Перед виборами повіяло популізмом: українцям обіцяють підвищення зарплат, але зростання тарифів ніхто не відміняв

Скоро похолодає. Андрію вже за 30. З дружиною і маленькою донькою вони живуть в Сумській області у трикімнатному приватному будинку, який дістався їм від бабусі. Будинок старий, як і всі будинки на їхній вулиці. Активно район забудовувався в 60-х роках. І кожен будував з того, що було. Андрію з дружиною пощастило – хороший фундамент, і будинок майже не просів. Але біда в іншому – високі стелі і старі вікна.

"Взимку протопити будинок буде при нинішніх цінах на газ – затратно, а в будинку дитина. Можна, звичайно, поставити твердопаливний котел. Але тільки хороший котел коштує дорого – близько 10 000 грн, а поганий – немає сенсу брати. Ще й установка. Так і чимось топити потрібно. Якщо і відіб'ється така покупка, то не за один рік. А ще й вікна б поміняти. Заміна одного вікна зараз – не менше 3 тисяч. Та й стіни б утеплити – теж в копійку влетить. Кажуть, утеплюють пінопластом з зовнішньої сторони разом з роботою 1 кв метр обходитися десь у 200 грн. З 2 тисячами зарплати на багато не розгуляєшся", – міркує Андрій.

Його дружина в декреті, а допомоги і на дитину не вистачає. Рятують город і батьки. Ось до них, то Андрій і подумує на зиму переїхати з сім'єю. Батьки якраз субсидію думають оформляти – їм порадили з жовтня це робити, коли топити вже почнуть.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Підвищення ім'ям виборів

Тим часом по телевізору прем'єр-міністр Арсеній Яценюк розповідає, що вже з 1 вересня в Україні підвищаться пенсії та зарплати.

Раніше влада обіцяла підвищення соціальних стандартів тільки в грудні поточного року. Однак, як повідомив прем'єр, завдяки реструктуризації зовнішнього боргу, а також ефективним діям щодо детінізації та боротьби з корупцією, країні вдалося сформувати "подушку економічної стійкості" і знайти кошти на підвищення пенсій і зарплат. Міністр фінансів України Наталія Яресько, у свою чергу, повідомила, що підвищення соціальних стандартів погоджено з МВФ.

Так, з 1 вересня мінімальну пенсію, за словами Яценюка, піднімуть до 1074 грн. Зазначимо, згідно закону "Про держбюджет на 2015 рік" мінімальна пенсія з 1 січня встановлена на рівні 949 грн. Підвищення до 1074 грн було заплановано тільки в грудні. Таким чином, уряд прискорив на 3 місяці і так заплановане підвищення пенсій. Мінімальна заробітна плата збільшується з нинішніх 1 218 грн до 1378 грн.

Також підвищення торкнеться понад 3 млн працівників бюджетної сфери. Зокрема, вчитель без категорії отримає додатково 470 грн, вчитель вищої категорії – 605 грн. Сімейний лікар буде отримувати додатково 450 грн, а медсестра – 304 грн. Працівники культури (наприклад, бібліотекарі) отримають додатково 348 грн, а соціальної сфери – 304 грн. Як узагальнив міністр соціальної політики Павло Розенко, з 1 вересня 2015 всі соціальні стандарти зростуть у середньому на 13%.

На думку експертів це рішення влади пов'язане, в першу чергу, з майбутніми місцевими виборами, і економічний ефект від підвищення в нинішніх умовах буде практично невідчутний.

"Це чисто гра під вибори. Підвищуємо на 13%, коли тільки за світло збираємося підвищити на 25% – це знущання. Як мінімум бажано підвищити на 50%. За два роки інфляція склала 86%", – сказав Сегодня.ua президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрішін також бачить політичний підтекст у підвищення соцстандартів. "Звичайно ж, значущу роль відіграє політична складова – вибори. Влада хотіла б продемонструвати електорату свою соціальну орієнтованість", – сказав він Сегодня.ua. Експерт додав, що позитивний ефект від підвищення відчують найбільш малозабезпечені.

"Це добре, що уряд знайшов ресурси, хоч трохи підтримати малозабезпечених. Останні півтора роки основна політика була спрямована на вилучення ресурсів у населення, що, звичайно ж, призвело до різкого скорочення рівня добробуту.

Але не варто чекати істотних змін у рівні споживання. Це лише трохи послабить психологічне і соціальне напруження серед малозабезпечених, які змушені всі ресурси використовувати для виживання", – сказав економіст.

Порожні гаманці в очікуванні зими

За останній рік рівень життя українців погіршився далеко не на 13%. Приміром, за останніми даними Держстату, інфляція і липні 2015 року в порівнянні з липнем місяцем 2014 склала 55,5%. Курс долара за рік виріс майже в два рази. 1 вересня 2014 НБУ встановив курс на рівні 11,3 грн/дол, а 1 вересня 2015 курс склав 21,8 грн/дол.

За даними Держстату, розмір середньої пенсії в Україні в 2014 році склав 1526 грн, при перерахунку за курсом від 01.09.2014 виходить 135 дол. Середня пенсія в 2015 році становить тисяча п'ятсот вісімдесят одна грн, додамо сюди підвищення в 13%, і отримаємо 1786 грн. При перерахунку за курсом від 01.09.2015 отримуємо порядку 89 дол. Таким чином, в доларовому еквіваленті розмір середньої пенсії (з урахуванням анонсованого підвищення) упав на 52%. Така ж ситуація і з зарплатами, як у бюджетній сфері, так і в реальному секторі економіки.

Прив'язка до долара цілком з'ясовна. Оскільки більшість товарів Україна імпортує, а ті товари, які роблять усередині країни, також часто залежать від імпортної сировини та комплектуючих. І, судячи з того, що за останні півтора року про бум імпортозаміщення ніхто не повідомляє, найближчим часом напливу нових якісних і менш дорогих, в порівнянні з імпортними, вітчизняних товарів навряд чи варто очікувати.

Але ціни зросли не тільки на товари. З 1 квітня в Україні різко подорожчали світло і газ. Зокрема тарифи на гарячу воду для жителів багатоквартирних будинків у середньому зросли на 55-57%, на опалення – на 73%. А по власникам приватних будинків підвищення ціни на газ, яким, як правило, опалюється будинок, було куди істотніше. Газ подорожчав з 1,18 грн за тис. куб. м до 7,18 або на 508%.

Як зазначають експерти, через 16-17 млрд куб м газу, які згідно з розрахунками Нафтогазу, підуть на потреби населення, 13 млрд припадає на будинки з газовими котлами.

При цьому на час опалювального сезону (з 1 жовтня по 30 квітня) перші 200 куб. м. будуть відпускатися за ціною 3,6 грн за куб. м, а наступні вже по 7,18.

Ті, хто жив у приватному будинку, знають, що в середньому при не дуже холодній зимі на опалення йде близько 350-400 куб. м, а в холоди 450-500. Якщо порахувати мінімальні витрати в 350 куб. м газу – за нього потрібно буде заплатити близько 1800 грн.

А додайте сюди світло, тарифи на який за останній рік підвищилися вже вдруге, і попереду ще три підвищення і вода, на яку також підвищуються тарифи (розмір підвищення встановлюється на місцях). При цьому середня зарплата в невеликих містах коливається в районі 2-3 тисяч гривень.

Влада запропонувала у вигляді компенсації систему субсидій, однак, оформити можуть її не всі, навіть з тих, хто за рівнем доходів міг би її отримати.

Крім того, якщо витрати для жителів багатоквартирних будинків розподіляються рівномірно на весь рік, то у власників приватних будинків витрати носять сезонний характер. На місцях їм неофіційно радять не поспішати оформляти субсидію і дочекатися холодів. Тобто сьогодні говорити про те, що система субсидій в Україні запрацювала поки рано.

При цьому утеплення будинку також вимагатиме серйозних витрат. Так ціна одного простого металопластикового вікна стартує від 3 тис. гривень. Утеплення 1 кв м стіни пінопластом обійдеться в 200 грн і вище.

У невеликих містах і селах багато, хто свого часу розібрав грубки, зараз активно їх відновлюють. У черзі до майстрів стоять по кілька місяців. Ціни на нові твердопаливні котли стартують від 4 тисяч. Але і цей варіант не так вже й хороший. Для проходження опалювального сезону в будинку на 80-100 кв. м знадобитися близько трьох тонн вугілля, ціна на який варіюється від 1,2 до 4 тисяч. Та й дрова коштують від 400 грн за куб.

Уряд торік активно закликав громадян переходити на електричні котли, однак потім в країні почалися віялові відключення світла і від ідеї "електрифікації" відмовилися.

У квітні поточного року уряд затвердив постанову, згідно з якою українцям буде компенсуватися частина коштів на утеплення їхніх осель. Так, жителі приватних будинків і квартир, отримуючи кредит на купівлю матеріалів для утеплення покрівлі, вікон, стін і лічильників теплової енергії, можуть розраховувати на 30% -ву компенсацію позики від держави, але не більше 10 тис. грн.

Як повідомили в Держагентстві з енергоефективності та енергозбереження, в рамках цієї програми на 10 серпня виданий 6131 кредит на придбання котлів, що працюють на інших, крім газу, видах палива, на загальну суму 103,2 млн грн.

При цьому експерти зазначають, що реальних реформ в напрямку енергоефективності поки не проводиться.

"Це підвищення тарифів і прийняття кількох законодавчих актів, які відповідають вимогам третього енергопакету ЄС. Просто переписуємо, нічого революційного там немає. І ще невідомо, як це все відіб'ється на українському енергосекторі, оскільки це (приєднання до третього енергопакету ЄС, – ред.) призведе до подальшого підвищення тарифів ", – сказав Сегодня.ua співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Олександр Охріменкто зазначає, що для енергоефективності потрібні не гасла, а інвестиції. "Всі розуміють, що можна прибрати центральне опалення, поміняти енергомережі – це великі гроші. Технічно це зробити можна, можна зробити автономне опалення в кожній квартирі, тоді кожен буде визначати, як опалювати свою квартиру. Це і буде енергоефективність. У Європі так є. Тоді є економія. Для цього треба зробити просто технічну операцію", – сказав він.

Що відбувається з реформами, і коли покращиться життя

Причин і пояснень погіршення соціально-економічного називалося дуже багато: війна на Донбасі, "спадщина папередніков", економічна криза, корупція та ін.

При цьому влада говорить про реформи та євроінтеграцію. Однак вітчизняний бізнес продовжує вважати, що поліпшень в інвестиційному кліматі України не відбувається. Про це свідчить щоквартальне дослідження Європейської бізнес-асоціації серед директорів компаній, які входять до неї.

ЄБА кожні три місяці розраховує спеціальний індекс привабливості України. У першому кварталі 2015 року він становив 2,51 бала з 5 можливих, у другому кварталі 2015-го – 2,66 бала.

За словами Василя Юрчишина, зараз неможливо дати повну оцінку проведеним владою реформам. "Я б не давав однозначну відповідь. У цілому ряді сфер є зміни. Але щоб ми сказали, що владою вироблена програма дій, ми розуміємо цю програму, в ній чітко вказані цілі, терміни, відповідальні і т.д., то такого немає і тому будь-які оцінки хороші чи погані будуть носити умовний характер", – пояснив він.

Олександр Охріменко вказує на те, що при кожній зміні влади говорять про реформи, однак нічого в результаті не змінюється. "Замість реформ зазвичай йде війна олігархів і переділ власності", – сказав він.

При цьому у експертів немає єдиного розуміння, коли життя українців може вийти на рівень, який був у 2013 році.

"Щоб купівельна спроможність українців повернулася на рівень 2013 потрібно мінімум 10 років. Про розрахунками МВФ до 2020 року, заробітна плата українців буде на 40% нижчою, ніж в 2013 році", – сказав Олександр Охріменко.

Василь Юрчишин вважає, що робити які-небудь порівняння з 2013 роком не варто.

"Прямі перерахунки і порівняння немає сенсу робити. Низькі показники ми маємо, в тому числі через те, що різко обвалилася гривня. За півтора року курс обвалився в три рази. Якщо у нас буде тривати девальвація, то за рахунок курсової різниці весь час у нас буде найнижчий показник в доларовому еквіваленті, незалежно від того, як змінюються реальні показники. Якщо курс буде більш-менш фіксований, то номінальні доходи теж мало про що скажуть, оскільки ми не знаємо, як буде змінюватися цінова динаміка", – пояснив він.

За словами експерта, потрібно орієнтуватися на інші показники. Якщо з року в рік ми будемо бачити і відчувати поліпшення показників як макроекономічних, так і на рівні сім'ї (купівельна спроможність, зарплата, пенсія), якщо ми будемо бачити, що вони не погіршуються, тоді можна буде говорити про позитивні зміни", – уклав експерт.