Катерина Степаненко
редактор Військовий експерт
ПРОДОВЖЕННЯ НАСТУПНОГО ВІВТОРКА
ЧИ РОЗПОЧНЕ РОСІЯ ВЕЛИКУ ВІЙНУ
розклади n
Ігор Вєтров
Цього тижня виповнюється два роки з дня початку боїв за місто Іловайськ Донецької області. Захоплення Іловайська повинно було завершити оточення Донецька, проте вторгнення підрозділів російської регулярної армії зірвало плани командування і призвело до поразки українських військ. Через два роки після цих подій експерти знову говорять про небезпеку російського вторгнення. Зараз біля кордонів України зібрано три потужні угруповання ЗС РФ, здатні перейти в наступ, в тому числі і на Київ.
КРИМСЬКА "ДИВЕРСІЯ". Минулого тижня російська ФСБ, звинуватила Україну в спробі організувати великомасштабну диверсію на території окупованого Криму. Це повідомлення породило побоювання, що Росія готує привід для вторгнення на територію нашої країни. На доказ наводилися різні історичні паралелі. Наприклад, російське військове вторгнення в Грузію і трагічні для української армії події під Іловайськ дворічної давності також відбулися в серпні. Бойові дії в Грузії розгорталися одночасно з літніми Олімпійськими іграми.
Подальші події лише посилили тривогу: президент Петро Порошенко привів підрозділи української армії в бойову готовність, а в п'ятницю прем'єр РФ Дмитро Медведєв висловився про можливий розрив дипломатичних відносин з Україною. Того ж дня українська розвідка попередила про те, що бойовики готують провокації по всій лінії розмежування на Донбасі, щоб звинуватити Україну в зриві Мінських угод. Експерти Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) представили доповідь, який свідчить про те, що Кремль сконцентрував біля кордонів з Україною досить сил, щоб розпочати проти нашої країни велику військову операцію.
ЙМОВІРНІСТЬ БІЛЬШЕ 50%. Директор ЦДАКР Валентин Бадрак, представляючи доповідь, констатував готовність Росії до повномасштабної війни проти України: "Ситуація навіть гірша, ніж після Іловайська". Імовірність російського вторгнення, за словами Бадрака, зараз перевищує 50%. При цьому Путіну не потрібна територія України, а цікавить лише зміна влади в нашій країні. "Якщо йому вдасться шляхом залякування домогтися своїх цілей і примусити Україну до проведення виборів, тоді напруга зникне. Але поки що ситуація грає на руку Кремлю", – підкреслив експерт.
Він пояснив, що зовнішньополітична ситуація зараз дуже сприятлива для Кремля. По-перше, США проявляють стриманість через передвиборчу президентську кампанію. По-друге, таку ж стриманість проявляє і НАТО, Альянс під час Варшавського саміту дав зрозуміти, що не втручатиметься до ситуації в Україні. По-третє, від війни в Україні втомилася і Європа, частина країн якій хочуть відновити співпрацю з РФ і вважають, що Росія могла б, мовляв, допомогти у вирішенні проблем міграції та тероризму. І, нарешті, не виключено, що напередодні передвиборчої кампанії до російської Держдуми, яка розпочнеться у вересні, російському суспільству потрібно буде пред'явити будь-якого "ворога".
"Головне, що стримує Росію, – це те, що за два роки Україна отримала загартовану в боях і мотивовану армію. Зараз російський Генштаб вивчає рівень больового порогу для Росії. Ми оцінюємо його в 50-60 тисяч загиблих російських військовослужбовців. Якщо брати стандартну військову операцію, то це десь 1 до 6. Тобто для того, щоб захистити країну від ворога, має загинути 10-15 тисяч українських солдатів і офіцерів", – пояснив Валентин Бадрак.
Гарантія нашої безпеки. Українська армія стримує рішення про вторгнення.
НА КИЇВ. Заступник директора ЦДАКР Михайло Самусь повідомив, що Кремль зосередив біля кордонів з Україною значні сили. Так, з півночі нам загрожує 1-ша гвардійська танкова армія, яка дислокується в Московській області. "За нашими підрахунками, це 450 танків, 500 бойових броньованих машин (ББМ), 260 артсистем і 12 пускових установок оперативно-тактичного ракетного комплексу "Іскандер". Розгортається 144-я мотострілецька дивізія в Єльні. Планується посилення 2-ої мотострілецької і 4-ої танкової дивізії, в результаті чого кількість танків в цій армії може подвоїтися", – пояснив Самусь.
