Як допомогти Україні, яка не входить до НАТО, – це питання стане лейтмотивом саміту у Великобританії. Одним з найголовніших в історії – саме так його охарактеризував генеральний секретар альянсу Андерс фог Расмуссен. Питання захисту Європи від російської агресії стає першим на порядку денному.
Учасників саміту НАТО в місті Ньюпорт зустрінуть протестами. Противники нарощування військової могутності вже розбили тут наметовий табір. Кажуть: бояться посилення конфронтації між Заходом і Росією.
"Ідея створення додаткових військ у Європі позбавлена сенсу. Це розпалить полум'я війни в самій Україні", – упевнений віце-президент руху "Зупиніть військову коаліцію" Кріс Найнхем.
Навпаки, наростити сили НАТО в Європі хочуть країни Балтії. Адже Володимир Путін неодноразово говорив про право захищати етнічних росіян, яких у Литві, Латвії та Естонії – предостатньо.
"Як минулого тижня підкреслив Євросоюз, мова йде про російську агресію. ЄС і США готові робити подальші кроки, щоб відповісти на поведінку Росії", – заявив президент Естонії Тоомас Хендрік.
Влада Естонії просить розмістити на її території військову базу Альянсу. Крім того, Прибалтика виступає за розірвання акту між НАТО і Росією, який обмежує число військових і техніки на східних кордонах Об'єднання.
"Ми не говоримо, що в країні потрібно розмістити десятки тисяч військових. Мета інша. Нам потрібна чітка і видима присутність сил НАТО в країні", – заявив прем'єр-міністр Естонії Таави Рийвас.
Створення мобільних бригад, збільшення витрат країн-членів НАТО, зближення з нейтральними Швецією і Фінляндією – все це обговорять на саміті. Торкнуться також і теми допомоги – в тому числі, і військово-технічної – Україні, яка членом НАТО не є. Але Київ на підтримку все таки розраховує.
"НАТО має надати Україні спеціальний статус особливого партнера №1. Сполучені Штати Америки, сподіваємося, нададуть статус ключового союзника США", – заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.
Український прем'єр обіцяє розробити нову військову доктрину країни, в якій Росію чітко визначать як агресора. Цей же статус Москви визнає і американський лідер Барак Обама. За його словами, агресію Кремль намагається представити як гуманітарну місію.
"Ми підтримували партнерство з Україною більше 20 років. Українські силовики брали участь в операціях НАТО на Балканах і в Афганістані. Сьогодні Україні потрібно більше, ніж просто слова. НАТО має чітко визначити, як допомогти цій країні зміцнити сили оборони", – заявив президент США Барак Обама.
Тим часом Росія, яку не запросили на саміт у зв'язку з подіями на Донбасі, вже переглядає військову доктрину. І навіть визначила головних супротивників.
"До наших кордонів впритул наближаються бази США і НАТО. Ці глобальні зміни і виклики, на мій погляд, повинні бути чітко відображені в уточненій Військовій доктрині. На мій погляд, наш головний супротивник – це США і Північноатлантичний блок", – заявив координатор управління інспекторів міністерства оборони Росії Юрій Якубов.
У новій доктрині знайшлося місце і для статусу Криму. Мовляв, це російська територія, а значить, озброєна спроба повернути буде розглядатися як напад на Росію. Чим саміт НАТО відповість на ці загрози – стане відомо вже у четвер.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" за 03.09.2014 о 19:00.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми