Через 70 років після депортації сталася нова біда – окупація – Джемілєв

1/7

16 травня в Національній опері України відбувся вечір пам'яті, присвячений жертвам депортації кримських татар, передає gazeta.ua.

"Мені тільки що телефонували з Криму і сказали, що 18 травня під забороною, – говорить кримськотатарський художник Рустем Емінов. На вечорі він показує фоторепродукції своїх картин на вечорі, присвяченому 70-ї річниці депортації кримських татар. – Ми щорічно збиралися цього дня на площі в Сімферополі – від малих до старців, збиралися, щоб згадати про трагедію, вшанувати пам'ять загиблих. Зараз Сімферополь весь в російських БТР-ах: чого вони бояться? Мирних людей або духу нашого народу? Нам треба зміцнювати цей дух, а вони нехай далі бояться – ми нічого ні в кого не забирали ".

Еміне не зміг привезти оригінали робіт – їх не пропустили б через кордон, тому в фойє театру на першому поверсі стоять фотографії його картин із серії про депортацію кримських татар. На полотнах особи змучених людей в товарних вагонах, відчай в очах і жестах його співвітчизників. Сам художник народився в Узбекистані, тому страждання примусового виселення кримських татар малює, згадуючи розповіді батьків.

"Найбільш знаковим днем для народу кримських татар є день жалоби: 18 травня 1944 року – дата спроби вбивства цілого народу, – зі сцени Національної опери виступає Мустафа Джемілєв, лідер кримських татар і депутат Верховної Ради. На екрані позаду показують архівні кадри депортації, старі фото і карту Кримського півострова жовто-блакитного кольору. – Через 70 років відбулася нова біда – на нашій землі встановився окупаційний режим. Меджліс кримськотатарського народу не визнав приєднання і оголосив, що Крим є складовою частиною України. Будівля Меджлісу єдина сьогодні на всьому півострові, де поруч з національним кримськотатарським прапором продовжує висіти національний прапор України", – промову Джемілєва кілька разів переривають оплески залу.

Після виступу офіційних осіб зі сцени Оперного співали кримськотатарські народні пісні, танцювали національні танці. Вечір завершився виступом співачки Джамали – на голові у неї національний убір: феска і довгий шарф – марам. Вона виконала старовинну народну пісню рідною мовою, назва якої перевела словами з Шевченка "Від чого мені важко, від чого мені сумно?"

"Не було й дня, щоб мої батьки не згадували рідний Крим, – розповідає Венера Мухтерем. Приїхала на вечір пам'яті жертв депортації кримських татар з Ялти. – Моєму батькові було 14, коли їх виселили з Гурзуфа. Жодне весілля в засланні не обходилося без пісень про цю страшну трагедію. У нас з українцями схожі історичні біди – наші народи йшли разом, подивіться, навіть національні герби схожі – наша тамга і ваш тризуб".

Нагадаємо, "влада" Кримузаборонила татарам жалобу  за жертвами депортації.