У Мінську сьогодні вперше цього року зібралися представники Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія та ОБСЄ). На переговорах політикам вдалося домовитися про введення режиму тиші в зоні боїв, а також про обмін 50 полонених з обох сторін. Про те, як пройшли Мінські переговори, з'ясовував сайт "Сегодня.ua".
Напередодні переговорів у Мінську
Наприкінці минулого року президент Росії Володимир Путін замінив свого представника на переговорах у Мінську. Місце дипломата Азамата Кульмухаметова 26 грудня зайняв політик Борис Гризлов. Представник України в Мінську, екс-президент Леонід Кучма, заявляв про те, що призначення Гризлова – це підвищення рівня представництва Росії в Тристоронній контактній групі. "Це право президента Російської Федерації. Я добре знайомий з Борисом Гризловим. Моя думка щодо його призначення – це підвищення рівня представництва Росії в Тристоронньої контактній групі", – цитує Кучму його прес-секретар Дарка Оліфер.
11 грудня Борис Гризлов прибув з офіційним візитом до Києва для того, щоб зустрітися з Кучмою і українським президентом Петром Порошенком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про що Гризлов домовився з Путіним
Переговори Порошенка і Гризлова проходили за "закритими дверима". Проте, як повідомляють деякі ЗМІ, посилаючись на власні джерела, представник РФ у черговий раз озвучив у Києві позицію Путіна – Україна повинна провести Конституційні зміни, надати "особливий статус" Донбасу і провести вибори.
Як повідомило російське видання "Газета.Ru", посилаючись на власні джерела, напередодні візиту Гризлова до Києва була скасована таємна поїздка міністрів т.зв. "ДНР" і "ЛНР" до Москви.
Результати переговорів: черговий "режим тиші" і обмін полоненими
Як повідомляє МЗС Білорусі, засідання Контактної групи в Мінську відбулося за участю представників т.зв. "ДНР / ЛНР". Українська делегація вилетіла до Мінська рівно о 10.49. А вже о 13.30 учасники переговорів зібралися в столиці Білорусі.
Проходит встреча Трехсторонней Контактной Группы с участием представителей отдельных р-ов Донецкой и Луганской обл. pic.twitter.com/ERJZ4wYjAq
— МИД Беларуси (@BelarusMID) 13 января 2016Борис Гризлов виступив з ініціативою в черговий раз оголосити "режим тиші". Позицію представника РФ підтримала і українська делегація. Крім того, вдалося домовитися і про частковий обмін полоненими – 50 на 50. У першу чергу, додому повернуть поранених, важко хворих і жінок.
"Міжнародні гуманітарні організації, зокрема, Міжнародний Комітет Червоного Хреста повинні бути допущені до ув'язнених, які перебувають у місцях позбавлення волі на непідконтрольній Україні частині Донбасу. Також МКЧХ має бути допущений до українських громадян, які незаконно утримуються в окремих районах Донецької та Луганської областей. Представники окремих районів Донецької та Луганської областей неодноразово обіцяли це зробити, але поки не виконали своїх зобов'язань", – повідомила Дарка Оліфер про результати переговорів Контактної групи.
Також у Мінську обговорили вибори на Донбасі, які, згідно з Мінськими угодами, повинні пройти за українським законодавством. У той же час, як повідомляють російські ЗМІ, представник т.зв. "республік" вимагають, щоб українські партії до виборів на Донбасі не допускали.
"Кучма дуже жорстко поставив питання доступу МКЧХ в тюрми на окупованих територіях. Активізується процес розмінування ключових певних 12 інфраструктурних об'єктів. Ми сьогодні дуже жорстко відстоювали нашу позицію – Мінські угоди повинні бути виконані. Безпека, гуманітарний АСПЕКТ- це ключове", – прокоментувала на своїй сторінці в соцмережі результати переговорів уповноважений президента з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко.
"Активізується процес розмінування ключових певних 12 інфраструктурних об'єктів. Ми сьогодні дуже жорстко відстоювали нашу позицію – Мінські угоди повинні бути виконані. Безпека, гуманітарний АСПЕКТ- це ключове", – повідомила Геращенко.
Яких рішень чекати від Мінських домовленостей цього року
Згідно з Мінськими угодами, Україна повинна прийняти зміни Конституції в частині "особливого статусу" окремій території Донбасу. Крім того, цього року на територіях т.зв. "республік" проведуть вибори, а Україна візьме на себе зобов'язання відновлювати зруйновану інфраструктуру Донбасу. Крім цього, в результаті змін до Конституції, на окремих територіях Донецької та Луганської області місцева влада отримає розширені права, а російська мова буде захищатися на законодавчому рівні.
Після проведення виборів Україна відновить повний контроль над україно-російським кордоном.
Зараз одна з головних вимог української сторони в Мінську – звільнення всіх військовополонених (шостий пункт угод). У той же час бойовики вимагають виконати п'ятий пункт угоди – оголосити амністію всім прихильникам т.зв. "республік", які не вчинили тяжких злочинів.
"Повинен бути виконаний пункт Мінських угод про звільнення заручників, яких на сьогодні 139 --утримуються у бойовиків. Їх катують, до них не допускають місію Червоного Хреста. А амністія повинна прийматися – як у всіх країнах, де відбувалися такі процеси – після остаточного припинення вогню, а не коли конфлікт триває, тому що це безкарність. І має бути чіткий поділ злочинів та осіб, на тих, хто не потрапляє під жодну амністію", – написала Ірина Геращенко.
На сьогодні в списку зниклих безвісти на Донбасі, зібраному міжвідомчою групою при СБУ, знаходяться 762 людини. 413 зниклих – цивільні особи. За час своєї роботи учасники Тристоронньої групи до єдиного рішення так і не дійшли.
Зазначимо, за даними ООН, у період з 16 серпня по 15 листопада 2015 р., на Донбасі загинули 47 мирних громадян, ще 131 людина отримала поранення. При цьому, за підрахунками організації, всього з початку конфлікту на сході України загинули, щонайменше, 9 098 осіб, ще 20 732 – отримали поранення.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми