Мільярди Януковича витратять на оборону, а за пиятику на фронті покарають за всією суворістю. За що голосувала сьогодні Верховна Рада

Передостанній на цьому тижні робочий день в українських парламентаріїв видався на рідкість багатим на законотворчість, – в основному військової та кримінальної тематики.

З економікою не особливо виходило: підготовлений Міністерством економічного розвитку документ, що збільшує число держпідприємств, які можна буде продавати приватним власникам, у пух і прах рознесли буквально всі фракції, від президентського до Опозиційного блоку, повернувши авторам на доопрацювання.

ПРИВАТИЗАЦІЯ. За словами Абромавічуса, "необхідно змінити систему держвласності і допустити (іноземних) інвесторів". Підготовлений його відомством законопроект "Про перелік об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації" (№1567) в рази – з 1478-ми до 551-го скорочував число "недоторканних" структур і виробництв. "Укрзалізниця", "Укрспирт", "Укрпошта", об'єкти атомної енергетики, військові підприємства – все це можна було виставити на продаж.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Посипалася критика з усіх боків – і від коаліції, і від опозиції. "Дбайливий господар під час кризи не продає", – зауважив лідер "Самопомочі" Олег Березюк. "Краще розробіть закони про підтримку тих підприємств, які є", – обурився нардеп від Опозиційного блоку Олександр Вілкул, нагадавши, що, скажімо, таке стратегічне підприємство як дніпропетровський "Південмаш" змушене вже кілька місяців не платити своїм працівникам зарплату.

Але найбільше обурювалися мажоритарники-"свободівці", які вийшли до трибуни і заблокували її, на всякий випадок разом з міністром Абромавічусом. Гість із Євросоюзу, який за місяць ще явно не встиг звикнути до фарб місцевого політичного життя, з побоюванням поглядав на парламентаріїв, котрі оточили його, і лише після кількох пропозицій спікера Володимира Гройсмана ретирувався в урядову ложу, похмуро озирнувшись наостанок на блокуючих.

У підсумку, після тривалих суперечок і нетривалої перерви, законопроект був повернутий авторам на доопрацювання.

МОБІЛІЗАЦІЯ. Підтримали депутати президентський указ про новий етап часткової мобілізації українців. Підписаний напередодні Главою держави Петром Порошенком, він передбачає 210 діб – і три хвилі – призову, який охопить всі регіони країни, окрім окупованого Криму. Економіка повинна бути приведена в режим "повної готовності" для фронтових потреб.

Представляючи документ, секретар РНБО Олександр Турчинов зазначив, що як і раніше з боку Росії існує небезпека "відновлення широкомасштабних бойових дій, наслідком якої стане повномасштабна континентальна війна". За інформацією Радбезу, біля українських кордонів зосереджено понад 50 тисяч російських солдатів і офіцерів, з 300 танками, більш, ніж 750-ма артилерійськими установками та системами залпового вогню і майже чотирма сотнями машин бойової авіації.

Саме тому, і через необхідність ротації, тих, хто потрапив на фронт під час попередніх трьох мобілізаційних хвиль, і було прийнято, за словами Турчинова, рішення про новий призов. Секретар РНБО кілька разів запевнив, що кожен, хто потрапить на фронт, буде на 100% забезпечений усім необхідним, і відповідним чином навчений. Всі колишні помилки, за словами Турчинова, військове командування врахувало.

До речі, одягнути камуфляж і взяти в руки автомат, можливо, доведеться і самим народним депутатам. Чинний нині імунітет від призову обіцяють скасувати: як повідомив журналістам Сергій Пашинський з "Народного фронту", відповідний законопроект вже підготовлений і ось-ось буде внесений до парламенту для ухвалення. В Опозиційному блоці, у свою чергу, закликали відправити на передову також всіх чиновників президентської адміністрації і Кабінету міністрів.

Паралельно з оголошенням мобілізації прийняли і депутатський законопроект "Про вдосконалення проходження військової служби і соціальні гарантії військовослужбовцям" (№1525). Його ключова новела – збільшення призовного віку строкової служби з 25-ти до 27-ми років. Причому, ті українці, які вже встигли отримати диплом про вищу освіту, відслужать рік, а строковики, які університетів не закінчували, – півтора.
При цьому від строкової служби будуть звільнені молоді кандидати і доктори наук, сільські вчителі. Для тих, хто піде на контрактну службу, обіцяють зберегти і робоче місце, і середню зарплату; поширюється ця норма також на студентів всіх форм навчання. До речі, контракт можна буде укладати не на 5 років, а на термін від року до п'яти років.

ПИЯТИКА І ДИСБАТ. Одночасно із соціальними гарантіями, депутати посилили покарання за злочини і правопорушення на фронті. Причому розбиратися із солдатами і офіцерами, котрі провинилися, зможуть їхні безпосередні командири. Більше того, в бойовій обстановці, "якщо інакше не можна припинити злочинні діяння", їм дозволено застосовувати зброю.

"Крім того, законопроектом передбачається введення адміністративної відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень (нова глава 13-б Кодексу України про адміністративні правопорушення). Зокрема, вводиться відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника), недбале ставлення до військової служби, порушення правил несення бойового чергування, порушення правил несення прикордонної служби, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями. Право складати адміністративні протоколи будуть командири", – йдеться у пояснювальній записці.

Нарешті, законопроект вносить зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, які дозволять за правопорушення відправляти в дисциплінарні батальйони і мобілізованих на Донбас, і тих, що відправилися туди за контрактом – якщо ті скоїли злочин.

ГРОШІ ЯНУКОВИЧА. Отримала свій розвиток і історія з можливістю заочного суду над екс-президентом Віктором Януковичем і його найближчими соратниками, які втекли з України. Депутати дозволили заочно судити осіб, оголошених у міжнародний розшук, у тому числі, котрі переховуються на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу.

Як уточнив у процесі обговорення закону його автор Антон Геращенко, після того як екс-президент Віктор Янукович та інші його соратники, які оголошені в міжнародний розшук, а їхні заарештовані рахунки будуть конфісковані на користь держави, до бюджету потраплять $3,7 млрд і 6 млрд гривень. "Це ті гроші, які підуть на посилення обороноздатності країни", – сказав він.

Проект закону "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо неминучості покарання осіб, які переховуються від правосуддя, на тимчасово окупованій території України, або в проведенні контртерористичних операцій" (1767) був сьогодні перед перервою внесений групою нардепів на чолі з радником міністра внутрішніх справ Антоном Геращенком.

Законопроект вносить поправки в Кримінально-процесуальний кодекс і дозволяє застосування так званого спеціального (простіше кажучи – заочного) кримінального провадження стосовно осіб, які перебувають "на тимчасово окупованій території або в зоні здійснення АТО".

"Ухилення від явки за викликом слідчого, прокурора або судовий виклик слідчого, судді, суду (неприбуття на виклик без поважних причин більше двох разів) підозрюваним, обвинуваченим, які перебувають на тимчасово окупованій території України, і оголошення його в розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим законом", – йдеться у тексті законопроекту.

При цьому, як підкреслюють автори, згідно із законом "спеціальне попереднє розслідування і спеціальний судовий розгляд здійснюватиметься виключно для осіб, оголошених у міжнародний розшук і мають міжнародний ордер на арешт".

Нагадаємо, що раніше сьогодні Рада вже розглядала законопроект, що містив аналогічну норму, однак він також передбачав поширення "спеціальної конфіскації" (фактично – будь-якого майна людини) на всі статті КК.

Депутати були обурені проектом, який, у разі прийняття, міг би спричинити тотальний переділ власності, і повернули його на доопрацювання в Кабмін. А через кілька годин самі розробили свою ініціативу виключно щодо тих, хто оголошений у розшук Інтерполом і в тому числі, ховається на тимчасово окупованих територіях.

ЩО ЩЕ. Паралельно з війною і великою політикою, прийняла Рада і кілька соціальних ініціатив. Так, зокрема, парламентарії підтримали урядову ініціативу, що дозволяє зберегти переселенцям з Донбасу свої робочі місця. Без збереження зарплати, але з можливістю повернутися на ту ж посаду, коли настане мир.

Також депутати спростили збір документів для оформлення допомоги на дитину, дали батькам дітей-інвалідів можливість отримати додаткові відпустки і зобов'язали всі фінансові організації на спеціальному порталі оприлюднити всю важливу інформацію – про акціонерів, наглядову раду, звіти про діяльність і т. д. У Кабміні впевнені – це не тільки сприятиме більшій прозорості фінансової системи, але і дасть можливість отримати від ЄС черговий транш у лютому, бо такою була їхня вимога.