Раду чекає ударна робота після свят: закони під МВФ, новий генпрокурор і склад ЦВК

Сьогодні після двотижневих травневих свят народні обранці повертаються на роботу під купол. У планах парламентаріїв на найближчі два сесійні тижні призначити главу фракції БПП Юрія Луценка генеральним прокурором, попередньо змінивши під нього закон про прокуратуру, визначитися з долею членів ЦВК і прийняти більш 40 законів, необхідних для продовження співпраці з МВФ. А ось обіцяні поправки до Конституції в частині правосуддя, зміни в регламент Верховної Ради, які минулого тижня презентував спікер Андрій Парубій як реформу роботи парламенту, і скандальний закон про вибори на Донбасі Верховна Рада буде розглядати не раніше червня.

ГПУ І ЗАКОНИ ДЛЯ МВФ. З точним порядком денним роботи Верховної Ради, по крайней мере, на найближчий пленарний тиждень парламентарії визначаться сьогодні на Погоджувальній раді в 10 ранку. Але, що вже точно відомо, після невдалої спроби змінити закон про прокуратуру під Юрія Луценка 21 квітня, до цього питання парламентарії планують повернутися сьогодні на вечірньому засіданні. Правда, як розповіли Сегодня.ua деякі нардепи від БПП, все буде залежати від явки депутатів: якщо під куполом набереться 226 "за", Рада змінить закон про прокуратуру, президент в терміновому порядку його підпише і вже в четвер внесе до парламенту подання про призначення Юрія Луценка головою ГПУ. Якщо ж явка нардепів буде невисокою, "закон Луценко" винесуть на голосування в четвер, а його призначення главою ГПУ відбудеться на наступному тижні.

Як писав Сегодня.ua, попередньо не змінивши окремі норми закону про прокуратуру, Юрій Луценко не зможе претендувати на посаду генерального прокурора. Відповідно до нинішньої редакції ст.40 ч.3, главою ГПУ може стати людина з вищою юридичною освітою і мінімум 10-річним стажем роботи в органах прокуратури. У глави фракції БПП немає ні необхідного профільного юридичної освіти, ні стажу роботи в прокурорської системи. Щоб змінити ці норми, два нардепа від БПП Руслан Князевич і Сергій Алексєєв зареєстрували в Раді законопроект №4469. Вони пропонують переписати ст.40 ч.3: "кандидат на посаду генерального прокурора має вищу освіту (не обов'язково юридична – Авт.) і стаж роботи в галузі права або досвід роботи в законодавчому або правоохоронному органі не менше п'яти років".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Також законопроектом Князевича-Алексєєва пропонується відстрочити старт роботи органів прокурорського самоврядування на рік – до квітня 2017 року. Як писав Сегодня.ua, встигнути змінити закон про прокуратуру саме 21 квітня Рада хотіла до проведення Всеукраїнської конференції працівників прокуратури. "У вівторок, 26 квітня, запланована конференція прокурорів по створенню органів, які візьмуть на себе монопольне право призначення і зняття з посад в прокуратурі. Вже ніякої генпрокурор в середу (27 квітня – Авт.) Не зможе зняти свого заступника, або прокурора, або слідчого. Я готовий братися за найважчу роботу, але я ніколи не брався за декоративну роботу", – говорив глава фракції БПП в кулуарах Ради 21 квітня.

Але це лише одна сторона медалі. За домовленостями з "Народним фронтом" в обмін на їхні голоси за Юрія Віталійовича "фронтовик" Дмитро Сторожук повинен отримати посаду заступника генпрокурора. А якщо не забрати у створеного 26 квітня на Конференції Ради прокурорів права рекомендувати генпрокурору його заступників, на посаді глави ГПУ Юрій Луценко не зможе призначити Дмитра Сторожука або будь-якої іншої людини і ризикує стати "весільним генералом" без повноважень.

