Дар`я Нинько
Сергій Рюмочкін
Наприкінці грудня 2015 року Єврокомісія рекомендувала Єврораді запровадити з Україною безвізовий режим. Як заявив міністра закордонних справ України Павло Клімкін, вже влітку-восени 2016 року безвізовий режим між Україною та ЄС може запрацювати.
Детальніше про п'ять головних очікувань від 2016 року читайте в добірці Сегодня.ua.
Безвізовий режим
18 грудня Єврокомісія опублікувала підсумковий звіт про виконання Україною умов для лібералізації візового режиму. За прогнозами Міністерства закордонних справ України, вже восени 2016 року українці зможуть подорожувати до країн Європейського Союзу без віз.
У своєму рішенні, яке опубліковане на сайті ЄС, Єврокомісія рекомендувала Єврораді внести Україну до списку країн, з якими діє безвізовий режим.
"Комісія вважає, що Україна відповідає всім критеріям. Беручи до уваги відносини між Україною та ЄС, Комісія рекомендує внести зміни до Регламенту на початку 2016 року", – йдеться у звіті.
Верховна Рада прийняла всі необхідні для цього поправки до законів, у тому числі антидискримінаційні. Нещодавно нардепи проголосували за те, щоб в Кодексі законів про працю було сказано, що обмежувати трудові права через сексуальної орієнтації, захворювання ВІЛ / СНІДом, інвалідності тощо заборонено.
Біометричний паспорт. Фото: А. Яремчук
Якщо ЄС спростить візовий режим з Україною, для виїзду потрібно буде мати такі документи: біометричний паспорт, зворотний квиток, доказ платоспроможності, готівкова валюта (45 євро на добу) або довідка про стипендії, гарантійний лист або запрошення, ваучер на проживання в готелі, медична страховка.
Всі документи, крім біометричного паспорта, є не обов'язковими, а рекомендованими, їх можна не оформляти. Безвізовий режим значно спростить поїздки не тільки для туристів, а й для студентів, науковців, учасників конференцій, семінарів тощо.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін впевнений, що Україна може отримати безвізовий режим з Євросоюзом в кінці літа – початку осені 2016 року.
Зона вільної торгівлі України та ЄС
З 1 січня 2016 року між Україною та ЄС запрацює зона вільної торгівлі (ЗВТ). У відповідь Росія ускладнить доступ українським товарам на свій ринок.
У 2014 р. Україна і ЄС підписали Угоду про асоціацію та ЗВТ. Відразу після цього Росія заявила, що угода завдасть їй шкоди і стала загрожувати санкціями Україні. Йдучи назустріч росіянам, в кінці 2014 року Україна і ЄС домовилися про відстрочення до 1 січня 2016 р. Застосування положень угоди щодо створення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ.
Тристоронній переговорний процес, який почався ще в липні 2014 року, вівся для того, щоб роз'яснити Росії, як ЗВТ з Євросоюзом буде діяти на практиці, і зрозуміти, що так лякає росіян. Але Москва так і не змогла аргументувати свої побоювання. Наприклад, вона зажадала, щоб Україна відклала на 10 років впровадження технічних і фітосанітарних стандартів ЄС. Але це нездійсненно, бо без цих стандартів просто неможлива вільна торгівля з ЄС. Побоюються росіяни і того, що якщо Україна буде одночасно брати участь у двох ЗВТ, то виникне загроза реекспорту європейських товарів під виглядом українських.
16 грудня президент РФ Володимир Путін підписав указ про припинення з 1 січня 2016 року стосовно України дії договору про зону свободоной торгівлі (ЗВТ) СНД. Крім того, з цієї ж дати буде введена заборона на імпорт українських продовольчих товарів. Друга міра є частиною відповідних санкцій Росії до країн, які ввели санкції по відношенню до неї.
З 1 січня торгівля між Україною і Росією не припиняється. Але режим цієї торгівля знижується зі "вільного", до "найбільшого сприяння". Митні ставки стануть не нульовими, а 6-7% (залежно від груп товарів), тобто тими ж, що діють для товарів Євросоюзу. На українські товари тепер поширюватимуться різні обмеження, квоти тощо. На російському ринку вони можуть подорожчати приблизно на 10%, що неминуче негативно позначиться на їх конкурентоспроможності та рівні продажів.
Цілком імовірно, що Україна відповість аналогічно, ввівши той же режим "найбільшого сприяння" для Росії, і обкладе митами товари, що ввозяться звідти. Фахівці кажуть, що середньозважена ставка цих мит буде нижчою, ніж російська – близько 4%, оскільки на такі умови свого часу погодилася Україна при вступі до СОТ.
Найбільші компенсаційні надії для України пов'язані з початком роботи ЗВТ з ЄС. Але скасування мит і зростання експорту на європейський ринок – події далеко не жорстко пов'язані. Останнім часом ЄС уже мав режим пільгової торгівлі з Україною. Незважаючи на це, за січень-жовтень 2015-го обсяг експорту українських товарів до країн ЄС зменшився в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 28,4%, склавши 10 472 млн доларів, або 33,4% від загального обсягу експорту. Але спад експорту в РФ за цей же період виявився майже в два рази більшим. Та й у цілому український експорт впав сильніше, ніж тільки в ЄС – на 31,8%.
Мінські угоди
На початку 2016-го формально закінчується термін реалізації Мінських угод. Вони, нагадаємо, передбачають режим тиші, відведення озброєнь від лінії зіткнення, обмін полоненими, вибори. Але місія ОБСЄ констатувала: сьогодення і стабільного перемир'я на Донбасі досягти поки не вдалося; Росія не передала Україні неконтрольовані ділянки кордону; компроміс з виборів не вироблений, а бойовики зараз загострюють ситуацію.
6 листопада в Берліні пройшла чергова зустріч представників "нормандської четвірки", в ході якої міністри закордонних справ України, Росії, Франції та Німеччини обговорили подальші кроки щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Учасникам переговорів довелося визнати, що вони не вкладаються в терміни, спочатку передбачені мінському домовленостями в лютому. У зв'язку з цим було прийнято рішення перенести виконання Мінських домовленостей на 2016 рік.
Боротьба з корупцією
Всупереч популярним гаслам і обіцянкам політиків "перемогти корупцію", таку функцію антикорупційна реформа не несе, оскільки завдання вважається невиконаною. Кінцева мета реформи в тому, щоб корупція не створювала ризиків національній безпеці і не була бар'єром для сталого економічного розвитку України.
У 2015 році був створений ряд спеціалізованих антикорупційних органів. Очікується, що вже в 2016 році вони продемонструють наочні результати своєї роботи.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) – перший і єдиний з нових прикладних антикорупційних органів, який з призначенням спеціального антикорупційного прокурора приступив до роботи. У найближчі місяці очікують запуску Національного агентства по запобіганню корупції, Державного бюро розслідувань і Агенції з повернення вкрадених активів. Крім згаданих прикладних органів, в Україні працює Рада по боротьбі з корупцією, що займається стратегічними питаннями і комунікацією з громадськістю та бізнесом. Також питаннями комунікаційної стратегії займається Проектний офіс з антикорупційних питань при Раді реформ. Крім того, нещодавно прем'єр запропонував запросити в Україну міжнародну антикорупційну місію, а в експертних колах йде обговорення створення антикорупційних судів.
Незважаючи на створення нових антикорупційних органів, основна відповідальність за розслідування залишиться у прокурорів.
"Легше створити з нуля Антикорупційне бюро на 700 людей, ніж реформувати Генпрокуратуру на 15 000", – стверджує Віталій Шабунін, один з ідеологів створення бюро, покликаного розслідувати корупційні правопорушення, що вчиняються вищими посадовими особами країни і представляють загрозу нацбезпеці.
Так Рада і вчинила, прийнявши під тиском Заходу та громадськості закон про НАБУ в жовтні 2014 року. Керівника бюро Артема Ситника президент призначив у квітні 2015 року.
Спеціальна антикорупційна прокуратура. На Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, створену у вересні в структурі ГПУ, покладено обов'язки з нагляду за розслідуваннями НАБУ, а також підтримка держобвинувачення та представництво інтересів українців і країни за злочинами, пов'язаними з корупцією.
30 листопада генпрокурор Віктор Шокін призначив антикорупційним прокурором 30-річного першого заступника прокурора Криму Назара Холодницького. Призначення супроводжувалося скандалами, а основними кандидатами на посаду називали Романа МВВС і Віталія Каська. Однак у фінал вони не потрапили, а інший фіналіст конкурсу – "кіборг" Максим Грищук став першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Національне агентство по запобіганню корупції.Не менш важливий для боротьби з корупцією орган – НАПКА, зазначає замміністра юстиції Наталія Севостьянова, відповідальна за початок роботи агентства. Завдання НАПКА – перевіряти правдивість даних в деклараціях чиновників та відповідність доходів їх стилю життя.
При виявленні порушень в деклараціях матеріали будуть передавати в НАБУ. Якщо вчасно будуть затверджені форма декларації і створений новий реєстр, перші кейси можна очікувати в
Агентство з повернення активів.10 листопада Рада проголосувала за створення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, проте поки закон не набув чинності.
Зараз пошуком і поверненням активів займаються слідчі – від прокурорських до районних міліціонерів, які повинні самі знаходити корупційне майно, заховане в Україні і за кордоном, і нести відповідальність за його збереження.
Коли буде Нацагентство, усе конфісковане і заарештоване майно буде проходити через єдиний держреєстр. Створення реєстру проходить за підтримки Світового банку та ООН.
Співробітники агентства будуть шукати злочинні активи не тільки в Україні, а й за кордоном, співпрацюючи з подібними структурами в усьому світі. Важливе передумова для ефективної роботи Агентства – наявність рішення суду, яке вступило в силу.
Держбюро розслідувань. 12 листопада Рада прийняла закон про створення Державного бюро розслідувань. Закон набуде чинності з дня утворення Кабінетом Міністрів Державного бюро розслідувань, але не пізніше 1 березня 2016 року.
Відповідно до закону, ГБР буде розслідувати кримінальні справи, пов'язані з діяльністю ОЗУ, а також працювати з тими злочинами, покарання за які передбачає довічне позбавлення волі. Також Госбюро займеться випадками тортур в правоохоронних органах і військовими злочинами. Воно зможе залучати до відповідальності суддів, прокурорів, міністрів, нардепів та інших чиновників вищого ешелону, а також розслідувати злочини в НАБУ та антикорупційної прокуратурі. Гранична чисельність Держбюро розслідувань – 1500 осіб.
Національна рада з питань антикорупційної політики.Крім органів, покликаних безпосередньо запобігати корупції, карати за неї і компенсувати втрати, в Україні створена рада, який повинен оптимізувати антикорупційну стратегію і оцінювати її ефективність. Це консультативно-дорадчий орган при президенті, а до складу ради входять як представники влади, так і бізнесмени і члени громадянського суспільства. Головою Нацради став нардеп Мустафа Джемільов.
Судова реформа
Верховна Рада підтримала постанову про внесення до порядку денного сесії і направлення до Конституційного суду президентського законопроекту про внесення змін до Основного закону в частині правосуддя (№3524).
Відповідно до регламенту Верховної Ради, після включення законопроекту про внесення змін до Конституції України до порядку денного сесії депутати направили його в КС для отримання висновку щодо відповідності законопроекту статтям Конституції. Після отримання висновку парламент попередньо схвалює законопроект (перше читання) мінімум 226 голосами.
Імовірно, уже влітку Верховна Раді буде розглядати реформу у другому читанні. До слова, в Україні майже рік розглядалися дві редакції законопроекту: експерти "реанімаційному пакету реформ", міністр юстиції Павло Петренко та ін. Наполягали на звільненні всіх суддів, у той час як заступник глави АП Олексія Філатова виступав за переатестацію "служителів Феміди". Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт 30 жовтня поставив крапку в суперечках і заявив: "Тотального звільнення всіх суддів не буде. Практика ЄС дозволяє це лише у виняткових випадках. Якщо звільнити всіх, хто ж буде виносити рішення?".
У Верховній Раді президент Порошенко зареєстрував законопроект у своїй редакції – звільняти суддів не будуть, проте пройти переатестацію їм доведеться.
Фото: С. Ніколаєв
Скоротять повноваження Верховної Ради та прокуратури.Як говориться в пояснювальній записці до закону, конституційні повноваження парламенту пропонують привести у відповідність з міжнародними стандартами. Так, замість Ради призначати на посаду суддю буде президент за поданням Вищої ради правосуддя, що "забезпечить виключно церемоніальну роль глави держави в цьому процесі". Повноваження по звільненню суддів і їх переведення з одного суду до іншого передаються Вищій раді правосуддя.
Вища рада правосуддя складатиметься з 21 людини. Він вносить подання про призначення суддів, приймає рішення про порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або прокурора, приймає рішення про звільнення судді з посади, дає згоду на затримання судді.
Крім того, в результаті реформи нардепи втратять можливість впливати на Генерального прокурора. Зі статті 85 Конституції приберуть 25-й пункт, в якому йдеться про те, що Верховна Рада дає згоду на призначення і звільнення президентом Генпрокурора. Крім цього, згідно із зазначеним пунктом статті Конституції, парламент може висловити Генеральному прокурору недовіру, в результаті чого той повинен піти у відставку.
Також частину своїх повноважень втратить і прокуратура. Законопроект пропонує суттєво змінити юридичний статус органів прокуратури. Пропонується виключити з Конституції України розділ VII "Прокуратура" у повному обсязі, а положення, що визначають юридичний статус органів прокуратури, включити до розділу VIII "Правосуддя". З переліку функцій прокуратури вилучається нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (так званий, "загальний нагляд").
Хто зможе стати суддею.Відповідно до законопроекту, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 і не старше 65 років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше 5 років, компетентний і володіє державною мовою.
Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Пропонується також скасувати інститут "призначення судді на посаду вперше" (П'ятирічний, так званий "випробувальний термін") і призначати суддею на посади безстроково. Дане положення не стосується суддів КС, які, як і раніше, будуть призначатися на дев'ять років.
Законопроект передбачає, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за прийняте ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За дії, не пов'язані з виконанням суддівських функцій, суддя повинен нести юридичну відповідальність у загальному порядку.
До слова, в Україні вже сотні суддів пройшли процес люстрації, за результатами якої Вища рада юстиції, як зазначив Петро Порошенко, вніс до Верховної Ради подання на звільнення 388 суддів. Більшість "служителів Феміди" "заплямували" себе – на них до ради надходили скарги. Раніше прем'єр Арсеній Яценюк заявляв про те, що переатестацію пройдуть всі судді, при цьому чіткий механізм у законопроекті не прописаний. Сказано тільки про те, що переатестація дозволить визначити професійну підготовку суддів.
Як повідомляє Судово-юридична газета, Рада суддів України (РСУ) погодив Порядок і методологію кваліфікаційного оцінювання суддів, Положення про порядок складання іспиту та методику його оцінки при проведенні кваліфікаційного оцінювання суддів.
Раніше РСУ наполягав, що для оцінювання діючих суддів досить досліджувати їх суддівські досьє і провести співбесіди. На іспит судді повинні йти тільки в тому випадку, якщо дослідження їх досьє та співбесіди буде недостатнім. У той же час Вища кваліфікаційна комісія суддів вважає, всі діючі судді без винятку повинні складати іспити у вигляді тестування.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми