Що принесе саміт НАТО світу і Україні: стримування Росії і звіт Порошенка

На полях саміту у Варшаві Петро Порошенко зустрінеться зі своїм американським колегою Бараком Обамою

У п'ятницю, 8 липня, в польській Варшаві стартує дводенний саміт НАТО, на який з'їдуться делегації 28 країн-учасниць, 26 країн-партнерів, представники ЄС, ООН і Світового банку. Очікують понад 2 тис. гостей і близько тисячі журналістів. Відомо, що країни-члени Альянсу ухвалять рішення про розміщення 4 батальйонів НАТО в Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Це такий "привіт" Росії і продовження політики стримування агресора. Але, разом з цим, вікно для діалогу Альянс залишає відкритим. Заінтригував напередодні саміту міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич, заявивши, що на саміті буде прийнято таке рішення, після якого Росія відступить з українських територій. Але суть рішення вирішили тримати в секреті до останнього.

Для України саміт стане по-справжньому знаковим. По-перше, заплановано засідання спеціальної комісії тільки для однієї України. По-друге, лідери країн-учасниць Альянсу підпишуть з керівництвом України додатковий пакет допомоги і схвалять новий Стратегічний оборонний бюлетень, який можна вважати аналогом Плану дій щодо членства. Хочуть почути лідери НАТО від Порошенка і звіт про виконання Мінських угод. Експерти натякають, що від України можуть вимагати прийняття закону про вибори на Донбасі. Зрозуміло, що ніяких виборів в найближчій перспективі на окупованих територіях не передбачається. Але Заходу символічне прийняття закону вкрай важливо: США, Франції і Німеччини, які перебувають у виборчому ажіотажі, потрібно пояснити своїм виборцям, чому санкції проти Росії варто зберігати.

Реклама

ЧОТИРИ БАТАЛЬЙОНИ. "Є кілька головних тем, на яких сфокусується саміт. Перша – це все, що пов'язано з питаннями безпеки. Коли мова йде про безпеку і колективного захисту, – це ключова відповідальність НАТО, щоб забезпечити надійне стримування, і будь-яка атака на союзника спустить курок повної відповіді за все Альянсу. Друга – забезпечення стабільності в сусідніх з Альянсом країнах. Це важливо для таких сусідів, як Україна, Молдова, Грузія. Ми з ними працюємо, допомагаємо модернізувати їх армію, проводити реформи оборонних інститутів і боротися з корупцією. Ідея полягає в тому, що якщо наші сусіди більш стабільні, то ми більш захищені", – анонсував генсек Альянсу Йенс Столтенберг.

Уже другий поспіль саміт НАТО (попередній був у Уельсі в 2014 році) проходить в умовах військової агресії Росії проти України після закінчення "холодної війни". Офіційні речники країн-членів НАТО не беруться говорити, що напад Росії на Україну реанімувала "холодну війну" або запустило її новий виток. Але, при цьому, Альянс офіційно припинив співпрацю з Росією і розгорнув серйозну кампанію по зміцненню Східних кордонів.

"НАТО фактично була напівмертвою організацією. Вона не знала, чому існувала, бюджети країн-учасниць були низькі, вони не знали, що хотіли, вони не знали, куди рухатися. Тому що ворога не було, яким колись був СРСР. Путін створив причину існування для НАТО. І тепер мобілізуються фіни, шведи, і говорять про можливе членство в НАТО. І Путін сам собі створив цей кошмар – кошмар у вигляді НАТО, який фактично був блефом. Такого кошмару не було, а тепер він стає реальністю", – говорив в інтерв'ю Сегодня.ua професор політології в Ратгерському університеті в Ньюарку (Нью-Джерсі) Олександр Мотиль.

Реклама

Глава представництва НАТО в Україні Олександр Вінніков згоден, що оборонні бюджети країн-членів Альянсу варто збільшувати до позначки 2% ВВП: "Але я не думаю, що НАТО не знав, навіщо існував, до російської агресії. І навіть після закінчення "холодної війни", коли багато ставили під сумнів необхідність існування НАТО, думаю, Альянс довів, що якщо він би не існував, то його потрібно було б створювати знову. Після агресивних дій з боку Росії багато союзників зрозуміли, що є ліміт урізання військових бюджетів. Є директива з 2% ВВП (які країни-члени повинні витрачати на оборонку – Авт.). На жаль, цю директиву виконували лише кілька країн-членів НАТО. Але за останні рік-два ми бачимо тренд виправлення".

