Президент підписав закон про судоустрій і статус суддів

Президент України Петро Порошенко підписав нову редакцію закону "Про судоустрій і статус суддів", завданням якого є імплементація оновлених конституційних принципів здійснення правосуддя для забезпечення незалежності та деполітизації судової влади, посилення її відповідальності перед суспільством, впровадження нових принципів формування суддівського корпусу, посилення ролі громадськості по контролю за чеснотою і етичністю представників суддівського корпусу та оптимізація системи судоустрою. Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Нагадаємо, 2 червня 2016 року Верховна Рада остаточно затвердила (прийняла в цілому) закон про внесення зміни до Конституції України щодо правосуддя. За закон проголосували 335 народних депутатів при необхідних 300 голосах для остаточного затвердження конституційних змін. У той же день Верховна Рада також прийняла нову редакцію закону про судоустрій і статус суддів, який повинен імплементувати конституційні зміни.

У законі "Про судоустрій і статус суддів" прописаний порядок відбору та призначення на посаду судді. Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) проводить кваліфікаційний іспит, перевірку кандидатів в рамках законодавства з протидії корупції, а також конкурс на заміщення вакантних посад судді. ВККС подає претендентів Вищій раді правосуддя, який приймає рішення про внесення кандидатур президенту України для призначення. Відповідно до закону, суддею апеляційного суду може бути особа, яка підтвердила професійну здатність за результатами кваліфікаційного оцінювання, зі стажем суддівської роботи 5 років, досвідом наукової роботи в сфері в права не менше 7 років, має досвід професійної діяльності адвоката або здійснював захист у кримінальному обвинуваченні не менше 7 років.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Тепер переводити суддів з одного суду в інший буде не президент, а Вища рада правосуддя, але призначати їх буде глава держави за поданням Вищої ради правосуддя.

Закон передбачає, що повноваження суддів, призначених терміном на 5 років до вступу в силу цього закону, припиняються з завершенням терміну, на який вони були призначені. Після завершення їх повноважень вони можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому цим законом.

Систему судоустрою складають місцеві, апеляційні суди і Верховний суд, який є найвищим судом у системі судоустрою. Для розгляду окремих категорій справ у системі діють вищі спеціалізовані суди – в Україні з'явиться Вищий спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності та Вищий спеціалізований антикорупційний суд.

В законі передбачено, що суд створюється і ліквідується законом. Законопроект про створення або ліквідації суду вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Крім цього, в ньому визначені види і склад місцевих судів, а також їх повноваження. Згідно з документом, місцевими загальними судами є окружні суди, місцевими господарськими – окружні господарські суди, місцевими адміністративними – відповідні окружні суди.

Відповідно до закону, апеляційні суди, які створюються в апеляційних округах, розглядають цивільні та кримінальні справи. Апеляційні господарські та адміністративні суди розглядають справи відповідних категорій. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Він також передбачає, що в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди, як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ. Такими судами є Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.

У складі Вищого спеціалізованого суду можуть утворюватися судові палати. В попередньою редакцією закону вищі спецсуди діяли в системі загальної юрисдикції, як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Верховний суд, відповідно до закону, буде здійснювати правосуддя, як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції.

До Верховного суду входить не більше 200 суддів, а в його складі діють Велика палата Верховного суду, касаційні адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний суди. У кожному касаційному суді створюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації судів.

Велика палата є постійно діючим колегіальним органом Верховного суду, до складу якого входить 21 суддя.

Закон передбачає створення громадської ради доброчесності в складі 20 членів, який буде сприяти Вищої кваліфікаційної комісії суддів у встановленні відповідності судді або кандидата на цю посаду критеріям професійної етики і доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Як і раніше, органами суддівського самоврядування будуть збори суддів, Рада суддів і з'їзд суддів.

Законом підвищуються посадові оклади суддів. Тепер базовий оклад судді місцевого суду складе 30 мінімальних заробітних плат, судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду – 50 мінімальних зарплат, Верховного Суду – 75 мінімальних зарплат. Крім того, до базового розміру окладу судді додатково будуть застосовуватися регіональні коефіцієнти. У законі також передбачені різного роду доплати.

Закон вступає в силу одночасно з законом про внесення змін до Конституції щодо правосуддя.

Протягом шести місяців після набуття нею чинності формується Верховний Суд, а протягом 12 місяців Вищі спецсуди – з питань інтелектуальної власності та антикорупційний.