Військовий стан: Ввести можна за пару діб, але Порошенко налаштований на мирне вирішення

Фракції "Батьківщина" та "Свобода" вже четвертий місяць виступають за зміну режиму АТО на військовий стан. На закритому засіданні парламенту 4 вересня вони в черговий закликали проголосувати за звернення до президента з пропозицією ввести ВП на Донбасі, однак відповідний проект на голосування так і не винесли. Після цього на Сході України оголосили перемир'я, але вже 7 вересня прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк висловився за введення воєнного стану, якщо військові дії на сході продовжуватимуть. Судячи з рапортів українських силовиків, бойовики постійно порушують мінські домовленості, однак на вихідних президент України Петро Порошенко і президент РФ Володимир Путін прийшли до думки, що режим припинення вогню на сході України в цілому виконується.

Судячи з усього, президент Порошенко залишається противником введення воєнного стану, а саме його указ може бути підставою для такого кроку. Свою позицію глава держави прояснив в кінці серпня, пояснивши, що при воєнному стані заборонені поставки зброї, продукції подвійного призначення, необхідних Україні. Також президент повідомив, що під час воєнного стану стає неможливою підтримка держави міжнародними фінансовими інститутами, в тому числі і МВФ, який днями надав Україні черговий транш кредиту в розмірі $ 1,4 млрд.

Сьогодні президент України знову продемонстрував настрой на мирне вирішення конфлікту. "Ми будемо робити все, щоб був мир, але будемо готуватися до оборони своєї країни", – заявив Петро Порошенко, зазначивши що напередодні його візиту до Маріуполя бойовики обстріляли блокпост біля міста і що потрібно бути готовим "до підлого порушення режиму припинення вогню".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як з'ясувала кореспондент "Сегодня.ua", єдиної думки з приводу необхідності змінити режим АТО і ввести військовий стан немає ні серед депутатів, ні серед експертів.

З єдиною позицією за введення ВП виступають представники фракцій "Батьківщини" та "Свободи", лідери яких зареєстрували в Раді проект про введення воєнного стану. При цьому керівник фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв впевнений, що зараз в парламенті знайдеться як мінімум 226 голосів за введення ВП в Донецькій і Луганській областях. Однак він не береться прогнозувати, на який період часу воно може бути введено.

"Треба виходити з того, наскільки швидко буде проходити операція по звільненню території, окупованій на сьогодні найманцями Російською Федерацією", – пояснює Соболєв.

Керівник фракції "Батьківщина" звертає увагу, що в законі України "Про правовий режим воєнного стану" є 19 пунктів, які в цьому випадку будуть визначати життя в країні.

"Там передбачено єдине командування, яке буде здійснювати не замглави СБУ, як під час АТО, а особисто головнокомандувач армією, який бере на себе відповідальність за проведення цієї операції. Чи не СБУ і внутрішні війська, а саме армія буде все координувати. Буде максимальна мобілізація військової техніки, озброєння, яке сьогодні знаходиться в складах і заводах бронетанкової техніки. Тоді вже не виникне питань про те, яким чином проводити тендера і закупівлі. Під час воєнного стану країна буде максимальна мобілізована – в умовах війни, оголошеної РФ, можна буде максимально мобілізувати всі сили для того, щоб дати відсіч агресії", – сказав він.

Соболєв нагадує, що в законі чітко прописано регулювання роботи політичних партій і громадських організацій. "Мова йде про ті партії і організаціях, які дозволяють собі агітувати за ворога і розпалювати міжнаціональний конфлікт. Вони негайно під час воєнного стану припинять свою діяльність, це ж стосується і відповідних ЗМІ", – зазначив Соболєв.

При цьому він підкреслює, що питання проведення виборів під час воєнного стану регулюватиметься парламентом.

