Українці згадують 90-ті

15 Вересня 2016, 13:16

Українці згадують 90-ті

У соціальних мережах набирає обертів флешмоб #згадуючи90ті (#вспоминая90e). Українці діляться своїми спогадами про цю суперечливу епоху і не можуть дійти згоди: чим були 90-ті — жахом, злиднями, розквітом бандитизму або першим ковтком волі, епохою великих можливостей?

Флешмоб запущений на підтримку гастролей вистави "Депеш Мод" за культовим романом Сергія Жадана, які проходять за сприяння Goethe-Institut в Україні. Вистава, поставлена німецьким режисером Маркусом Бартлем, розповідає історію трьох харківських підлітків на тлі розпаду Радянського Союзу — страшних 90-х. Задача флешмобу — не лише згадати цей непростий час, але і не допустити його повторення.

"Мені лише 9 років, і о 3.30 ранку кожні вихідні я їду продавати на харківському ринку болгарський перець, — згадує свої 90-ті відомий дизайнер Андре Тан. — В будні дні я торгую рибою за прилавком місцевого ринку. Потім ходжу по квартирах і пропоную цю рибу сусідам. Вони винувато посміхаються, якщо не можуть її купити, гладять мене по голові і обіцяють взяти завтра. А я стукаю в наступні двері знову і знову, бо мрію купити собі і сестрі фіолетовий спортивний костюм із жовтою смугою на грудях. Я не люблю згадувати той час, час безгрошів’я і безладу в країні, час довгих черг за хлібом на морозі, дефіциту продуктів… Не люблю досі рибу і не їм болгарський перець".

Більш романтична історія про 90-ті у відомої актриси Римми Зюбіної. "Київ. Лютий 93-го. Будинок кіно. Святкуємо прем’єру фільму Дмитра Томашпольського "Про шалене кохання, снайпера і космонавта". До мене підходить красивий, злегка сивий чоловік. Вітає і говорить: "Мені б дуже хотілось зараз подарувати вам квіти". "Які квіти? Вночі? Взимку?" — думаю я. В той час лише "красная гвоздика — спутница тревог" на травневі і жовтневі по блату діставалась. Але тут через годинку в ресторан заходить панянка з прекрасними квітами. Подібне я бачила тоді лише в зарубіжному кіно. "Квіти! Квіти! Кому квіти?". Я глянула на неї і подумала "Ну-ну...", а за мить той красень підвів до мене квітникарку і спитав у мене: 

- Вам подобаються ці квіти?

- Так, подобаються.

- Візьміть їх, будь ласка.

- Ви хочете, аби я вибрала букет?

- Ні, я би хотів подарувати вам всі ці квіти.

10 букетів я розставила на підлозі в трилітрових банках, які знайшла на балконі орендованої квартири, куди лише вранці переїхала. Це був мій кінодебют. І мій перший шанувальник, якого я більше ніколи не бачила".

"Історії українців дуже різні, — говорить головний референт із культурних проектів Goethe-Institut в Україні Фрідеріке Мьошель. — Одні про виживання і підприємливість, інші ностальгійні: про молодість, дитинство і волю, смак якої люди почали відчувати після падіння залізної завіси. Я дуже рада, що нам вдалося актуалізувати цю тему і знову обговорити суперечливу епоху, яка властива лише країнам колишнього Союзу. Наприклад, у Західній Німеччині, де я народилася і виросла, той період відчувався як радісне полегшення від завершення холодної війни. Довгі роки ми жили у страху, а в 90-ті з’явилося відчуття, що великі світові проблеми вирішилися. З’явилася можливість запрошувати студентів по обміну із країн колишнього Радянського Союзу, побачити їх віч-на-віч і переконатися, що вони такі ж люди, як і ми".

Вистава "Депеш Мод" пройде у трьох містах України:

20 вересня Київ. Київський академічний Молодий театр.

23 вересня Львів. Перший академічний український театр для дітей і юнацтва. Вистава відбудеться у рамках Міжнародного театрального фестивалю "Золотий лев-2016".

27 вересня Одеса. Одеський театр юного глядача ім. Юрія Олеші.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування