Олег Дорошенко
головний редактор Минуло два роки з дня укладення перших Мінських угод, так званого Мінська-1. За допомогою цих домовленостей вдалося зупинити кровопролитні бої на сході України, а також вторгнення російської армії на Донбас наприкінці серпня 2014 року. Зараз на фронті знову відносне затишшя, яке встановилося з 1 вересня. І якщо раніше кількість обстрілів на лінії розмежування могла доходити до сотні на добу, то, починаючи з четверга, їх було не більше 20. При цьому противник практично не використовував важке озброєння. На думку експертів, передумов до тривалого збереження перемир'я поки що дуже мало.
РЕЖИМ ТИШІ. На повному і безстроковому припиненні вогню, починаючи з 1 вересня, наполягла Тристороння контактна група з врегулювання ситуації на Донбасі, яка засідає в Мінську. Повідомлення про це, з посиланням на представників групи, почали з'являтися ще 26 серпня: "Розпочнеться новий навчальний рік. Тільки на підконтрольній Україні частини Донбасу до шкіл і дитсадків підуть понад 150 тисяч дітей. Ми наполягаємо: усі діти Донецької і Луганської областей, незалежно від місця проживання, мають право на турботу і безпеку".
В цілому ефект був досягнутий. Протягом першої половини доби 1 вересня, за словами президента Петра Порошенка, на лінії розмежування пролунав всього один постріл, і то неприцільного характеру. Надалі обстріли поновилися, але за підсумками 1 вересня штаб зафіксував всього 25 таких випадків, хоча до спроби встановлення перемир'я противник міг "насипати" і по 70-90 разів на день. При цьому 1 вересня постріли звучали зі стрілецької зброї і гранатометів. Важке озброєння мовчало.
Режим тиші в цілому дотримувався і наступними днями. Приміром, 2 вересня противник 11 разів відкривав вогонь по українських позиціях, 3 вересня – 16, а 4-го – 20 разів. "Обстрілів з важкого озброєння, як і раніше, немає. Переважно застосовується стрілецька зброя, гранатомети, присутня снайперська активність. І все ж у наявності величезний прогрес. Такого у нас давно не було. Швидше за все, подіяли звернення до міжнародного співтовариства з проханням вплинути на ситуацію, підсумки діяльності Тристоронньої контактної групи в Мінську", – повідомив спікер Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.
А 4 вересня Головне управління розвідки Міноборони в своїх зведеннях визнало, що ситуація в зоні проведення військової операції "зберігає ознаки деескалації та характеризується дотриманням режиму припинення вогню". "Є навіть окремі ділянки, де перемир'я не порушується взагалі. Наприклад, це Луганський напрямок", – заявив спікер штабу Іван Ареф'єв.
ВЕРЕСНЕВІ ПЕРЕМИР'Я. Осінь вже традиційно стає більш-менш спокійним часом на Донбасі. У попередні два роки війни бойові дії на сході України затихали саме у вересні. Так, в понеділок виповнилося рівно два роки з дня укладення перших Мінських угод, які допомогли зупинити вторгнення російської регулярної армії 2014 року. Перемир'я в рамках Мінська-1 тривало до січня 2015 року, після чого на Донбасі знову поновилися бої, що закінчилися відступом української армії з Дебальцевого та укладенням Мінська-2.
Другі Мінські угоди діють досі. Реалізувати їх за великим рахунком не вдалося, якщо не брати до уваги численних спроб встановити режим тиші, найдовша з яких припала на вересень 2015 року. Торішня вересневе перемир'я дотримувалося майже два місяці і супроводжувалося навіть поступовим відведенням важкого озброєння від лінії розмежування, але в листопаді стрілянина відновилася.
"Хотілося б, щоб нове перемир'я тривало якомога довше. Це вигідно і бойовикам, тому що вони не будуть гинути. Ми сподіваємося, що вони відчують переваги миру і більше не захочуть йти на передову", – вважає Андрій Лисенко.
Водночас головний редактор сайту "Інформаційний спротив" Юрій Карін впевнений, що перемир'я буде нетривалим. На його думку, Росія затіяла відволікаючий маневр, щоб показати свою готовність до виконання Мінських угод і запобігти посиленню санкцій з боку Європи. "Американці надійшли красиво (1 вересня Мінфін США оприлюднив список нових юридичних і фізичних осіб РФ, які потрапили під санкції за діяльність, пов'язану з конфліктом в Україні. – Авт.). А європейські партнери завжди підтримують ідеї американських", – пояснив Юрій Карін.
Він побоюється, що на Донбасі зараз лише вимушений перепочинок, на яку Кремль пішов з огляду на політичні чинники. "А оскільки нечисленні обстріли все-таки відбуваються, не виключено, що найближчим часом відбудеться якась провокація, і перемир'я зірветься. Загроза зникне, тільки коли з Донбасу підуть російські війська. Решта розрізнених банд не зважаться на активні дії, хоча і з ними у нас буде маса проблем, тому що на окуповані території вже завезено велику кількість зброї і вибухівки", – пояснив Юрій Карін.
За словами Андрія Лисенка, українські військові намагаються підтримувати навіть настільки відносну тишу. "На обстріли, які носять провокаційний характер, ми не відповідаємо. Це не відноситься до прямих атак, які можуть загрожувати життю наших солдат. Тоді вогонь на поразку відкривається без попереднього наказу. Так сталося, наприклад, 4 вересня під Широкіно, де на позиції наших хлопців виїхала БМП. Супротивника відігнали", – навів приклад спікер штабу.
ТРЕТІЙ АРМІЙСЬКИЙ КОРПУС. Процеси, що відбуваються в тилу у бойовиків, говорять про те, що перемир'я дійсно може зірватися будь-якої миті. В тилу противника відбуваються постійні переміщення живої сили і техніки, йде підвезення боєприпасів і палива, а також заміна старої техніки на нову. Про це говорять і Андрій Лисенко, і Юрій Карін. "Не можна сказати, що переміщення почалися тільки 1 вересня. Вони відбувалися весь час. Найнебезпечніші ділянки в цьому відношенні – Станиця Луганська, Донецький напрямок, а також район Маріуполя, зокрема Широкіно", – пояснив Андрій Лисенко.
Крім того, начальник Генштабу Віктор Муженко в одному зі своїх інтерв'ю заявив, що російська сторона готова сформувати на Донбасі так званий Третій армійський корпус, на додаток до двох вже існуючих. Але якщо 1-й і 2-й АК, які діють на територіях, підконтрольних незаконним "ДНР" і "ЛНР", складаються переважно з місцевих бойовиків і російських найманців, то 3-й АК, за словами Муженка, буде сформований виключно з діючих російських військовослужбовців.
Юрій Карін нагадав, що ідея сформувати "третій армійський корпус" існувала і раніше, тільки "матеріалом" для нього спочатку також мали служити найманці, козачки і місцеві бойовики. "Наміри помінялися, мабуть, тому, що в Росії зрозуміли: "ополченці" погано піддаються навчанню і годяться хіба що на "гарматне м'ясо". Прикривати тили і забезпечувати наступ повинні все-таки кадрові військові. Формально третій АК вже існує і може бути легко збитий з російських батальйонно-тактичних груп, що стоять у нас на кордоні. Це буде з'єднання, готове вторгнутися будь-якої миті для підтримки оборони або наступу", – зазначив Юрій Карін.
Водночас в штабі зазначають, що українська сторона готова до різних варіантів розвитку подій. "У Генштабі розробляються сценарії, які враховують, в тому числі, і широкомасштабний наступ з боку Росії. Ми розраховуємо, що питання вирішуватиметься політичними методами, але готуємо війська і відновлюємо озброєння. І я думаю, якщо Росія зважиться на великий наступ, – він обійдеться їй дуже дорого", – зазначив Іван Ареф'єв.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми