Як повертати Донбас: чиновники і бізнесмени – про реінтеграцію і проблеми регіону

Днями в Києві пройшли відразу два круглих столи – в Українському кризовому медіацентрі і в Торгово-промисловій палаті, присвячені реінтеграції неконтрольованих українських територій і бізнесу в зоні АТО. Йшлося про політичні, економічні та соціальні проблеми, які зараз підвішені в повітрі. "Сегодня" розбиралася, як пропонують вирішувати проблему.

ПОВЕРНЕННЯ. Експерти і політики налаштовані на плавне поступове повернення Донбасу в Україні та відновлення зв'язків з населенням. "Я залишаюся прихильником планової і, напевно, довготривалої реінтеграції цих територій (непідконтрольних Україні. – Авт.) до складу країни, – каже екс-учасник Тристоронньої контактної групи Мінських угод Роман Безсмертний. Однак оптимізму в термінах він не відчуває, додаючи: – І якщо нинішнє покоління не здатне повернути ці території, це зробить наступне". Інші учасники обговорення впевнені, що час грає проти України і діяти потрібно зараз. "У разі реального припинення вогню, я підтримую відновлення неформальних, неофіційних соціально-економічних зв'язків, в тому числі і торгівлі", – заявляє політолог Володимир Фесенко. Адже сьогодні поділ став годівницею для ділків, які наживаються на війні. На думку експерта, реінтеграція вирішить проблеми з хабарами і контрабандою при перетині умовної межі.

Але головне питання – люди, які живуть там. "Чим довше ці так звані "республіки" будуть не в складі України, тим менше у людей буде бажання повернутися до її складу, тому що відчуження – воно вже існує – буде закріплюватися і посилюватися, ми звикнемо порізно, – попереджає Фесенко. – І якщо ми відмовляємося від такого Донбасу, російська сторона скаже: навіщо вам Крим?". Ті українці, які вимушено залишаються на Донбасі, не визнаючи "республіки", сподіваються на повернення в Україну, але з місяцями конфлікту ці надії вичерпуються. З усіх боків звучить потужна пропаганда, а інформація з України практично не надходить.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Подібну думку підтримують і інші експерти. "Ми, в першу чергу, повинні воювати не за території, а за людей, – каже керівник "Фабрики думки "Донбас" Дмитро Ткаченко. – Через п'ять років нам вже не буде кого повертати".

ПРОБЛЕМИ БІЗНЕСУ. В ході круглого столу в ТПП України учасники обговорювали неврегульованість ведення бізнесу в зоні АТО. Наприклад, великі мережі магазинів досі платять податки за розграбовані і знищені об'єкти, які за фактом їм уже не належать. Дрібні і середні підприємці, які не встигли вивезти обладнання, позбулися своїх активів. "Я працював до червня 2014 року, потім зрозумів, що майбутнього на цих територіях немає, – розповідає луганський підприємець Олексій Колпаков. – У жовтні 2014 мені подзвонили звідти, сказали: ми у вас на підприємстві, воно "націоналізоване", але ви вкрали важливі вузли. Уявляєте? Сам у себе вкрав! У підсумку все вивезли – частину на металобрухт, частину продали через оголошення".

Великий бізнес на непідконтрольній території ще складніший: на відміну від дрібних і середніх підприємців, вивезти свої активи в інші регіони України вони не можуть. У той же час, фізично перебуваючи "на тій стороні", великі компанії керуються нашими законами і активно платять податки в український бюджет, незважаючи на величезний збиток від бойових дій.

Зокрема, мова йде про енергетичні підприємства: теплоелектростанції, вугільні шахти і компанії, що передають електроенергію. В результаті бойових дій лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пристрої – постійно руйнуються, і їх необхідно оперативно відновлювати. Крім того, саме на непідконтрольних територіях розташовані всі вітчизняні шахти, які видобувають антрацитове вугілля (на ньому працює половина українських ТЕС). З наближенням зими питання стабільних поставок палива – першочергове. "У нашій компанії працює 8 підприємств на неконтрольованих територіях, – розповідає керівник департаменту з правового забезпечення генерації "ДТЕК Енерго" Ігор Венцель. – Є ряд проблем. По-перше, це інфраструктура, яка повинна забезпечувати вивезення антрацитового вугілля з шахт, розташованих в Донбасі, на ТЕС. Перш за все це відновлення залізничних колій – великі вузли, наприклад, Микитівка-Майорське і Авдіївка – зруйновані. Причому затягування цих рішень загрожує зривом опалювального сезону. У нас було більше 1000 випадків екстреного відновлення інфраструктури, але всі підприємства функціонують, 35 тисяч людей забезпечені роботою".

Глава "Укрзалізниці" Войцех Бальчун обіцяє, що ці питання будуть вирішені в першу чергу: "Всі проблеми, які пов'язані зі сходом України і з нашою діяльністю, для нас є пріоритетними. Ми контролюємо всі питання, що стосуються перевезення вугілля. Ми розраховуємо прискорити ремонтні роботи на лінії Микитівка-Майорське".

Величезний блок питань бізнесу в зоні АТО – соціальні питання. Це пошук способу видачі лікарняних листів, листів непрацездатності у зв'язку з вагітністю.

Основна проблема в тому, що єдиного закону про бізнес в зоні АТО немає. "Є хаос, коли немає чітких правил ведення бізнесу, а це грунт для зловживання, – впевнена президент Донецької торгово-промислової палати Ельвіра Севостьяненко. – Яскравий приклад: фізособи, які втратили бізнес на НКТ і позбулися джерела доходів, переїхали на мирну територію України, зареєструвалися і їм нарахували штрафи і пеню за весь період "роботи" там! За несплату, прострочення сплати податків! Така ж ситуація з бюджетними установами. Ми пропонуємо розглянути питання про скасування штрафів і пені, а можливо, і звільнення від податків".

Законодавці готові допомагати. В ході круглого столу прийняли рішення зібрати всі пропозиції та розглянути їх більш детально в складі робочої групи, куди увійдуть представники ДФС, СБУ, Кабміну і Верховної Ради. Крім того, все буде зведено до законопроекту, який обіцяють підготувати найближчим часом. "Повинні бути готові рішення, які представлять підприємцям як керівництво до дії, – вважає нардеп Наталія Веселова. – Сьогодні прозвучала ідея про створення недержавного комітету, куди увійде ТПП, уряд, бізнес. Проблеми будуть акумулюватися і почнуть вироблятися алгоритми рішень". Що стосується відновлення інфраструктури, каже Веселова, це можливо поки тільки на підконтрольних Україні територіях, і процес вже йде.