Після чергових скандалів суддям обіцяють тести та перевірки від народу

У суддівському середовищі – новий скандал. Днями у глави Апеляційного суду Антона Чернушенка СБУ при обшуку будинку і робочого місця виявила 6500 доларів, якими він, за його власними словами, збирався сплатити... послуги стоматолога, а також талони на 14 500 літрів бензину, яких вистачило б, щоб проїхати 150 тис. км. Як сказав Чернушенко, він носив талони з собою, так як на них "красива картинка". Незабаром ГПУ має намір звернутися до Ради з проханням позбавити суддю недоторканності і дати дозвіл на його арешт. За словами експертів, це може бути як боротьба з корупцією, так і прагнення влади поставити в суд "свого" голову. У зв'язку з цим "Сегодня" з'ясувала, на якому етапі перебуває судова реформа. Поки обіцяного поновлення суддівського корпусу в Україні не сталося: до кінця місяця Вища рада юстиції, за словами президента Петра Порошенка, повинна схвалити звільнення близько 300 суддів, але поки рішення є тільки по 87.

АТЕСТАЦІЯ. Поштовхом для реформи системи повинен був стати прийнятий у лютому закон "Про забезпечення права на справедливий суд". Ним передбачається створення конкурсу для добору суддів та їх тотальна переатестація. Але остання ще не почалася: до кінця червня Вища кваліфікаційна комісія суддів повинна затвердити процедуру такої перевірки і почати оцінювати спочатку суддів Верховного суду, а пізніше – суддів апеляційної та першої інстанції, каже заступник голови АП Олексій Філатов.

ОЦІНКА СУДДІВ. На думку експертів, закон не особливо змінив щось. Приміром, він залишив за парламентом і президентом можливість призначати суддів, а в ідеалі їх участь в цьому питанні має бути зведено до нуля. Зараз можна відзначити три позитивних моменти: можливість відеозапису суду без дозволу судді, відкритий інтернет-реєстр всіх рішень і можливість громадськості оцінювати суддю за допомогою анкети, яка заповнюється в суді, говорить заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. Нещодавно в АП висловили також ідею залучити громадських активістів до спостереження та оцінювання якості суддівських рішень. На думку представника Робочої групи з питань правосуддя Руслана Сидоровича, такі люди повинні бути вихідцями з професійного середовища. А ось президента від прийняття кадрових рішень по суддях все-таки варто відсторонити, адже тільки так правосуддя може бути дійсно незалежним, вважає він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

КОНСТИТУЦІЯ. Зараз Робоча група з питань правосуддя продовжує розробляти зміни до Конституції і законам України в частині судової реформи. Серед озвучених ідей – виключення Ради з процесу призначення та звільнення суддів. Президента хочуть уповноважити призначати суддів за поданням Вищої ради юстиції. Причому відразу – безстроково (зараз він затверджує їх на 5 років, а Рада потім – безстроково. – Авт.). Планують також змінити і формулювання щодо звільнення судді – не за порушення присяги, а за вчинення дисциплінарного проступку, несумісного з роботою. "Тексту проекту поки немає. Він може бути затверджений Конституційною комісією до кінця липня", – говорить представник робочої групи Сергій Головатий.

"Закон можуть проголосувати восени"

Більшу частину питань по судовій системі робоча група вже розглянула, запевнив "Сегодня" нардеп і представник Робочої групи з питань правосуддя Леонід Ємець. При написанні тексту закону складність полягає в необхідності діяти в рамках коаліційної угоди, пояснює він. "Нам потрібен консенсус усіх політичних сил, – зазначив депутат. – Ми вже опрацювали питання юрисдикції судів, питання прокуратури та адвокатури, обговорили питання виконання судових рішень. Всі розділи в цілому розглянуті, залишилися спірні питання. Наприклад, чи повинні існувати Вищий господарський, Вищий адмінсуд. Такі питання розгляне Конституційна комісія". Проголосують закон не раніше вересня. На думку експертів, поки рано оцінювати шанси його ухвалення. "Закон може посилити владу президента і, природно, це викличе суперечки в парламенті", – сказав нам політолог Володимир Фесенко.