілювалися бойовиками 317 разів – Авт.). Досі, з березня не відкрито пункт "Золоте", і це неприпустимо. Клімкін запросив міністрів Німеччини і Франції відвідати "Золоте", можливо тоді РФ дасть вказівку ОРЛО відкрити цей пункт. Також велику увагу було приділено темі водопостачання. На сьогодні українська сторона має заборгованість за поставлену на окуповану територію воду 277 млн грн. А за воду потрібно платити, і тому ми вимагаємо, щоб РФ дала відмашку, щоб окуповані ними території почали платити за поставлену воду", – написала Ірина Геращенко у своєму Facebook за результатами переговорів.