Тому в інтересах Ради скоріше змінити закон про прокуратуру, щоб, як сказав сам Юрій Луценко, "прокурорська система не цементувала сама себе". Правда, тут є ще один не менш цікавий нюанс: призначення нового генерального прокурора і якнайшвидшого старту реформи прокуратури вимагають Штати. Раніше Сегодня.ua повідомляв, що під це офіційний Вашингтон "прив'язав" отримання Україною кредитних гарантій на $1 млрд. А пару тижнів тому Штати розширили список своїх рекомендацій: тепер від призначення нового генерального прокурора і реформи ГПУ залежить ще і черговий транш МВФ на $1,7 млрд, який повинен був "зайти" ще в жовтні минулого року.

"Максимум три місяці ми ще протягнемо без траншу, – повідомив Сегодня.ua один з замглави АП. – Подивіться, тільки за перший квартал 2016 року золотовалютні резерви країни зменшилися більш ніж на $500 млн. Якщо так триватиме і далі, країна зайде в стан технічного дефолту". За даними НБУ, за перший квартал цього року золотовалютні резерви України дійсно зменшилися на 4,4%, або на $578 млн. Але, за даними регулятора, сталося це через "платежі уряду з погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті".

Втім, багато в отриманні чергового траншу кредиту МВФ залежить і від парламенту. Так, раніше заступник голови АП Дмитро Шимків заявляв, що для продовження співпраці з Фондом до кінця травня Верховна Рада повинна прийняти 19 законопроектів. Пару днів тому перший віце-прем'єр Степан Кубів заявив уже про 41 законопроект. За його словами, всі вони передані в парламент. Вони стосуються сфери обороноздатності України, формування бюджетної політики та збалансованого бюджету, фінансового сектора і енергетичного блоку. Дедлайн для прийняття всіх цих законів – 18 травня – це останній день роботи місії МВФ в Україні, яка сьогодні прибуває до Києва.

ЦВК І КОНСТИТУЦІЯ. Також в планах парламентаріїв "розрубати гордіїв вузол" в суперечках і скандалах навколо Центральної виборчої комісії. Вся справа в тому, що семирічний термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК закінчився ще 1 червня 2014 року. Згідно із законом, їх повноваження припиняє і призначає нових Верховна Рада за поданням президента. Але два роки тому парламент вніс зміни до закону про Центральну виборчу комісію, продовживши термін повноважень 12 її членів, щоб провести дострокові президентські і парламентські вибори.

Правда, за півтора року після дострокової парламентської виборчої кампанії ні у парламентської корпусу, ні у президента не вистачило політичної волі змінити склад ЦВК: скандальні довибори на 205-му окрузі в липні минулого року завадили, то місцеві вибори в жовтні не дали цього зробити. Дедалі більше перезавантажити склад ЦВК вимагають представники громадянського суспільства, експерти та громадськість. На сайті АП навіть з'явилася відповідна петиція, яка набрала майже 5 тис. з 25 тис. необхідних підписів. Вимагають перезавантаження ЦВК ще й тому, що незабаром очікують рішення Ради і Центрвиборчкому про оголошення довиборів на п'яти звільнених мажоритарних округах:

1. №206 в Чернігові. На дострокових парламентських виборах восени 2014-го там переміг кандидат від БПП Владислав Атрошенко, який восени минулого року після місцевих виборів обраний мером Чернігова.
2. №27 в Дніпропетровську. На дострокових парламентських виборах восени 2014-го там переміг самовисуванець Борис Філатов, який восени минулого року після місцевих виборів обраний мером Дніпра.
3. №151 в Полтавській області. На дострокових парламентських виборах восени 2014-го там переміг "ударовец" Тарас Кутовий, якого 14 квітня Верховна Рада делегувала в Кабмін Гройсмана на пост міністра АПК.
4. №85 в Івано-Франківській області. На дострокових парламентських виборах восени 2014-го там переміг мер Калуша і кандидат від БПП Ігор Насалик, якого 14 квітня Верховна Рада делегувала в Кабмін Гройсмана на пост міністра енергетики.
5. №23 у Волинській області. Там на дострокових парламентських виборах восени 2014-го переміг покійний Ігор Єремєєв. Але по цьому округу ЦВК не призначає вибори, оскільки не отримала від Ради свідоцтво про смерть, якого в парламенті також немає.

На думку громадськості, перезавантажити Центрвиборчком потрібно, щоб гарантувати проведення чесних виборів в зазначених п'яти округах. Адже всі пам'ятають, як проходила кампанія на 205-му чернігівському окрузі в липні минулого року: один кандидат роздавав виборцям продуктові пайки, інший – гроші за голоси людей. І суди не побачили в їх діях складу злочину.

"Я говорив президенту, що це питання має бути вирішене невідкладно, так як він вже придбав великий суспільний резонанс. Він зі мною повністю погодився, сказав, що завершуються останні експертні консультації та в найближчий період він подасть, як це і передбачено законом, пропозиції про членах ЦВК до Верховної Ради", – заявив днями спікер парламенту Андрій Парубій. Голова ВР додав, що, на його думку, нинішнього глави ЦВК Охендовського в списку кандидатів, який президент повинен подати в Раду на цьому тижні, не буде.

За словами координатора Громадянської мережі "ОПОРА" Ольги Айвазовської, список кандидатів від усіх депутатських фракцій і груп вже сформований і знаходиться на розгляді президента. "Всього їх 30, хоча в кінці лютого, якщо мені не зраджує пам'ять, президент говорив про 48 кандидатур", – сказала Айвазовська. За її словами, в цьому списку є і її прізвище, хоча сама вона раніше відмовилася увійти до складу ЦВК.

А ось з реформою роботи Верховної Ради і поправками до Конституції в частині правосуддя парламентарії будуть визначатися в червні-липні. "У нас останнє пленарне засідання буде в липні, якщо я не помиляюся (15 липня – Авт.). 15 липня – це крайній термін, до якого ми повинні зробити все можливе, щоб цю реформу (судову – Авт.) завершити. Зараз робоча група готує законопроекти, які будуть прийняті перед внесенням змін до Основного закону в частині правосуддя і не дозволять окремим людям впливати на судову систему", – заявив Андрій Парубій.

Для прийняття поправок до Конституції в частині правосуддя в другому читанні потрібно 300 голосів, яких під куполом немає. За словами самого Парубія, це амбітне завдання (збір 300 голосів – Авт.), Виконати яке буде непросто. "Та й перешкодити цьому може розробка і прийняття закону про вибори на окупованому Донбасі. Цього від України вимагає і Кремль, і Франція з Німеччиною, не розуміючи, що вибори там під дулами автоматів проводити не можна. Все буде залежати від завтрашніх переговорів глав МЗС "нормандської четвірки" в Берліні. Якщо Захід і РФ в ультимативній формі вимагатимуть ухвалення закону про вибори, робота Ради може бути заблокована: скандал навколо виборів на Донбасі може відсунути на другий план прийняття важливих законів і поправок до Конституції в частині правосуддя в першу чергу", – сказав Сегодня.ua джерело в АП.

Куди простіше буде з внесенням поправок до закону про регламент Верховної Ради. Рекомендації щодо реформування роботи українського парламенту цілий рік напрацьовували наші депутати спільно з робочою групою ЄС на чолі з колишнім головою Європарламенту Петом Коксом. За словами заступника голови фракції БПП Олексія Гончаренка, рекомендації європейців і напрацьовані спільно з місією Кокса поправки в закон про регламент ще не пройшли профільні комітети. На все про все у парламентаріїв місяць, щоб уже в червні змінити роботу парламенту. Адже, за словами Парубія, по-новому Верховна Рада повинна запрацювати вже з вересня. Кількість пленарних тижнів планують збільшити з двох до трьох на місяць, а кількість пленарних днів на тижні – скоротити з чотирьох до двох, днями для голосування зробити лише вівторок і четвер, а замість години запитань до уряду по п'ятницях зробити тригодинні дебати по понеділках.

"Середовище буде повністю відведена для роботи в комітетах. А в кінці дня – нарада з головами комітетів, які давали б результати своїх напрацювань. У п'ятницю – Погоджувальна рада (який зараз проходить по понеділках – Авт.)", – зазначив спікер парламенту. А з завтрашнього дня вже точно запрацює система штрафів за прогули. Андрій Парубій підписав розпорядження, згідно з яким депутатів-прогульників будуть позбавляти зарплати за кожен прогуляний сесійний день.