"Партії з коаліції (колишньої коаліції – прим. ред.) вже зареєстрували в парламенті законопроект, відповідно до якого в разі введення воєнного стану на окремій території вибори все одно будуть проводитися. Тут повинна бути воля парламенту. Адже сьогодні ми фактично потрапили в ситуацію , коли ми реально маємо можливість лише через зміну кожного окремого закону включати ті положення, які є в законі про воєнний стан як доповнення до закону про АТО. Але на сьогодні вже 4-й місяць парламент замість того, щоб за указом президента ввести військовий стан, ми щодня розглядаємо такі доповнення", – резюмував Соболєв.

Депутати з фракції УДАР, на підтримку якої в парламенті спирається президент Петро Порошенко, вважають, що всі політики повинні зараз орієнтуватися на позицію Порошенко і нинішнього військового керівництва в питанні введення воєнного стану.

"Питання введення воєнного стану зараз надто заполітизоване. Зараз деякі політичні сили намагаються собі заробляти політичні бали, обговорюючи його. Суспільство зараз радикалізувати, і хто голосніше крикне за введення воєнного стану, набирає більше балів. Ні предметної, експертної дискусії навколо цього питання, а є відверте політиканство. Військові експерти на чолі з верховним головнокомандувачем президентом Петром Порошенко повинні приймати відповідне рішення про зміну режиму АТО на засіданні РНБО. Верховна Рада повинна тільки після такого рішення підключатися до процесу введення воєнного стану, підтвердивши його або відхилити", – каже народний депутат Павло Розенко (УДАР).

За його словами, прихильники введення воєнного стану не надали іншим депутатам достатніх аргументів на користь своєї позиції та аналізу можливих наслідків такого рішення.

"Дискусія повинна бути предметною, а ми бачимо лише політиканство в рамках виборчої кампанії. Поки що немає розрахунків причин для введення воєнного стану і, головне, наслідків від цього. І я, і інші депутати ще не бачили таких розрахунків. До того ж, військове положення – це прерогатива РНБО і президента. тобто, що дасть введення воєнного стану як в цілому для країни, так і для вирішення конкретної ситуації? Тим більше, що після цього у нас не з'явиться нова армія. Поки президент взяв курс на вирішення ситуації мирним шляхом", – зазначив Розенко.

А позафракційний депутат Андрій Пінчук, який пройшов в Раду за списками Партії регіонів, звинувачує прем'єр-міністра і президента в тому, що "вони зараз грають в свою політичну гру, призначивши зараз вибори і використовуючи при цьому військову риторику для своїх рейтингів".

"Зараз партії, що йдуть на вибори, поділені на два табори: ті, які підтримують активні військові дії, і ті, хто підтримує мирне врегулювання. Що стосується заяви позиції нинішнього глави уряду про воєнний стан, то не для кого вже не секрет, що Арсеній Яценюк, Олександр Турчинов та Арсен Аваков підуть на вибори окремою партією з провоенной позицією. Вони будуть продовжувати виступати за те, що треба воювати. Більшість депутатів в парламенті взагалі вважають, що для початку треба було зупинити військові дії, а потім проводити вибори. а для президента з його нинішнім рейтингом важливо провести в парламент свою фракцію і взяти максимальну кількість депутатських мандатів для своїх людей. і тому, скільки б фракції не вимагали від нього введення воєнного стану, президент це не підтримає", – каже Пінчук.

За його словами, крім членів колишньої коаліції за введення воєнного стану ніхто в парламенті зараз не готовий проголосувати.

"У парламенті зараз немає потрібного більшості голосів за введення воєнного стану. До того ж, депутати вказують на те, що в економіці і так падіння внаслідок військових дій, а військовий стан може тільки погіршити стан економіки", – вважає надеп.

Політолог Віктор Небоженко впевнений, що військовий стан в Донецькій і Луганській областях треба було давно ввести. "Мова зараз може йти тільки про введення воєнного стану в двох областях, а не у всій країні. Там адже справжня війна, і Донбас не бере участі в виборчій кампанії. Я прогнозую, що те, що ми зараз там бачимо, продовжить тягнутися аж до нового року. Під час воєнного стану на території, де воно введене, на війну можуть бути мобілізовані всі без розбору, в тому числі чиновники, менеджери підприємств і бізнесмени. Думаю, якщо військовий стан буде вводитися, то воно буде на рік. якщо з АТО все продовжуватиме так само, то це буде неминуче для частини країни", – розповідає політолог.

Він вважає, що одна з головних проблем питання про введення воєнного стану полягає в браку кваліфікованого військового керівництва, готового взяти відповідальність.

"Я навіть не знаю, хто міг би професійно здійснити введення воєнного стану. Людина, яка буде відповідати за реалізацію завдань, поставлених в рамках режиму воєнного стану, володітиме величезними повноваженнями. Адже не президент здійснюватиме військовий стан, а група осіб, яким будуть підпорядковані всі ресурси на даній території. Під час воєнного стану серйозну роль гратимуть військові трибунали, яких в Україні взагалі немає. у нас так і не запрацювала військова юстиція", – підкреслює Небоженко.

На його думку, в рамках військового стану на Донбасі військове керівництво повинне буде заборонити вивозити валюту за кордон і націоналізувати підприємства з російською власністю.

Закон про воєнний стан: все для фронту, все для перемоги

Згідно з чинним законодавством, порядок, принципи та умови введення ВП найбільш повно позначені в законі "Про правом статусі режиму воєнного стану" від 6 квітня 2000 року, підписаному одним з учасників мінської контактної групи – другим президентом України Леонідом Кучмою. Передбачено, що військовий стан в Україні або окремих місцевостях вводиться указом президента. Указ затверджує Верховна Рада – протягом двох днів з моменту звернення президента, а засоби масової інформації негайно оприлюднять. Закон вступає в силу з дня його опублікування. Відзначимо, що пропозиції по введенню воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях президенту подає Рада національної безпеки і оборони.

"У разі введення воєнного стану для його повного вступу в силу після прийняття закону в спокійний час знадобитися від тижня до місяця. Все залежить від обставин. Але в разі загрози – це можна зробити і за кілька діб", – каже екс-заступник начальника Генштабу Ігор Романенко.

Територія і тривалість воєнного стану, а також завдання військового командування, органів держвлади та органів місцевого самоврядування визначаються указом президента. Це ж стосується і обмеження конституційних прав і свобод людини, а також прав і свобод юросіб. Зокрема під час воєнного стану дозволено:

- Вводити комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;

- Встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

- Перевіряти документи у громадян, а в разі необхідності – проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян, за винятком деяких обмежень, встановлених Конституцією України

- У разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ та організацій усіх форм власності, окремих громадян радиопередающее обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп'ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв'язку;

- Примусово відчужувати або вилучати майно у юридичних та фізичних осіб для потреб оборони (після відміни режиму воєнного стану колишній власник має право вимагати повернення такого майна).

За словами екс-заступника начальника Генштабу Ігоря Романенка, в разі відсутності бойових дій і введення воєнного стану тільки в двох областях українцям, обмежень виїзду з іншої частини України бути не повинно, якщо їх додатково не закріплять на законодавчому рівні.

"Інше питання, що в разі початку повномасштабної війни військовий стан вводиться на всій території України і обмеження торкнутися кожного", – говорить він.

Разом з тим, як пояснив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський введення військового стану не означає автоматичної повної мобілізації, так як передбачається, що вона проводиться ще до такого рішення.

"Як правило, мобілізація проводиться в переддень введення воєнного чи надзвичайного стану. Причому, крім призову мобілізаційного резерву, в разі мобілізації, проводиться ще мобілізація економіки, але це також необов'язково пов'язано з військовим становищем. Це проводиться в умовах особливого періоду – який вводиться не введенням воєнного стану, а як раз оголошенням мобілізації: часткової або повної", – підкреслює військовий експерт.

В цілому, на думку Миколи Сунгуровського, закон "Про правом статусі режиму воєнного стану" не відповідає викликам часу.

"Чинний закон не розрахований на екстраординарну ситуацію, яка виникла сьогодні. Він розрахований на локальні конфлікти, коли тиждень тримаємося, а потім міжнародне співтовариство приходить на допомогу. Так що він далекий від реальності", – говорить експерт.