Ще до саміту Альянс створив шість нових штаб-квартир в Польщі, Болгарії, Румунії та країнах Балтії. А за підсумками саміту у Варшаві країни-учасниці Альянсу ще раз підтвердять прихильність політиці стримування агресора і офіційно затвердять рішення про розгортання в Польщі та країнах Балтії чотирьох батальйонів. Поки незрозуміло, якою буде їхня чисельність. Експерти Альянсу називають цифри від 300 до 800 військовослужбовців в кожному батальйоні. Але, наприклад, міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич визнається, що потужностей одного такого батальйону Альянсу в Польщі не вистачить, щоб повністю відбити атаку. Але вистачить, щоб стримати агресора, поки на допомогу не прийдуть колективні сили оборони Альянсу.

Ще одним ключовим рішенням саміту, про який, чомусь, мало говорять, стане передача США командування своєю системою протиракетної оборони (ПРО) в Європі в Руки НАТО. "Це важкий технічний процес, і США, оскільки проект ПРО ще не завершений, будуть супроводжувати його. Система ПРО США в Європі не направлена проти Росії, а спрямована проти зростаючої загрози балістичної атаки з Півдня", – пояснив пару днів назад постпред США при НАТО Дуглас Льют.

Реклама

Систему ПРО в Європі можна без перебільшення назвати "страшним сном Росії". Її радари можуть фіксувати запуск балістичних ракет, визначати траєкторію польоту і знищити їх. У систему ПРО в Європі входять: база в Девеселу на півдні Румунії, радари в Туреччині і на кораблях ВМС Нідерландів, чотири американських есмінця з системами захисту від балістичних ракет, а також командний центр в Німеччині (який і дає команду на знищення ракет). Більш того, в травні в польському приморському місті Редзіково почалося будівництво ще однієї бази ПРО, де буде радар і пускова установка. Польська база замкне кільце системи в Європі, яку почали "будувати" понад 10 років тому. Саме про це на двосторонці в рамках саміту і поговорять президенти Польщі і Америки Анджей Дуда і Барак Обама.

Володимир Путін вже заявив, що Росія подумає, як "купірувати загрози, що виникають щодо безпеки РФ": "Останні події свідчать про те, що ситуація не стає кращою. На жаль, вона посилюється, маючи зараз на увазі введення в дію в Румунії радіолокаційної станції... Це не оборонні системи, це частина ядерного стратегічного потенціалу США, винесена на периферію". Відразу ж за цією заявою було рішення про розміщення в Калінінграді "Іскандерів". Адже від польської бази в Редзіково до Калінінграда всього 300 км.

У відповідь на "Іскандери" в НАТО кажуть, що їх дії з розгортання системи ПРО носять суто оборонний характер, повторюючи тезу, що Альянс не шукає конфронтації з Росією. "Але ми повинні гарантувати безпеку нашим людям. Саме тому ми зробили кроки по зміцненню колективної оборони і стримування. Ми неодноразово висловлювали стурбованість з приводу багатьох випадків мілітаризації в Калінінграді і в Криму. Ми не віримо, що такі дії призведуть до підвищення довіри між Росією і країнами НАТО", – підкреслює Олександр Вінніков.

ПІДТРИМКА БЕЗ ПДЧ. Для України черговий саміт НАТО в Польщі сказати що важливий – нічого не сказати. По-перше, в рамках саміту пройде засідання Комісії Україна-НАТО. І право проведення такої комісії, незважаючи на невдоволення деяких країн, "вибили" для себе лише ми одні з усіх 26 країн-партнерів Альянсу.

"Це ще раз підкреслює особливу увагу, яке НАТО приділяє Україні. Один з основних "продуктів", який Україна представить на цьому саміті, – Стратегічний оборонний бюлетень. Це перший подібний документ, який розроблявся у тісній співпраці з радниками НАТО. У цьому документі багато положень, які відображають стандарти та підходи НАТО до планування. Ключовим є також визначення пріоритетів, які вперше в такому вигляді з'явилися в цьому документі. І ці пріоритети будуть цікаві нашим партнерам НАТО. Тобто, це ті сфери, де вони можуть потенційно докласти зусиль в плані надання Україні допомоги на найближчі як мінімум 3-5 років", – пише в своєму блозі для Сегодня.ua співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

За словами заступника міністра оборони України Ігоря Долгова, новий Бюлетень можна вважати свого роду Планом дій щодо членства (ПДЧ). "В Україні для формування Збройних сил і приведення їх до стандартів НАТО, і для того, щоб зробити цей інструмент більш ефективним ми в повній мірі залучили експертів НАТО (до написання бюлетеня – Авт.). Тому абсолютно в ваших силах називати це ПДЧ. Для мене головним є результат. Коли ми побачимо повністю реформовані ЗСУ за стандартами НАТО, зі зміненою системою професійної освіти, зі зміненою системою кар'єрного зростання військовослужбовця, тоді ми побачимо, чи потрібно нам взагалі ПДЧ", – говорив Сегодня.ua Долгов.

Теза про ПДЧ для України почали активно розкручувати після саміту НАТО в Бухаресті в 2008 році. Мовляв, тоді ми не отримали перспективу членства, тому що "проти" виступили Франція і Німеччина за домовленостями з Росією. Але тут потрібно враховувати ще й думку народу. Якщо порівнювати дані соцопитувань Центру Разумкова, кількість прихильників вступу України в НАТО з 2008 року по сьогоднішній день зросла майже на 30%. У 2008 році напередодні Бухарестського саміту 55,5% українців були проти вступу до лав Альянсу ("за" висловилися лише 17,8%). Зараз же більше 43,9% українців підтримують інтеграцію в НАТО ("проти" – 38% опитаних). При такому рівні підтримки Україна вже може претендувати на членство в Північно-Атлантичному Альянсі. І, за словами Петра Порошенка, це рішення українці прийматимуть на референдумі. Але тільки після того, як українська армія буде повністю реформована за стандартами НАТО. І тільки після того, як ми офіційно подамо заявку на вступ. А поки, за словами голови представництва НАТО в Україні Олександра Віннікова, такої заявки від офіційного Києва не було. Та й в НАТО нас, судячи з усього, поки не чекають. Тому, за словами Олексія Мельника, Україна продовжує залишатися "буферною зоною між Росією і НАТО".

ПОРОШЕНКО-ОБАМА-МІНСЬК. На полях саміту у Варшаві Петро Порошенко зустрінеться зі своїм американським колегою Бараком Обамою. Поки незрозуміло, яким буде формат зустрічі: закрита від сторонніх очей двосторонка, або неформальне спілкування під час засідання Комісії Україна-НАТО.

За словами постпреда США при НАТО Дугласа Льюта, на Комісії Україна-НАТО, крім підписання розширеного пакета допомоги Україні, буде дві головні теми обговорення: "Ми хочемо почути від президента Порошенко про прогрес в плані політики і безпеки по реалізації Мінських угод, а також його звіт по ситуації в Україні".

Якщо з другим пунктом більш-менш все зрозуміло, оскільки напевно мова піде про прогрес проводяться в Україні реформ, то з "прогресом в плані реалізації Мінських угод" поки що покрите мороком. Адже, з одного боку, Україна б давно виконала свою частину Мінська, якби Росія вивела з Донбасу свої регулярні війська і найманців, а також віддала нам контроль над кордоном. Але Кремль не поспішає це робити, саботуючи виконання Угод.

Екс-посол США в Україні Стівен Пайфер пояснює, що лідери НАТО хочуть почути оцінку виконання Мінська саме з вуст Порошенко, і за цим нічого не стоїть. "Коли лідери НАТО зустрінуться з президентом Порошенко в Варшаві, перше питання, яке, без сумніву, буде обговорюватися, – статус імплементації Мінських угод. Більшість членів НАТО розуміють, що Москва зробила мало для виконання Угод – очевидно продовження боїв на лінії зіткнення і провал у відведенні важкого озброєння. Але лідери хочуть почути оцінку українського президента. Комісія Україна-НАТО пройде в рамках саміту, який прийме рішення по підтримці традиційних заходів стримування та оборонних можливостей Альянсу на його Східному фланзі, враховуючи стурбованість з приводу поведінки Росії", – сказав Сегодня.ua Пайфер.

З іншого боку, як уже писав Сегодня.ua, в Євросоюзі, особливо в Німеччині і Франції, всерйоз замислюються над частковим ослабленням санкцій проти Росії з січня 2017 року. Потрібно враховувати, що офіційні Париж і Берлін занурилися в виборчі кампанії президента і в Бундестаг. Оборотов там набирають партії, відкрито симпатизують Кремлю. А деякі з них Росія підтримує фінансово. Саме тому нині діючому керівництву лідерів Євросоюзу потрібно переконати виборців в тому, чому санкції проти Росії повинні збережуться.

"Зараз, скажімо, в Німеччині така аргументація: "Ну, добре, Росія не виконує свою частину Мінських угод, але Україна теж не виконує. Тому незрозуміло чому ми вводимо санкції, і не варто, принаймні, послаблювати режим санкцій". Ця дискусія є, її потрібно мати на увазі і українській стороні відповідно будувати аргументацію. І може бути варто підготувати деякі символічні законодавчі ініціативи, або навіть прийняти якийсь закон про вибори. Хоча я не думаю, що дійсно будуть вибори, поки там йде окупація. Але тоді б формальна частина Мінських угод була задоволена, хоча і не мала б практичного значення. Це б полегшило політикам НАТО і тим, хто входить в ЄС, аргументувати перед своїми бізнес-організаціями, які вимагають зняття санкцій, їх подальше продовження", – сказав Сегодня.ua старший науковий співробітник Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Андреас Умланд.

Джерела Сегодня.ua, близькі до Мінському переговорного процесу, розповіли, що велика ймовірність появи в Раді в найближчі два тижні закону про вибори на Донбасі. Цього раніше не виключав і Андрій Парубій. За інформацією джерел Сегодня.ua в пропрезидентської фракції, можливо, в найближчі два тижні законопроект про вибори на Донбасі лише включать до порядку денного сесії. "Саму ж сесію можуть і не закрити 15 липня, щоб в разі чого зібратися на позачергове засідання. А якщо і зберуться, то щоб прийняти цей законопроект, але тільки з відстрочкою вступу в силу", – сказав нам один з нардепів від БПП. Те, що поточну весняно-літню сесію можуть не закрити підтверджував і Андрій Парубій.

Допускає можливість прийняття закону про вибори на Донбасі з відстрочкою вступу в силу і співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник: "Одне з питань, які також будуть задаватися Порошенко (на Комісії Україна-НАТО – Авт.), – питання, що стосується виборів на Донбасі. Не може бути виборів, поки на Донбасі не будуть забезпечені умови безпеки, хоча б мінімум стандартів українського законодавства і ОБСЄ, про які також йдеться в тексті Мінських угод. Але я не можу погодитися з тим, що президенту вдасться переконати наших партнерів в тому, чому не приймається сам закон про вибори. Успіх залежить як від якості самого законопроекту, так і здібностей і бажання Адміністрації президента і самого президента Порошенко проводити роз'яснювальну роботу як в першу чергу з українським парламентом і громадську роботу. Оскільки саме рішення по цьому закону дуже чутливе. Воно може спровокувати дуже сильну внутрішню дестабілізацію в Україні. Але при якісно проведеної роз'яснювальної кампанії, думаю, прийняття такого закону цілком реалістично".

Читайте також:

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
ЗСУ: головне
Докладніше
Хроніка обстрілів
Більше про це
Війна в Україні з космосу
Більше новин
Українці за кордоном
Дізнатись!
Діпломатичний фронт
Більше новин
Save Life
Поради лікаря
Допомога під час війни
Більше новин
"Разом нас багато"
Нас не подолати
Наші гроші
Більше новин
Life новини
Більше новин
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

63952.75

Bitcoin Cash (BCH)

369.98

Binance Coin (BNB)

515.43

Dogecoin (DOGE)

0.13

Ethereum Classic (ETC)

28.37

Litecoin (LTC)

79.64

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,59
50,44
51,84
27,57
53,40
51,40
52,40
27,39
54,50
52,50
52,00
27,71
55,09
53,49
55,09
28,69
55,25
53,71
53,85
27,85
58,99
56,99
56,99
28,97
58,99
56,99
56,99
28,98
59,49
55,81
55,88
28,38
59,99
57,99
57,99
28,98
-
49,51
49,31
26,89
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Вони нас підтримали
легенди спорту

ВЕЙН ГРЕЦЬКІ. Ми всі згодні, що це безглузда війна. Ми всі бажаємо всім в Україні всього найкращого та молимося за них.

ПЕЛЕ. Я надсилаю свою солідарність народу України. Я молюся і прошу Бога, щоб запанували мир, свобода та любов

ДОМІНІК ГАШЕК. Кожен дорослий у Європі добре знає, що Путін – божевільний убивця, і що Росія веде наступальну війну проти вільної країни та її народу.

ПАОЛО МАЛЬДІНІ. Ніхто не очікував побачити війну на європейській землі, ми хочемо бути на боці народу України.

КЛАУДІО ТАФФАРЕЛ. Дорогі друзі, українці! Наразі весь світ стежить, хвилюється та обурений тим, що відбувається в Україні. Бажаю, щоб на вашу землю якнайшвидше повернувся мир.

1 /2
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.97

Євро (€)

42.45

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти