Вибори

Сьогодні Центрвиборчком виклав на своєму сайті списки кандидатів від партій, які беруть участь у дострокових виборах нового парламенту. Виявляється, багато що прояснилося. І нехай ми не знаємо, хто насправді подолає 5% -й бар'єр у жовтні, але вже можна сказати, чи прислухалися політичні партії до бажання народу отримати нову владу.

Уже через місяць в Україні пройдуть позачергові парламентські вибори. Практика минулих років показує, що незалежно від впровадження до Верховної Ради нових інгредієнтів, субстанція або не змінювалася зовсім, або хтось незабаром випадав в осад. Нинішні дострокові вибори покликані змінити багаторічний застій.

Кандидати, які балотуються в округах, протягом тижня демонстрували незвичайну активність. Минулий четвер був останнім днем подачі документів у ЦВК. Найактивніші виборці також не сиділи склавши руки, і, в міру сил – люструвати кандидатів. Одного – досить жорстоко. Прямо біля ЦВК. З подальшою госпіталізацією.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Лінчували, незважаючи на те, що Закон про люстрацію старий парламент, з боями, прийняв. ((лайф)) Але радість народних обранців і тим більше всіх протестувальників у парламенту була затьмарена. Керівник робочої групи з доопрацювання законопроекту про люстрацію влади Юрій Дерев'янко оголосив, що після першого читання закон суттєво змінили, і, наприклад, депутатів у списку для люстрації немає.

"З метою узгодження проекту з приписами Конституції України фінальна редакція не містить серед осіб, які проходитимуть перевірку (люстрацію) виборних посад, а також посад голови Верховної Ради України, його заступників, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, народних депутатів України", – зазначив голова робочої групи з напрацювання законопроекту про люстрацію Юрій Дерев'янко.

І все таки Президент України наполягає – вибори мають відбутися по всій країні за будь-якої погоди. Хоча б тому, що репутація попередньої Ради в очах народу підмочена.

"Нинішній склад ВР протягом півтора років був опорою Януковича і більшість саме цих депутатів приймали диктаторські закони, які забрали життя Небесної сотні", – сказав Президент України Петро Порошенко.
Але, чи відбудеться обіцяне перезавантаження влади – питання. Адже нову Верховну Раду ми будемо вибирати за старим законом. А це значить, що половина депутатів балотується за партійними списками, а ще половина – в мажоритарних округах. Це навіть не лазівка, а відкриті ворота для політиків старого гарту.

"Щонайменше 78 осіб ми знайшли задіяних у корупції в прохідних частинах або ж серед висуванців, і 55 осіб тих, які голосували за диктаторські закони 16 січня. Ми вважаємо, що знайдені цифри вже досить великі, але очікуємо, що цифра кандидатів, які потраплять в базу, вона як мінімум подвоїться", – говорить директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко.

За словами експерта, таких депутатів він виявив у списку Компартії і в опозиції.

Але, якщо вірити інформації, озвученій на з'їзді Блоку Петра Порошенка, в одному з округів Чернігівської області і пропрезидентська партія підтримала висунення Владислава Атрошенка, який також голосував за закони 16 січня.

"Багато кандидатів йдуть на мажоритарні округи, бо їх не захотіли брати, не захотіли бруднити списки цими людьми. Наприклад, 33 людини, які голосували за закони 16 січня, балотуються саме в мажоритарні", – говорить директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко.

213 мажоритарників – це майже половина парламенту. І, незважаючи на всі політичні потрясіння, перемогти можуть ті ж політики, що й в 2012-му.

"Якщо за списками старалися провести якусь ротацію, ввели багато нових облич, то мажоритарка – це абсолютно інше, і тут пройде досить велика кількість нинішніх мажоритарників. Все-таки чинному депутату це легше", – упевнений політолог Олексій Голубицький.

За прикладом подібного висунення зараз активно спостерігають на Закарпатті. Там у чотирьох із шести мажоритарних округів президентську партію представлятиме Віктор Балога з родичами.
"Зараз він знову веде за собою до парламенту трьох своїх братів – двох рідних та одного двоюрідного. Якщо в цілому по Україні проходять змагання різних партій різних політичних угруповань, то на Закарпатті більше нагадує феодальні такі розкладки", – зазначив політолог Сергій Федака.

З протилежного боку України в мажоритарних округах також неспокійно. На подив мешканців луганської області, від регіону активно балотуються уродженці заходу країни. Сімнадцять із 37 кандидатів є жителями Львова та області. Претенденти на мандати, які традиційно шукають підтримки в східних регіонах, бачать у цьому підступи влади.

"Чи потрібні сьогодні вибори? Звичайно, не потрібні. Сьогодні потрібно закінчувати війну і готуватися до зими. Але влада спеціально призначила ці вибори для того, щоб не дати проголосувати мільйонам жителів південного сходу і промислових регіонів", – зазначив глава фонду "Українська перспектива" Олександр Вілкул.

В цілому голосування за новий парламент для жителів Сходу не серед пріоритетів – справ по горло. І все таки охочі віддати свій голос є. Як і песимісти, котрі не вірять, що вибори здатні щось змінити.

У тому, що зміни торкнуться складу Верховної Ради, сумнівів немає. Навіть за умови проходження туди скандальних представників старого парламенту. Соціологи з Фонду Демократичні ініціативи та КМІС готові з упевненістю говорити про проходження 5% бар'єру всього лише 3-ма партіями. Це Блок Петра Порошенка, ВО "Батьківщина" і Радикальна партія. Тому парламент, за словами експертів, буде з вогником, от тільки горітиме недовго.

"Напевно, цей парламент буде більш радикальний, ніж попередній. Якщо вибори відбудуться. Якщо вибори будуть визнані в інших регіонах України, тому, що є як мінімум три ризики. Перший – це сам факт проведення виборів, другий – визнання на деяких територіях, де люди не братимуть участь, і третій – не буде яскравого представника південного сходу. Це ж очевидно і пора зрозуміти. Велика кількість людей – вони будуть позбавлені представленості свого голосу у владі, або він буде мінімальний", – каже соціолог Євген Копатько.