Кардинально посилюється 20-та армія, штаб якої розташований в Воронежі. "Вона формується з 10-ої гвардійської танкової дивізії, яка стоїть в Богучарі – дуже близько від кордону з Україною. Туди ж з Нижнього Новгорода передислокована 9-та окрема мотострілецька бригада. До Валуйок з Самари (25 км від кордону в Білгородській області. – Авт.) передислоковано підрозділи 23-ої окремої мотострілкової бригади, а до Калинця (Брянська область, 45 км від кордону. – Авт.) перекинуто 28-му окрему мотострілецьку бригаду з Єкатеринбурга", – повідомив Самусь. За його словами, на даному напрямку зібрано понад 300 танків, 450 ББМ, 260 артсистем і 12 пускових установок ракетного комплексу "Точка-У". Як уже повідомляла "Сегодня", формування цих угруповань розпочалося ще навесні цього року.
Окремо експерт згадав Ростовську область, де, за його словами, створено систему управління окупаційним контингентом в Донецькій і Луганській областях і формується нова загальновійськова армія, в складі так званих 1-го і 2-го "армійських корпусів" "ДНР" і "ЛНР" , а також 150-ої мотострілецької дивізії з російського Новочеркаська. На даному напрямку сконцентровано близько 450 танків 1000 ББМ і 760 артсистем.
На думку експертів ЦДАКР, ці сили можуть будь-якої миті перейти в наступ. Він може розпочатися, наприклад, в День незалежності або 5 вересня, під прикриттям оголошених на цю дату навчань "Кавказ-2016".
Як пояснив Самусь, при цьому російські війська можуть рушити на Київ з одночасним оточенням угруповання сил АТО. Допоміжні удари можуть послідувати з Придністров'я і Криму.
На анексованому півострові, за словами координатора групи "Інформаційний опір" Костянтина Машовця, сконцентровано до 28 тисяч російських військовослужбовців, однак ці війська переважно поки що орієнтовані на ведення оборонних боїв.
ЧОГО ЧЕКАТИ. Говорячи про завершення військових приготувань, експерти не стверджують, що російський удар обов'язково відбудеться. По-перше, цьому перешкоджає неготовність "армії ДНР і ЛНР" до наступальних дій. За словами Машовця, підготовку бойовиків зараз можна оцінити виразом "де порожньо, а де густо".
Відомий російський волонтер і активіст Олександр Жучковський, який допомагає бойовикам, визнає, що донбаське "ополчення" взагалі не є армією. "Будь-кому тут зрозуміло, що самі по собі ми без допомоги Росії та тижні проти ВСУ не протримаємося, якщо вони кинуть всі сили на захоплення... Просто тому, що сили непорівнянні", – пояснив Жучковський.
Ще один проросійський блогер, який побував на передньому краї з боку бойовиків "ДНР", охарактеризував ситуацію в ще похмуріших фарбах. "Фронт тримають добровольці, яких толком навіть не годують і не вдягають... Без підтримки арти... З дефіцитом звичайних патронів до особистої стрілецької зброї... Без транспорту. Навіть для евакуації "двохсотих" і "трьохсотих" використовуються особисті машини. Без ПММ... Без медицини", – скаржиться очевидець.
Олександр Жучковський також зазначив, що вживані Росією заходи являють собою "тактику політичного тиску і залякування, яка добре працює укупі з грізними заявами": "ВС РФ задіяні для під страховки "ополчення" Донбасу. Оголошення війни Україні та наступ російської армії поки що дорівнюють нулю". Костянтин Машовець вважає: "Активізація та загострення можливі, але їх максимальний масштаб – це оперативно-тактичний рівень, а, швидше за все, серія тактичних дій".
І, нарешті, російський політолог Валерій Соловей, передбачити зміщення Сергія Іванова з посади голови президентської адміністрації Путіна і призначення замість нього Антона Вайн, також заперечує можливість великої війни після кримського інциденту. На його думку, тиск Росії на Україну і далі носитиме політичний характер, а піймання "диверсантів" під Армянськом потрібна для того, щоб "закрутити гайки" і припинити будь-яку спробу громадянської активності перед виборами. "Повноцінний військовий конфлікт між Росією і Україною неможливий через його тотальну безглуздість і контрпродуктивність", – заявив Соловей, зазначивши, щоправда, що на Донбасі ймовірне "чергове загострення, яке не має стратегічних цілей".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми