Ігор Сєров
Провідний редактор Сьогодні Градус напруження на Сході після атаки бойовиків на Мар'їнка в середу не падає. Уже в ніч на четвер бойовики продовжили атакувати інші населені пункти – Широкине, Новотошківське, Кримське, Піски, Станиця Луганська та інші в Донецькій і Луганській областях. "Сегодня" задала експертам 7 основних питань про причини ескалації і можливі наслідки.
Причини настання
Українські військові офіційно хоч і утримуються від назви причин настання, окремі бійці, експерти, а також іноземні політики все ж висловили ряд думок. Наприклад, екс-міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт каже, що наступ бойовиків в Мар'їнці може бути провокацією напередодні саміту "Великої сімки" 7-8 червня. "Сьогодні відбувається найбільша ескалація з часів Дебальцеве. Провокація перед G7, щоб мати козирі?" – припустив політик. До недавнього часу боєць української армії Мирослав Гай вважає, що у настання кілька причин: "Це не тільки моя думка, а й нашої розвідки. Можливо, це розвідка боєм. Тепер противник точно знає наші позиції на цьому напрямку. А може, нас відволікають від основного місця удару, змушуючи всі погляди кинути на Мар'їнка, а в цей час готується удар на іншому напрямку? Ще одна причина – звинуватити Україну на саміті, що це ми почали ексалацію конфлікту". Крім того, причина наступу, вважає Гай, може критися в спробі бойовиків дискредитувати щорічне звернення президента. Є й інша думка. "А я вважаю, що вчорашній наступ – початок масштабного. Тобто спробують зробити два-три "дебальцеве", – вважає військовий експерт Олексій Арестович.
Якими будуть наслідки
"Більшість відомостей розвідки під грифом "Таємно", але можу сказати, що фіксується переміщення техніки бойовиків, і нами будуть вжиті відповідні заходи, – розповів спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов. – Події в Мар'їнці показали, що бойовики спробували наступати, але у них нічого не вийшло. Продовжуємо утримувати оборону". Політологи вважають, що локальні загострення будуть як мінімум до початку саміту ЄС. "Будуть спалаху бойових дій. Тобто тихого перемир'я не буде, але й масштабного вторгнення, вважаю, теж", – каже політолог Вадим Карасьов. А відомий волонтер Юрій Касьянов вчора заявив наступне: "Атака на Мар'їнка була раптовою. Ворог підтягував ударні загони, танки, артилерію. Почав артпідготовку задовго до офіційно зафіксованого початку бою. Чому не б'ємо на упередження, що не знищуємо техніку на марші?".
Як не допустити наступного загострення
У цьому питанні військові одностайні: потрібно посилювати міць української армії, щоб противник був упевнений, що на кожен обстріл буде сильний відповідь. "Крім того, потрібно підсилювати фортифікаційні споруди уздовж лінії розмежування", – вважають військові в Генштабі ЗСУ. Бійці та волонтери нам розповіли, що, на їх погляд, щоб ситуація в тій чи іншій точці Донбасу не доходила до критичної позначки, армії потрібно більше безпілотників. "Ми першими вогню не відкриваємо, але якщо ситуація стає загрозливою, то зараз є такі безпілотники, які не тільки моніторять ситуацію, але і допомагають наводити знаряддя так, що снаряди б'ють без промаху. Ну або майже. А знищена позиція ворога – це наші врятовані життя", – кажуть бійці. Військові експерти вважають, що не допустити загострення можна, зберігаючи постійну ударну готовність.
Що буде з домовленостями
"Після того як техніка виконала свої бойові завдання, вона була повернута на свої позиції. Іншими словами, "Мінськ-2" ніхто не відміняв. Ми ж виходимо з реалій", – каже речник Генштабу Владислав Селезньов. За словами військових, Мінські домовленості порушуються лише через те, що бойовики останнім часом обрали тактику провокативного вогню. Політологи вважають, що де-юре другі Мінські домовленості все ж залишаться. "Будуть закривати очі на події, на те, що перемир'я порушується. Тобто будуть робити вигляд, що режим перемир'я зберігається, хоч по факту це і не так", – так охарактеризував ситуацію міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. "І це буде відбуватися до тих пір, поки не буде якогось широкомасштабного вторгнення або наступу", – вважає політолог Вадим Карасьов.
Чи можуть ввести режим воєнного стану
За словами політолога Володимира Фесенка, військовий стан можуть ввести тільки в певних умовах. "Ймовірність введення воєнного стану може з'явитися тільки в тому випадку, якщо почнеться масштабний наступ бойовиків на різних ділянках фронту. Тобто це будуть не поодинокі атаки, як було в Мар'їнці, а масштабна операція і виникне загроза ескалації конфлікту. Але військовий стан буде введено в районі Донецької та Луганської області, а не по всій країні", – упевнений політолог.
А ось політолог Костянтин Бондаренко вважає, що військовий стан вводити рано, навпаки, потрібно активізувати переговорний процес: "Тим більше що керівництво АТО визнає, що критичної ситуації немає. Не побоюся сказати, що багатьох на українській стороні влаштовує варіант ні війни, ні миру. Це ситуація, при якій можна не робити реальної децентралізації, гальмувати переговори з виборів на Донбасі. Але нам це необхідно". Нагадаємо, у разі введення режиму ВП Україна не зможе отримувати міжнародну допомогу.
Як відреагував світ, і що чекати від G7
У світі різко відреагували на ситуацію в Мар'їнці. Представник Держдепу США Марі Гарф заявила, що РФ заплатить "дорогу ціну". "Будь-яка нова атака або агресивні дії з боку спільних сил Росії і сепаратистів неприйнятні і суперечать Мінським угодами. Спроби захоплення додаткової території обійдуться дорогою ціною", – підкреслила Гарф.
Прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе додав, що його країна готова посилити санкції проти РФ: "Ми вжили заходів у зв'язку з Кримом. Якщо ситуація залишиться без змін, ми продовжимо ці заходи. Якщо погіршиться, ми знову подумаємо про заходи".
Проте політолог Тарас Березовець вважає, що на майбутньому саміті "Великої сімки" в Німеччині рішень про посилення санкцій проти РФ не буде. "Будуть заяви, що РФ повинна піти на деескалацію конфлікту, але не думаю, що буде серйозне посилення санкцій, так як ЄС це економічно не вигідно", – підкреслив Березовець. Його колега Олександр Палій додав, що у ЄС є важелі для обвалу економіки РФ, але вони їх не застосовують. "Вони не хочуть доходити до останньої межі, щоб РФ було нічого втрачати", – резюмував Палій.
Чи посилять блокаду Донбасу
Недавні заяви влади, що блокаду на Донбасі треба підсилити, експерти оцінюють як гучні заяви, за якими не підуть дії. По-перше, без антрациту з окупованих територій наші ТЕС працюють в умовах браку потрібної сировини, і взимку Україна може накрити опалювальний колапс (під нашим контролем всього 35 шахт з 90 на Донбасі. – Авт.). Також, від блокади найсильніше постраждають не бойовики самопроголошених "республік", а мирні жителі. За словами політолога Ярослава Макітри, з економічної точки зору, бойовиків необхідно позбавити всілякої підживлення, але для людей зникнуть остання надія втекти від війни і які-небудь засоби до існування. "Повинна бути можливість у людей виїхати з окупованих територій без довідок і пояснень", – говорить Макітра. Крім того, залишилися людям необхідні кошти для існування і продукти.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми