Скандал навколо НАПК: безвізовий режим для України знову під загрозою

Процес формування Національного агентства по запобіганню корупції знову опинився під загрозою зриву – конкурсна комісія не може призначити відсутніх членів. На думку експертів, проблема в тому, що занадто багато сил хочуть бачити в Агентстві своїх людей, але кадрові рішення, швидше за все, вже на підході.

Міністерство юстиції розраховує на початок роботи Національного агентства по запобіганню корупції в найближчі дні. Про це у вівторок, 15 березня, заявив міністр юстиції Павло Петренко. "Я переконаний, що найближчим часом, в найближчі дні запрацює Національне антикорупційне агентство і також як це було з Антикорупційним бюро – ми побачимо результати з перших днів роботи цього агентства", – сказав міністр.

За словами Петренка, система електронного декларування доходів стане ефективним механізмом контролю суспільства за чиновниками.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як відомо, початок роботи НАЗК на ряду із прийняттям закону про електронне декларування доходів чиновників є останніми умовами для отримання Україною безвізового режиму з ЄС.

Вчора Верховна Рада внесла погоджені з ЄС правки в законодавчі норми про електронне декларування, і це питання, на думку експертів, вже закрите.

Але з процесом доукомплектування НАЗК, яке і буде перевіряти ці декларації, поки виникають проблеми.

Довга історія і проблеми відбору

Кабінет міністрів ще 11 грудня 2015 року призначила трьох з п'яти членів НАЗК: доцента Національної академії прокуратури Наталію Корчак, заступника голови Національного агентства з питань державної служби Олександра Скопича і депутата Верховної Ради Віктора Чумака. Ще двох членів Нацагентства конкурсна комісія не змогла обрати.

Тоді ж посол ЄС в Україні Ян Томбінський завив, що українська влада затягнули процес створення НАЗК. "Закон про це Агентство був прийнятий півроку тому. Була створена конкурсна комісія, яка мала обрати п'ять членів, а вона вибрала лише трьох. Це не дає впевненості в загальному процесі", – сказав дипломат.

Ситуація ускладнилася тим, що 24 лютого уряд скасував призначення Віктора Чумака членом НАЗК, оскільки той відмовився входити в агентство.

В результаті засідання конкурсної комісії з обрання членів Національної комісії із запобігання корупції відбулося в ніч з 14 на 15 березня, проте так нікого обрати і не вдалося.

При цьому учасники конкурсної комісії розділилися на два табори і звинувачують у зриві процесу призначення один одного.

Так, член конкурсної комісії від громадськості, глава правління Transparency International Україна Андрій Марусов стверджує, що створення дієздатного НАЗК знаходиться під загрозою зриву з вини представників урядових структур.

"Три члена з восьми (Віктор Таран і я – від громадськості, Володимир Сущенко – від парламенту) принципово наполягають на кандидатурі Руслана Рябошапки (колишнього заступника міністра юстиції, члена антикорупційної групи "реанімаційного пакету реформ")", – написав він у себе у facebook.

При цьому, за його словами, інші члени комісії – перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова, уповноважений Кабміну з відбору членів НАЗК, глава Нацдержслужби Костянтин Ващенко, президент Фундації "Відкрите суспільство" Леся Шевченко і глава Наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак кандидатуру Рябошапки підтримати відмовилися.

На думку Андрія Марусова, одна з причини таких дій може критися в особистій неприязні з боку ряду членів комісії, оскільки Руслан Рябошапка звільнився з Мін'юсту через конфлікт з міністром Павлом Петренко

"Звичайно, на Рябошапці світ клином не зійшовся. Є ще кілька вартих уваги кандидатів. Тільки вони слабші", – написав Андрій Марусов.

Таку позицію у себе в facebook підтримав і Віктор Таран.

Результати голосування за кандидатів в НАЗК. Фото: facebook.com/andrei.marusov

Разом з тим, Віктор Шлінчак звинуватив своїх колег по конкурсній комісії в неприкритому шантажі. "О пів на першу ночі конкурс знову заблоковано. Бо три представника комісії пішли на відвертий шантаж – поки не буде проголосовано за "їх кандидатуру", нічого не буде, тому що таким чином з восьми голосів шість (мінімально необхідних для прийняття рішення – прим. ред.) не здійснюється. І плювати, що в списку фіналістів як мінімум ще три гідних і авторитетних прізвища", – написав він у себе в facebook.

На думку експертів, такі труднощі з призначенням членів НАЗК обумовлені тим, що занадто багато різних сил в країні намагається пролобіювати своїх кандидатів в це Агентство.

"Спочатку створення цього Агентства трохи саботувалося, дехто боявся, що нові антикорупційні органи можуть почати працювати проти них. Відповідно зараз намагаються пролобіювати своїх людей. Дуже багато зацікавлених осіб, причому це не тільки уряд і президент, є й інші", – сказав Сегодня.ua політолог Олександр Палій.

Версій того, що відбувається може бути багато, додає глава Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. "Але ясно одне: ті, хто сьогодні гальмують цей процес – це люди вчорашнього дня. Вони, на жаль, не здатні робити це те, що потрібно нам для завтра", – пояснив він Сегодня.ua.

Ще одна причина може критися в тому, що сама система відбору була не надто добре виписана, вважає Олександр Палій. "Потрібна була публічна система обговорення кандидатур, щоб ці люди були "під рентгеном", а вийшло, що є комісія, яка складається з різних людей і приймає якісь рішення", – додав він.

В інтерв'ю Сегодня.ua Віктор Чумак своє рішення покинути НАЗК пояснював абсолютним небажанням ні уряду, ні президента, ні половини депутатського корпусу бачити цей орган. "Розмови, заяви, гучні обіцянки, а реальні справи – інше", – сказав він.

Сьогодні, 16 березня, конкурсна комісія відновить роботу з відбору членів НАЗК.

Для повноцінної роботи НАЗК необхідно, щоб з п'яти її членів були призначені хоча б чотири. Тоді вони зможуть без конфлікту інтересів обрати голову, який вже матиме повноваження призначити працівників апарату, затвердити кошторис органу, підписати рішення тощо.

Що далі

17 березня для обговорення подальших перспектив отримання безвізового режиму ЄС відвідає президент України Петро Порошенко.

До цього моменту, як стверджує Андрій Марусов, Україна повинна виконати всі необхідні умови, в тому числі і призначити, як мінімум, чотирьох з п'яти членів НАЗК.

Разом з тим, на думку Олександра Палія, питання доукомплектації НАЗК не таке нагальне. "Це не критично, всі розуміють, що якесь кадрове рішення буде, що воно на підході. Яким воно буде, хорошим або поганим, ми одразу сказати не можемо", – сказав він, додавши, що в України є ще приблизно місяць на рішення цього питання. В середині квітня, за його словами, в ЄС буде проходити засідання міністрів ЄС, на якому може бути прийнято попереднє рішення про безвізовий режим для України.

Але гарантувати, що до того моменту НАЗК буде повністю сформовано, теж не варто, вважає Віталій Бала. "Якби у нас були певні політичні традиції. Чітко в інших країнах діяли правила, виконувалися закони, тоді можна було б змоделювати, як далі будуть розвиватися події. Але в нашій ситуації все йде на авось – вийде чи ні", – сказав він.