Верховна Рада на пленарному засіданні у вівторок, 21 квітня за ініціативою Блоку Петра Порошенка відстрочила на два з половиною місяці вступ в силу закону "Про прокуратуру" – відповідний документ (№2665) був запропонований лідером БПП Юрієм Луценком і ще двома його колегами – нардепами Олександром Грановським і Сергієм Алексєєвим. На підтримку рішення висловилося 249 депутатів.
Таким чином, прийнятий минулої осені закон "Про прокуратуру", який повинен був набути чинності 25 квітня, реально запрацює лише після 15 липня.
Як розповідали "Сегодня.ua" народні депутати, суперечки навколо цього закону тривали весь день: він стояв на порядку з ранку, але його відсунули на вечір. У пропрезидентської блоці не захотіли забирати повноваження у Шокіна, визнають депутати, що викликало серйозний конфлікт всередині коаліції.
ЗАКОН. В момент прийняття закону про прокуратуру минулої осені його називали чи не найбільш прогресивним, нагадує нам один з лідерів опозиції, нардеп Олександр Вілкул. "Прийняли закон про прокуратуру, якому аплодувала вся Європа. Всі говорили, що це найбільш демократичний закон, який забирає у прокуратури ті функції, які були у неї ще зі старих, тоталітарних часів", – говорить він.
Зміни, і правда, пропонувалися вкрай істотні. Так, зокрема підтриманий нардепами в жовтні 2014 року і незабаром підписаний президентом Петром Порошенком закон повністю відміняв функції прокуратури з нагляду за додержанням і застосуванням законів ("загальний нагляд".)
Як підкреслювали тоді його автори, фактично органи прокуратури позбавлялися повноважень по безпосередньому втручанню в діяльність громадян, приватних підприємств і організацій поза сферою кримінального судочинства, зокрема права безперешкодного відвідування приміщень приватних суб'єктів господарювання, вимоги та вилучення у зазначених осіб документів, виклику та отримання пояснень тощо.
Ще одна ключова норма: створення нової трирівневої системи органів: Генеральна прокуратура України – регіональні прокуратури – місцеві прокуратури. При цьому пропонується ліквідувати спеціалізовані прокуратури (транспортні, військові, природоохоронні), а також міські чи районні у містах, районні або міжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно.
Нарешті, закон серйозно підвищував вимога до професійної підготовки майбутніх прокурорів (у тому числі, спеціальний кваліфікаційний іспит, з анонімним тестуванням і практичним завданням, а також необхідність мінімального стажу в галузі права не менше 2 років).
Не реформованою. Передбачалося, що запрацює новий закон "Про прокуратуру" рівно через півроку після його прийняття – саме такий термін був закладений в початковій редакції документа.
Однак з'ясувалося, що за цей час прокуратурою фактично не було проведено жодної підготовчої роботи для початку системних реформ, зокрема, для можливості змінити структуру. "Дуже шкода, що прокуратурою, у якої було шість місяців з моменту прийняття цього закону, щоб підготуватися до реформ, зроблено цього так і не було", – нарікає нардеп від "Батьківщини" Андрій Кожем'якін.
Як наполягають БПП – якщо закон запрацює зараз, то робота прокуратури фактично встане. Так, за словами лідера пропрезидентської політсили Юрія Луценка, якщо закон запрацює через 4 дні, то трапиться "правовий казус", і моментально повинні будуть зникнути міські та районні прокуратури, через що не можна буде садити ні вбивць, ні злодіїв.
"Якщо він (закон – Ред.) вступить 25 квітня в законну силу, буде розбалансована система державного управління. Скасувати нагляд – це добре. Але в наших умовах є певні проблеми – виконання закону з чиновницькою боку, не зовсім визначена роль адміністративної реформи. Як це буде працювати, коли залишається районний відділ міліції, суд, інші органи державної влади. Це хворобливі проблемні питання, які повинні бути врегульовані", – говорив раніше журналістам глава консультативної ради ГПУ Віталій Повх.
Нарешті, на масштабну прокурорську реформу банально немає грошей: реалізація його положень потребує значних витрат з державного бюджету (так, наприклад, за приблизними розрахунками на створення та забезпечення діяльності місцевих прокуратур знадобиться близько 40 мільйонів гривень), – зазначають автори законопроекту №2665.
РОЗБРАТ. У реальності ж конфлікт навколо законопроекту полягав у тому, що люди Порошенко у Верховній Раді фактично лобіювали збереження звичної прокурорської вертикалі – як зручно генпрокурору Віктору Шокіну – людині президента, – розповідає "Сегодня.ua" один з народних депутатів.
Коливання, за його словами, були в коаліції у "Самопомочі", а також у частини "Народного Фронту", говорить інший нардеп. Прямим текстом проти відстрочки реформи прокуратури виступив лідер Радикальної партії Олег Ляшко.
"Насправді вся справа в бажанні зберегти звичну жорстку вертикаль в ГПУ і небажання розлучатися з функціями нагляду, які цей закон передбачав забрати у прокуратури. Саме в цьому і полягає камінь спотикання і конфлікт, через який БПП вже не в перший раз намагався протиснути цей закон (про відстрочення змін роботи прокуратури)", – говорить "Сегодня.ua" один зі співрозмовників у Верховній Раді.
Нагадаємо, що 9 квітня депутати вже відмовилися відтермінувати реформу прокуратури, але тоді ініціатива була ще більш жорсткою – до 1 січня 2016 року.
"Великі фракції в парламенті намагаються "розмінятися". Одні не голосують за продовження повноважень прокуратури, за це інші не голосують за створення слідчої комісії з корупції в Кабміні", – зазначає, у свою чергу, Вілкул.
Втім, в БПП запевняли, що відстрочка минулорічного закону абсолютно не означає повної відмови від реформування прокуратури, навпаки, частина реформаторських положень "перекочувало" в також ініційований Юрієм Луценком законопроект №2667. "Це і є справжня реформа", – переконував колег нардеп.
Але в коаліції з цим моментально посперечалися, оголивши серйозний конфлікт всередині пропрезидентської більшості. В результаті Олег Ляшко заявив, що складає з себе повноваження координатора Ради коаліції у Верховній Раді, назвавши ситуацію "блефом і обманом".
"Фактично цей закон зберігає функції загального нагляду! І чомусь норма про те, що генпрокурор звітує перед Верховною Радою, замінюється на норму, що він лише "інформує". Незрозуміло, чому Рада сама себе принижує", – заявила з трибуни один з лідерів "Народного фронту" Вікторія Сюмар.
У підсумку Луценко був змушений зняти законопроект №2667, а Гройсман спробував залагодити внутрішньокоаліційний конфлікт, запропонувавши коаліції виробити новий документ.
ЩО ЩЕ? Поки ж не вщухали коаліційні пристрасті навколо прокурорського закону, депутати прийняли цілий ряд інших ініціатив. Так, зокрема, поповнився список тих українців, які звільнені від мобілізації – тепер до них належать і ті, хто опікується дітей-інвалідів.
Крім того, Верховна Рада прийняла постанову, в якій остаточно визначилася з датою початку російської агресії проти України – це 20 лютого 2014 року. Крім того, парламентарії знову звернулися до РФ з вимогою почати реально виконувати Мінські домовленості: негайно звільнити всіх заручників, вивести всіх своїх найманців з української території, відвести армію від кордону, а також "негайно повернути Україну АР Крим та Севастополь".
"У разі відмови Російської Федерації від припинення збройної агресії проти України Верховна Рада України закликає міжнародне співтовариство до посилення санкцій відносно РФ як держави-агресора і прискоренню надання Україні розширеної фінансової допомоги та поставок зброї, враховуючи, що протидіючи російської збройної агресії, Україна стала на захист об'єднаної демократичної Європи і всього вільного світу", – йдеться в тексті документа.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми