Дар`я Нинько
Україну з дводенним візитом відвідав генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг. Він разом з президентом Петром Порошенком відкрив спільні навчання Україна-НАТО з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій "Україна-2015" на Яворівському полігоні в Львівській області. Також Столтенберг взяв участь у засіданні РНБО з питань реформування сектору безпеки і оборони, де сторони підписали Дорожню карту програми Партнерства зі стратегічних комунікацій між РНБО України та Міжнародним секретаріатом НАТО.
Програма партнерства спрямована на здійснення комплексної підтримки України у сфері стратегічних комунікацій, зокрема протидії російській пропаганді і інформуванні громадськості про події в Україні.
Візит Столтенберга в Україні носить символічне значення, вважає співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
"Це досить символічний візит. Це досить серйозний сигнал як Україні про те, що Україна є партнером і НАТО є партнером України. Це досить серйозний сигнал, який надсилається Росії про те, то НАТО залишається з Україною", – сказав експерт.
Більше того, як зазначає політолог Володимир Фесенко, приїзд генсека НАТО говорить про те, що Україна стає спеціальним, особливим партнером альянсу. Втім, експерт зазначає, що це не офіційний статус, а знак особливого ставлення до України з боку НАТО.
"НАТО таким чином компенсує неможливість прийняття України до свого складу зараз... Але натомість вони розвивають з нами таке співробітництво, якого немає з іншими країнами, які не є членами НАТО", – сказав Фесенко.
Співпраця з НАТО
Як заявив в ході візиту генсек НАТО, між Україною та альянсом в різних сферах існує широкий спектр співробітництва. За його словами, НАТО буде думати про можливості його розширення, в тому числі і у сфері відновлення українських військово-морських сил.
"На сьогоднішній день у нас встановлено співпрацю у сфері командування і контролю, логістики, кібербезпеки, розмінування. Але мій головний меседж полягає в тому, що ми надаємо практичну підтримку Україні і будемо продовжувати це робити, і мій візит до Києва сьогодні – це вираження нашого бажання продовжувати і розвивати наше гарне практичне співробітництво з Україною", – підкреслив Столтенберг.
Основною метою його візиту стало обговорення питань координації зусиль України та НАТО для протидії російській пропаганді, військово-технічне співробітництво і питання обміну розвідданими, а також питання подальшого поглиблення співпраці України і НАТО.
"Як ви знаєте, є 5 цільових фондів НАТО, які включають в себе і кіберзахист, і медичне забезпечення, й інші. Це та підтримка, яка має велике значення для вас. І українські відповідні оборонні структури, як-то Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій, інші агентства дадуть можливість Україні ефективно захищати себе, використовуючи нові можливості, які надають цільові фонди", – заявив генсек Альянсу.
Крім того, як повідомив президент Петро Порошенко, очікується, що стратегія зближення України і НАТО на найближчі роки буде визначена на саміті НАТО у Варшаві в липні 2016 року.
Як зазначає Олексій Мельник, те, що, незважаючи на російську агресію, шантаж з боку Кремля про нібито погрози розширення НАТО і його втручання у внутрішні справи України, НАТО не тільки не обмежило співпрацю з Україною, але і його не розвиває і – це досить сильний сигнал, що альянс визнає суверенне право України на вибір своїх зовнішніх партнерів і зовнішньополітичного курсу.
Крім того, з генеральним секретарем НАТО обговорювалася і тема військового конфлікту на Донбасі. На думку Столтенберга, виконання Мінських домовленостей є єдиним шляхом врегулювання ситуації на Донбасі.
"Ми підтримуємо вашу незалежність і вашу територіальну цілісність, підтримуємо повне виконання Мінських домовленостей, оскільки це єдиний шлях виходу з поточної кризи", – сказав він.
Більше того, генсек НАТО заявив, що триваюче припинення вогню на сході України дає надію на відведення важкої техніки і військ, які незаконно перебувають на території України, і закликав Росію відвести всі війська з Донбасу і повною мірою виконати Мінські угоди.
Курс на зближення і вступ до альянсу
За словами президента Порошенка, підтримка українцями вступу країни в НАТО зростає і зараз вже перевищує 60%. При тому, що ще два роки тому євроатлантичну інтеграцію підтримували 16% українців, а рік тому – 50%.
Президент зазначив, що таке зростання підтримки громадянами вступу України в НАТО стало наслідком дій Російської Федерації проти України.
"Ніхто інший, окрім як сама Росія, своїми агресивними діями переконливо довела корисність цієї організації, необхідність її зміцнення і подальшого розширення. Альтернативи немає", – сказав він в ході розширеного засідання Ради національної безпеки і оборони України.
Більше того, президент зазначив, що проголошена попередньою владою України політика позаблокового статусу держави була злочинною по відношенню до державних інтересів України.
Незважаючи на те, що в кінці 2014 року Верховна Рада підтримала президентський законопроект про відмову України від позаблокового статусу, питання членства України в НАТО вирішуватиметься на загальнонаціональному референдумі, запевняє Порошенко.
"Коли ми створимо всі умови через реформування країни для відповідності України критеріям для членства в НАТО, мною буде прийнято рішення про проведення всенародного референдуму, і таким чином буде зафіксована воля українського народу", – сказав він.
Як заявив сьогодні прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, найкоротший шлях до вступу в НАТО для України полягає у реформуванні Збройних сил і приведенні їх до стандартів альянсу.
"Ми розуміємо, що питання членства України в НАТО стоїть на порядку денному українського народу. Це дуже необхідно для України, але вимагає спільного єдиного і узгодженого рішення країн-членів альянсу. Іншими словами, на це потрібен час. Для того щоб цей процес прискорити, нам треба посилити співпрацю і привести українські Збройні сили в повну відповідність з критеріями і стандартами НАТО. І це найкоротший шлях для того, щоб Україна стала членом НАТО", – сказав він.
Тим часом, в НАТО зазначають, що позиція Альянсу залишається незмінною: Україна має право на вступ, коли Київ висловить бажання вступати і виконає необхідні умови.
Зате Росія вимагає "гарантій невступу України в НАТО". Більш того, раніше міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров заявив, що російська агресія проти України пов'язана з розширенням НАТО.
"У сучасному світі відносини повинні будуватися, ґрунтуючись на діалозі та обліку взаємних інтересів. Думаю, якби ті ж принципи сприймалися західними партнерами, не було б конфронтації з просуванням НАТО до російських кордонів, не було б української кризи", – сказав Сергій Лавров.
Таку позицію Росії політолог Володимир Фесенко називає лише приводом для виправдання агресії. Під час Революції Гідності і після неї Україна не робила активних кроком для зближення з альянсом, зазначив він.
"Ніяких дій відносно НАТО Україна ні в кінці лютого, ані в березні не робила. Точно так само і НАТО не вчиняла жодних дій по відношенню до України", – сказав він, – "зближення України з НАТО – це відповідь на російську агресію".
Що відбувається зараз
"Україна виконує документ, який називається Річна національна програма (РНП). Цінність цієї Річної національної програми в тому, що вона є складовою так званого плану дій щодо членства в НАТО. У РНП є п'ять головних розділів, оборонні або військові питання – це тільки один з розділів. А інші стосуються економіки, правосуддя, розвитку політичної системи та один специфічний – безпека захисту інформації", – розповів співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Він зазначив, що базовий документ, за яким Україна працює багато років, можна розвивати, але він є основним комплексним планом реформування України як країни для того, щоб досягти стандартів НАТО. При цьому, стандарти НАТО стосуються не тільки стандартів у військовій сфері. Йдеться про більш універсальні стандарти демократичної правової держави та ринкової економіки.
Більше того, а рамках РНП країна сама бере на себе обов'язки їх виконує для того, щоб потенційно в майбутньому можна було заявляти, що вона за всіма параметрами відповідає критеріям членства в НАТО. Альянс, у свою чергу, може надавати консультативну, фінансову та експертну допомогу, але не вимагати виконання.
"На цьому етапі я думаю, що передчасно говорити про будь-які часові перспективи набуття Україною повноправного членства. Те, що зараз виглядає найбільш реалістичним і доцільним – це досягнення такого рівня співпраці з НАТО, як у Фінляндії чи Швеції, які, формально залишаючись поза блоком НАТО мають справжній статус особливого партнера", – вважає Мельник.
У разі необхідності, наприклад, участі у спільних операціях, у цих країн досягнуто практично повного рівня сумісності з силами НАТО, внаслідок чого не буде труднощів, наприклад, із засобами зв'язку, боєприпасами або тактикою, пояснив експерт. На його думку, це саме та модель, до якої повинна прагнути Україна, паралельно будучи готовою до формалізації відносин з НАТО тоді, коли будуть сприятливими внутрішньо- і зовнішньополітичні умови, зазначив він.
"Членство в НАТО не повинно бути самоціллю. Набагато важливіший цей процес зближення з НАТО", – сказав він.
З такою точкою зору згоден і політолог Володимир Фесенко. На думку експерта, швидше за все, можливо дещо інший розвиток співробітництва між Україною та НАТО, при якому Україна не є формальним членом НАТО, але, при цьому, за рівнем взаємодії з альянсом, вона, де-факто, буде його членом.
Крім того, для України набагато важливіше досягти того рівня, коли вона зможе сказати, що є повноправним членом західного європейського співтовариства і, відповідно, бере на себе принаймні моральні зобов'язання прийти на допомогу комусь у разі агресії і висловить декларацію про те, що і вона очікує цієї допомоги, зазначив Олексій Мельник.
А для подальшої формалізації відносин з альянсом важливо зберегти і підтримувати громадську думку щодо доцільності такого кроку, а також працювати з регіональними відмінностями на півдні та сході України, де жителі менш оптимістичні з цього приводу, додав Мельник.
Крім того, експерт зазначив, що рішення в НАТО приймаються консенсусом, тому до того моменту, коли Україна теоретично зможе подати заявку на членство в НАТО, всі 28 країн-членів повинні її підтримати.
"Головний критерій в цьому, крім технічних, це те, що має бути у них повна впевненість у тому, що прийняття до своїх лав, в свій елітний клуб ще одного члена підвищить безпеку альянсу, а не, навпаки, завдасть йому шкоди. На сьогоднішній день, Україна перебуває де-факто в стані конфлікту з Росією і ні про який вступ, напевно, не варто говорити, бо негайно ця війна перетворюється на війну між Росією і військово-політичним блоком НАТО", – підкреслив Мельник.
"НАТО не воюватиме за нас зараз і НАТО не хоче воювати з Росією. Для нас важливо інше – щоб нам і ця організація, і країни, що входять до її складу, особливо такі країни як США, Великобританія, Канада, надавали підтримку в реорганізації нашої армії, постачанні її зброєю, підвищенні її боєздатності. Тоді ми й самі буде в змозі дати відсіч російській агресії", – вважає політолог Фесенко.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми