Політичні підсумки тижня: санкції проти Росії, кінець мобілізації і початок виборів

Незважаючи на початок передвиборної кампанії, головною новиною тижня для більшості українців стала зупинка мобілізації. При цьому дипломатичні бої навколо Донбасу за останні дні навіть посилилися, але краще ці бої, ніж ті, під час яких вбивають.

НАДІЇ КРАЇНИ І РИЗИКИ ВЛАДИ. Остання хвиля мобілізації закінчилася 17 серпня, і після цього протягом місяця суспільство перебувало в напруженні, оскільки залишалося неясним, чи оголосить влада нову хвилю. На цьому тижні президент публічно оголосив: мобілізація зупинена. Це ще не остаточне рішення – в теорії мобілізації можливі стільки часу, скільки йтимуть бойові дії, – але все-таки це певний переломний момент.

З одного боку, зупинка мобілізації може означати, що влада бачить шляхи завершення конфлікту на Донбасі (або хоча б його гарячої стадії). Різке ослаблення бойових дій та відсутність втрат після голосування 31 серпня по Конституції тому підтвердження.

З іншого боку, остання хвиля мобілізації показала її крайню непопулярність, що небезпечно для влади і напередодні виборів, і з точки зору надійності знову набирається в армію контингенту. Насильницька мобілізація (а добровольців вже майже не залишилося) може призвести до того, що мобілізовані повернуть зброю проти тих, хто мобілізує. Так що зупинка мобілізації для влади сьогодні – найкращий вихід.

САНКЦІЇ З ОГЛЯДКОЮ . Зупинивши мобілізацію, українське керівництво одночасно посилило дипломатичний тиск на Росію. На минулому тижні були введені в дію санкцій проти юридичних і фізичних осіб з РФ і сепаратистських "республік". Нев'їзними стали чиновники, журналісти, політологи та культурні діячі. Багатьом з них влаштували також фінансові санкції, але це, скоріше, декларативна міра, оскільки навряд чи навіть лідери сепаратистів тримають гроші в українських банках, не кажучи вже про Кобзона або Кадирова.

Куди небезпечніші фінансові санкції для юридичних осіб, в список яких потрапили "Аерофлот", "Трансаеро", два найбільші оператори лотерейного ринку і виробники антивірусів. Обмеження в їх діяльності можуть привести до переділів ринків і великих фінансових втрат, у тому числі для України (у разі, якщо "Аерофлот" припинить транзит через Київ).

До речі, економічні ризики України все-таки враховувалися при складанні списку санкцій: так, під них потрапила пара дрібних російських дочірніх банків, але в список не внесли "Сбербанк" і ВТБ, видавлювання яких з українського ринку може його обрушити.

ПІДКОП ПІД ЯЛТУ. Однак все це другорядне на фоні дипломатичного випаду Путіна. У вівторок він виступив з пропозицією переглянути всю міжнародну систему безпеки. "Потрібно провести повну інвентаризацію накопичених проблем і розбіжностей", – пояснив він.

У перекладі з дипломатичної це означає міжнародне визнання анексії Криму, незалежності Абхазії і Південної Осетії. Хоча з ходу здається, що на це ніхто не піде, в реальності ситуація не так проста.

Союзником Росії можуть виявитися Туреччина, яка жадає визнання Північного Кіпру, Іран, готовий взяти участь у розділі Іраку, Ізраїль, який чекає нових рішень по Близькому Сходу. А у них, у свою чергу, можуть знайтися впливові союзники, які в силу геополітичних інтересів будуть готові піти на перегляд Ялтинської (1945 року) і Гельсінської (1975 року) угод, що визначають нинішню систему кордонів у світі. Україну, природно, це задовольнити не може.

ФАВОРИТИ СТАРТУВАЛИ . Тим часом в Україні почалася справжня передвиборча кампанія. На минулому тижні з'їзди провели двоє фаворитів майбутніх місцевих виборів – Блок Петра Порошенка (він же – "Солідарність") і "Опозиційний блок".

У БПП це вже другий етап з'їзду, на якому визначили керівника передвиборного штабу (заступник голови фракції Ігор Кононенко) і виділили квоту в списках для представників "Народного фронту".

А у "Опозиційного блоку" пройшов тільки перший етап, на якому задекларовано участь партії у виборах. Дата другої частини з'їзду поки невідома. У партії пояснюють це тим, що до цих пір не вирішено питання про участь ОБ в харківських виборах, – і лише після того, як воно буде вирішене, стане ясно, з якою риторикою головні опозиціонери поведуть передвиборну кампанію.

Ще один фаворит – "Батьківщина" – з риторикою вже визначився. Причому, незважаючи на участь партії в коаліції, вона буде опозиційною: індексація і перегляд комунальних тарифів.

ТРАГЕДІЯ . Вчора стало відомо, що екс-нардеп від Партії Регіонів і екс-прес-секретар Віктора Януковича Ганна Герман втратила другу дитину. Вчора вночі у її 36-річного старшого сина Миколи стався інфаркт, коли він був за кермом. Лікарі його врятувати не встигли. Прощання, як розповіли нам друзі родини, відбудеться сьогодні.

Микола Герман (Коровіцин) в 2010 році був заступником голови МНС. У нього залишився шестирічний син Микола. Молодший син Ганни Герман, Роман, загинув в автокатастрофі в червні 2009 року в 17-річному віці.