НАТО допоможе: в Україні відкриють ще два трастових фонди, але ПДЧ не дадуть

У Варшаві 8-9 липня на саміті НАТО президент Петро Порошенко разом з масштабною українською делегацією представить новий Стратегічний оборонний бюлетень. У його розробці активну участь брали фахівці Альянсу. Якщо Україна виконає всі закладені там цілі, то до 2020-го наша армія буде повністю відповідати стандартам НАТО. По суті, новий Оборонний бюлетень – це дорожня карта реформ щодо вступу України в НАТО. Він може лягти в основу Плану дій щодо членства (ПДЧ), до отримання якого Україна була близька ще на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році. Тоді рішення заблокували Німеччина і Франція. Втім, останні соцопитування показують, що німці і французи і зараз не хочуть бачити Україну в лавах Альянсу.

КУРС НА НАТО.  "Що стосується Стратегічного оборонного бюлетеня – в його розробці брали участь відомі компанії, які давали нам поради, вивчали наш досвід... Безпосередню участь брали радники офісу Альянсу, в тому числі аналітики Альянсу в Брюсселі, які разом з нашою групою працювали кожен день на протягом півроку. Я думаю, що презентувати цей документ буде президент України на саміті у Варшаві", – повідомляв ще в травні міністр оборони Степан Полторак.

Під час розширеної прес-конференції 3 червня Петро Порошенко підтвердив, що українська делегація їде на саміт не з порожніми руками – везе новенький Стратегічний оборонний бюлетень: "Це ті зобов'язання, які ми взяли на себе у співпраці з НАТО. Можу сказати, що новий командувач НАТО в Європі (генерал армії США Кертіс Скапарротті – Авт.) дуже задоволений цією співпрацею. Також буде проведена комісія Україна-НАТО на вищому рівні (в рамках саміту у Варшаві – Авт.), буде інтенсивний графік двосторонніх і багатосторонніх зустрічей".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

По-перше, у Варшаві повинні ще раз проговорити можливість надання Україні нових видів озброєння. Адже вступивши на посаду новий командувач силами НАТО в Європі Кертіс Скапарротті обіцяв з'ясувати, яку саме зброю треба Україні для захисту свого суверенітету. Більш того в інтерв'ю Сегодня.ua екс-посол США в Україні Стівен Пайфер не виключив, що в разі перемоги Хіларі Клінтон на виборах президента, вона може розглянути можливість надання Україні летальних видів озброєнь. Але поки це, скоріше, віддалена перспектива. "Саміт Україна-НАТО висловить політичну підтримку Альянсу Києву в умовах агресії з боку Росії в Криму і на Донбасі. НАТО, ймовірно, буде спиратися на існуючі програми підтримки України, і окремі країни-члени Альянсу продовжуватимуть допомагати Україні, включаючи військову допомогу США і Великобританії", – вважає Пайфер.

По-друге, на полях саміту повинні узгодити питання створення трастового фонду з протидії інформаційній війні і розмінування на Донбасі. "Україна запропонувала НАТО створити трастовий фонд для протидії масштабній інформаційній війні, пов'язаної з Росією проти України і Заходу в цілому", – заявляв спікер ВР Андрій Парубій. Крім цих двох трастових фондів з 2014 року діють ще п'ять: з реабілітації поранених українських військових, логістики, командного контролю, кібербезпеки і перепідготовки колишніх військових.

В рамках двосторонніх і багатосторонніх зустрічей українська делегація на чолі з Петром Порошенком обговорить із західними партнерами концепцію гібридної оборони. Під час науково-практичної конференції "Уроки гібридної війни: військові аспекти", яка пройшла в Генштабі, президент заявив, що в умовах гібридної агресії з боку Росії оборона України повинна бути також гібридною: "Ми повинні визначити і забезпечити дотримання єдиних для всіх силових структур правових і технічних вимог до розробки і прийняття на озброєння техніки і майна з урахуванням стандартів армій країн НАТО".

Не чекаючи саміту, днями міністри оборони країн-членів НАТО схвалили пакет допомоги Україні. "Він об'єднує різні напрямки нашої підтримки – консультації, сприяння, використання фондів, зокрема, з тилового забезпечення, протидії СВУ (саморобні вибухові пристрої – Авт.), з командування і управління, і з медичної реабілітації. Наша мета – створити більш ефективні і дієві структури оборони та безпеки. Для цього будуть спрямовані радники, ми вже це робимо. Ми також хочемо зміцнити цивільний контроль над сектором безпеки. Будуть розпочаті і нові проекти. Це частково пов'язано з протидією СВУ і з проектами з протидії гібридної війні. Крім цього ми працюємо над науковими проектами, зокрема щодо поліпшення техніки, необхідної для розмінування", – пояснив генсек НАТО Йенс Столтенберг.

ПЕРСПЕКТИВА ЧЛЕНСТВА. Настільки сильна активізація співпраці України з НАТО проходить на тлі офіційних заяв наших можновладців про можливу повномасштабну агресію з боку Росії. Про це за останні кілька тижнів заявили і Петро Порошенко, і Володимир Гройсман, і Андрій Парубій, і Степан Полторак.

На Заході до подібних заяв підходять акуратно. Йенс Столтенберг продовжує висловлювати стурбованість порушенням режиму припинення вогню на Донбасі: "РФ несе особливу відповідальність, тому що продовжує підтримувати сепаратистів на Донбасі. Ми бачимо російські війська на сході України". Правда Захід України допомагати не поспішає, нарощуючи військову присутність на своїх східних кордонах: в країнах Балтії і Польщі. Зумів НАТО домовитися про розміщення військових баз і в Швеції, а остання разом з Фінляндією вже всерйоз замислюються над вступом до лав Альянсу.

"Ми будемо регулярно переглядати наші потреби і стан оборони. Те, що ми зробили, є, поза всяким сумнівом, реакцією на дії Росії в Криму, в Україні. До незаконної анексії Криму та до російської політики дестабілізації Східної України ніхто не розглядав питання військової присутності такого роду, яке ми будемо мати на східному фланзі альянсу в країнах Балтії і в Польщі", – заявив Столтенберг.

Але в цьому питанні також є цікавий нюанс. В інтерв'ю Сегодня.ua професор політології в Ратгерському університеті в Ньюарку (Нью-Джерсі) Олександр Мотиль пояснив, що до військової агресії Росії проти України НАТО переживала кризу: "У цьому найбільша іронія за останні два роки – НАТО фактично була напівмертвою організацією. Ворога не було, яким колись був СРСР. Путін створив причину існування для НАТО. І тепер мобілізуються фіни, шведи, і говорять про можливе членство в НАТО. І Путін сам собі створив цей кошмар – кошмар у вигляді НАТО".

У такій ситуації логічним для НАТО рішенням стало б надання Україні ПДЧ. Але, як і вісім років тому, проти – Німеччина і Франція. На саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році офіційні Париж і Берлін заблокували надання Україні і Грузії перспективи членства в Альянсі. І, як би не хотіла Україна отримати ПДЧ на саміті у Варшаві, історія 2008 року повторюється. В інтерв'ю Сегодня.ua старший науковий співробітник Інституту Євроатлантичного співробітництва Андреас Умланд прямо заявив, що Німеччина проти членства України в НАТО. Також експерт вважає, що Захід недооцінив можливу агресивну політику Кремля і зробив помилку на саміті в Бухаресті. Але лише по відношенню до Грузії. "Потрібно згадати, що в 2008-му році, хоча і була заява політичного керівництва України на участь в ПДЧ, все-таки більшість українців мала негативне ставлення до НАТО. Це за останні два роки воно змінилося. Але тоді була велика різниця між Грузією і Україною. У Грузії була досить велика підтримка на вступ в НАТО. Включати тодішню Україну в НАТО, коли більшість населення не просто не "за" вступ, а "проти"... Українському керівництву потрібно було спочатку поміняти настрій населення, щоб за цим рішенням щодо членства в НАТО стояв народ", – вважає Умланд.

Так, якщо порівнювати дані соцопитувань Центру Разумкова, кількість прихильників вступу України в НАТО з 2008 року по сьогоднішній день зросла майже на 30 процентних пунктів. У 2008 році напередодні Бухарестського саміту 55,5% українців були проти вступу до лав Альянсу ("за" висловилися лише 17,8%). Зараз же більше 43,9% українців підтримують інтеграцію в НАТО ("проти" – 38% опитаних). При такому рівні підтримки Україна вже може претендувати на членство в Північно-Атлантичному Альянсі. І, за словами Петра Порошенка, це рішення українці прийматимуть на референдумі. Але тільки після того, як українська армія буде повністю реформована за стандартами НАТО.

Для того, щоб офіційно претендувати на членство в Альянсі Україні повинні надати ПДЧ – дорожню карту реформ. Правда, за словами експертів, Захід не поспішає робити крок назустріч Києву. По-перше, – проти Німеччина і Франція. По-друге, – збереження за Україною військового нейтралітету, як і за Швецією і Фінляндією, – елемент негласних домовленостей між США і Росією. До того ж, не все так гладко і всередині самого НАТО. "Вони не впевнені, чи зможуть захистити Естонію, а тут захищати Україну... І потім, ця знаменита п'ята стаття НАТО, яка начебто зобов'язує членів НАТО прийти на захист... Почитайте її детально. Вона каже: так, кожен член НАТО буде вважати напад на іншого члена НАТО нападом на себе, але приймає рішення відповідно до своїх інтересів. Так що там немає ніякого зобов'язання колективно відповісти на агресію. Це добре знають і росіяни, і НАТО, і тому всі бояться можливого вторгнення в Естонію. Уявіть собі, якби таке сталося, дуже навряд чи, що американці підуть туди (захищати Естонію – Авт.). Я американців про це питав, і все мені кажуть, що такого не буде", – вважає Олександр Мотиль.