Прогулянка по Дніпропетровську: як відзначали Новий рік у різні часи

У переддень Нового року в Дніпропетровському історичному музеї ім. Яворницького відвідувачам пропонують познайомитися з тим, як їхні земляки відзначали свято в різні часи. Тут демонструють старі ялинкові іграшки і навіть розповідають про те, як проходила зустріч Нового року у стародавніх слов'ян.

На виставці можна дізнатися, коли з'явилася традиція ставити ялинку, "взяти участь" у виборах кошового отамана і дізнатися, яким було свято в Катеринославі. Ви побуваєте в селянській хаті, будинку німецького колоніста, дворянської вітальні, побачите старовинні листівки, меблі та ялинкові іграшки.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Після такої виставки не перейнятися атмосферою свята просто неможливо! Персонажі улюблених казок і мультфільмів, скляні і паперові шишки, гриби і тварини занурюють гостей в світ безтурботного дитинства, а малюкам розповідають про те, як відзначали Новий рік їхні бабусі й дідусі.

ДІД МОРОЗ ВІД ОДИНОКОЇ ЖІНКИ

Фото: gorod.dp.ua

Раритетні ялинкові прикраси традиційно виставляються в музеї під Новий рік. Побачити можна іграшки, починаючи з 1939 року випуску, причому всі експонати подарували музею його відвідувачі. Наприклад, Діда Мороза принесла самотня мешканка міста.

Для жінки Новий рік завжди був великим святом, в її родині шанували традиції, накривали великий стіл, прикрашали величезну ялинку. Але сама вона не обзавелася дітьми, а діти сестри і брата воліють відзначати свято в своїх сім'ях.

Господиня вирішила не тримати іграшки вдома, а показати іншим. "Коли мої іграшки тут і на них дивляться люди, у мене відчуття, що я не одна", – поділилася жінка з працівниками музею.

ЯЛИНКОВІ ІГРАШКИ ЯК ДЗЕРКАЛО ЕПОХ

На новорічній виставці можна побачити іграшки з дуже різних матеріалів: скла, вати, паперу, пластмаси. Колекція музею відображає моду різних років. Є й прикраси, присвячені тій чи іншій сторінці історії – іграшкові космічні кораблі і космонавти, фігурки робітників, "хрущовська" кукурудза.

У музеї розповідають, що перші скляні іграшки з'явилися в 1848 році в Саксонії, а в Україні вони потрапили кілька десятків років потому. Після 1917 року різдвяні ялинки були заборонені, але в 1930-х традицію наряджати хвойне дерево на Новий рік повернули.

За радянських часів хороші ялинкові іграшки коштували дорого, а на прилавках були тільки ті, що в масовому виробництві. Починаючи з 60-х і закінчуючи 90-ми, були дуже популярні іграшки-шишки, будиночки, казкові персонажі і тварини.

ЯЛИНКОВІ ГІЛКИ ПРИКРАШАЛИ НА ВЕСІЛЛЯ

Ідея прикрашати дерево на Новий рік зародилася ще за часів скіфів. У музеї вас познайомлять з усіма традиціями і навіть запропонують прикрасити дерево стрічками, як це робили багато століть тому.

Наші предки таким чином прикрашали дерева не тільки на свято, але і збираючись на полювання. А селяни наряджали ялинові гілки перед весіллям, а під час святкових гулянь наречена роздаровувала гілочки незаміжнім подругам, щоб ті в дівках не засиділися.

ДІТЯМ МОЖНА ЗНІМАТИ З ДЕРЕВА ЦУКЕРКИ

Зараз прийнято наряджати зелену красуню всією сім'єю, але 150 років тому у Катеринославі ялинку прикрашали тільки батьки, готуючи дітям сюрприз. Ялина наряджали подарунками та солодощами, тому стояла вона недовго – дітям дозволялося знімати з дерева цукерки або горіхи. І в музеї на цій експозиції дітям дозволяють зняти з дерева цукерки...

До слова, півтора століття тому Новий рік з ялинкою відзначали лише заможні городяни, традиція прикрашати дерево масової була.

ЗА ЧАСІВ КОЗАЦТВА БУВ ДІДУХ ЗАМІСТЬ ЯЛИНКИ

Одна з музейних експозицій розповідає про те, як зустрічали Новий рік в традиційній українській хаті. Цікаво, що зустріч Нового року на нашій землі співпадала з виборами кошового отамана 1 січня. Втім, про Новий рік не забували, хоча в ті часи оздоблення хати в свято не передбачало наявності ялинки.

Замість неї було дідух з соломи, який виготовляли для майбутнього хорошого врожаю. Дідух символізував пожертву кращого снопа силам природи. За іншою версією, дідух символізував діда, родоночальника родини.