Напередодні мінської зустрічі і нової угоди по Донбасу: чого домагається Україна

Сьогодні о 15:00 у Мінську має відбутися засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на сході України. Очікується, що на зустрічі може бути підписана угода про взаємне відвід з лінії зіткнення важких видів озброєнь калібром менше 100 мм. Про це повідомила прес-секретар представника України у Групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

"Йтиметься про всі питання виконання Мінського протоколу. Перед цим відбудеться зустріч учасників всіх чотирьох робочих підгруп – по безпеці, економічним, політичним і гуманітарних питань. Засідання вперше пройде під головуванням нового представника ОБСЄ в Тристоронньої контактній групі Мартіна Сайдік", – написала вона в Facebook.

Як повідомив заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг, мінська контактна група з безпеки зробила план з розгляду відводу озброєння менше 100 міліметрів, проте сторони ще не зробили останніх кроків для підписання.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Після року бойових дій і триваючою загостреної ситуації на Донбасі влада все більше утверджуються в позиції, що військового розв'язання для конфлікту немає. Так, 4 липня президент України Петро Порошенко в черговий раз заявив, що наполягає на пріоритетності політичного врегулювання конфлікту на Донбасі. "Усвідомлюючи ціну питання, я наполягав, наполягаю і буду наполягати на пріоритетності політичного врегулювання. Безумовно, ми – за мир. Але не за мир за всяку ціну. Ми не здамо ні клаптика української землі", – заявив він.

Саме до мирного врегулювання конфлікту шляхом переговорів ще рік тому закликав український бізнесмен Ринат Ахметов: "Іншої дороги немає. І згадаєте мої слова – все одно все закінчиться переговорами і все закінчиться миром. Тільки скажіть мені, будь ласка, хто поверне матерям їхніх дітей, хто поверне дружинам їхніх чоловіків, хто поверне дітям їхніх батьків?! Я не хочу, щоб труни з Донбасу поверталися в Західну Україну, я не хочу, щоб труни поверталися в центральну Україну, в інші регіони нашої країни. Я не хочу, щоб люди гинули на Донбасі . Тому я завжди закликав, закликаю і буду всіх закликати до миру", – заявляв у липні 2014-го Ринат Ахметов в ексклюзивному інтерв'ю "Событиям недели".

Сьогодні ця теза знаходить все більше підтримки і в Україні, і на міжнародному рівні. "Клубок насильства намотується, і чим більше жертв, тим складніше буде його розплутати. Тому мені б дуже хотілося, щоб світ був досягнутий шляхом переговорів. Я б сідала хоч з чортом лисим за один стіл", – заявила директор українського управління Amnesty International Тетяна Мазур в інтерв'ю "Українській правді" 6 липня 2015-го. На її думку, Україна повинна зробити все для того, щоб уникнути жертв в зоні конфлікту і зберегти людські життя. "Зараз в України є безпрецедентна підтримка світової спільноти – і моральна, і матеріальна, і експертна. Для того, щоб її не втратити, Україна повинна вести себе у цьому конфлікті дуже гідно. Якщо протистоїть нам сторона порушує права людини, це не привід для наших військових порушувати", – сказала Тетяна Мазур.

Тривалі переговори на різних рівнях, включаючи і засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську – свідчення того, що саме за мирне вирішення конфлікту виступають міжнародні партнери України.

Підписання угоди – від слів до справ

У випадку, якщо угода буде підписана, українські військові готові почати відведення відповідних озброєнь. "Ми впевнені в своїх силах, і ми готові виконати будь-який наказ", – заявив Сегодня.ua представник штабу військових Дмитро Гуцуляк.

Спікер Адміністрації президента України з питань військової операції Андрій Лисенко сказав Сегодня.ua, що українська сторона вітає всі кроки, в тому числі і домовленості щодо відведення озброєнь калібром менше 100 мм, які ведуть до стабілізації та завершенню конфлікту на Донбасі, але до цього часу не виконані основні умови Мінських угод.

"Перше, це припинення вогню, яке продовжується і до сьогодні. Друге, не виконані вимоги щодо відведення бойовиками важких озброєнь калібром понад 100 мм. Також не стався повноцінний обмін полоненими", – сказав він.

У той же час, за словами Лисенка, українська сторона піде назустріч і буде працювати над планом дій, який приведе до завершення конфлікту.

При цьому в штабі військової операції підкреслюють, що Україна повністю відвела все важке озброєння, в той час як бойовики практично щодня обстрілюють українські позиції.

"Ми бачимо, що вони не виконують і постійно порушують мінські домовленості. Використовують і гармати калібром 152 мм, і 120-мм міномети і 122-мм артилерію і проводять артилерійські та мінометні обстріли українських позицій майже по всій лінії зіткнення", – сказав Дмитро Гуцуляк.

У такій ситуації, на думку координатора групи "Інформаційний Спротив" Дмитра Тимчука, Україні потрібні гарантії виконання угод противником. "Якщо ми відведемо озброєння менше 100 мм, то не буде чим відповідати (на атаки бойовиків, – ред.). Поки у нас немає механізму отримання гарантій від протилежної сторони і того, щоб ми бачили, що вони відповідально виконують свою частину домовленостей, в цих умовах не можна говорити про розвиток мінських угод", – сказав він.

Політолог Володимир Фесенко також вважає, що для вирішення конфлікту необхідно забезпечити повне виконання домовленостей. "Проблема не в тому, що можуть підписати, а проблема в тому, як це буде виконуватися. Підписані мінські угоди. Підписано відповідну угоду про відвід важких озброєнь. І що? Ми бачимо, що вони не виконуються в повному обсязі", – сказав він.

Що далі

У штабі військової операції заявляють, що сподіваються на мирне вирішення конфлікту. Але напруженість у регіоні не спадає. "Якщо збережуться такі гарячі точки, як Донецький аеропорт, постійна зона напруги біля Попасної і під Луганськом, то нічого принципово не зміниться. Є ризик локальної ескалації, як це було під Мар'їнкою", – зазначив політолог Володимир Фесенко. На його думку, ситуація може бути дестабілізована і через проведення бойовиками без узгодження з Києвом місцевих виборів. "І тоді потрібен буде або Мінськ-3, або щось нове", – сказав політолог.

А тим часом на Донбасі продовжують гинути як українські військові, так і мирні жителі. На початку червня заступник генерального секретаря ООН Джеффрі, повідомив, що з початку конфлікту загинуло близько 6400 осіб, а після підписання Мінських угод – близько 400.

В Адміністрації президента не змогли привести точну цифру втрат серед українських військових з лютого. "Це більше сотні, так точно", – сказав Андрій Лисенко.

Як відомо, перші мінські угоди були укладені у вересні минулого року. 12 лютого поточного року в Мінську знову відбулися переговори про врегулювання кризи на Донбасі за участю президента України Петра Порошенка, президента Франції Франсуа Олланда, канцлера ФРН Ангели Меркель і президента РФ Володимира Путіна. За підсумками переговорів затверджено комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей. Крім того, прийнята декларація лідерів України, Франції Німеччини і РФ в підтримку цих заходів.

Серед іншого, домовленості, досягнуті "нормандською четвіркою", передбачали повне припинення вогню на сході України, а також відведення всіх важких озброєнь з української території. Крім того, передбачено обмін і звільнення всіх заручників, у тому числі Надії Савченко та Олега Сенцова.